Court ruling № 140082998, 25.09.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2026 року Справа № 520/30043/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 заступника начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України (адреса: 61023, м. Харків, вул. Весніна, 14, 1-й під`їзд) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 заступника начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Позивач просить суд: 1) визнати бездіяльність заступника начальника 7 управління ДСР НП України Б. Левченка щодо реєстрації повідомлення позивача від 27.05.2026 року неправомірною, такою що за якою його повідомлення неможливо ідентифікувати; 2) визнати дію заступника начальника 7 управління ДСР НП України Б.Левченка, щодо надання позивачу недіючого ідентифікатора в Єдиному порталі повідомлень викривачів неправомірною, такою, що обмежила його право по триманню інформації щодо розгляду повідомлення; 3) визнати дію заступника начальника 7 управління ДСР НП України Б.Левченка, щодо не надання позивачу детальної інформації щодо попереднього розгляду його повідомлення від 27.05.2026 року неправомірною; 4) визнати дію заступника начальника 7 управління ДСР НА України Б.Левченка, щодо направлення позивачу листа № 65052-2026 від 01.06.2026 року зі змісту якого неможливо чітко визначити, яке повідомлення позивача ОСОБА_3 розглядав, та щодо роз`яснень законодавства про яке він не просив неправомірною; 5) зобов`язати заступника начальника 7 управління ДСР НП України Б.Левченка зареєструвати повідомлення позивача від 27.05.2026 року з наданням йому реєстраційного номера, про який позивача повідомити; 6) зобов`язати заступника начальника 7 управління ДСР НА України Б.Левченка надати позивачу діючий ідентифікатор доступу до Єдиного порталу повідомлень викривачів; 7) зобов`язати заступника начальника 7 управління ДСР НП України Б.Левченка надати позивачу детальну інформацію про розгляд повідомлення позивача від 27.05.2026 року, яке стосується повідомлення № 65052-2026 від 01.06.2026 року, а саме: відносно мотивації невідповідності повідомлення позивача вимогам ЗУ «Про запобіганню корупції», з вказанням конкретного положення цієї статті Закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI в редакції від 03.10.2017 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на момент звернення до адміністративного суду. Зокрема, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн.

Позивачем заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: 7 позовних вимог немайнового характеру, 3 з яких є похідними

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, за подання даного адміністративного позову підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5324,80 грн (1331,20 грн х 4).

Приписами ч.ч. 3, 5 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Позивач разом із позовом надав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, який вмотивував тим, що відповідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.05.2026 року у 2025 році встановлено, що позивач отримував пенсію, що в сумі за 2025 рік становить 55378,40 грн.

Відповідно до доданої позивачем до позовної заяви копії відомостей з ДРФО - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.02.2026 року за період з січня 2025 року по грудень 2025 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.

Позивачем у позовній заяві визначено, що за 7 позовних вимог немайнового характеру, 3 з яких є похідними, він має сплатити судовий збір у розмірі 5324,80 грн, що є більшим за 5% розміру його річного доходу, що становить 2768,92 грн. (за 2025 рік - 55378,40 грн х 0,05 = 2768,92 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що необхідною умовою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача, при цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Дослідивши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає, що надане клопотання не обґрунтоване та є таким що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов`язок звільнення від сплати судових витрат.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Крім того, суддя має зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.

В той же час позивачем не надано доказів відсутності доходів з інших джерел, а також відсутність доходів своєї сім`ї.

Отже, достатніх доказів на підтвердження відсутності коштів у позивача до позовної заяви не долучено.

Позивачем не надано достатніх доказів, в підтвердження обставин, за яких позивач на час подання даного позову не має можливості сплатити судовий збір.

Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підставі, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги, тощо).

Суд підкреслює, що надані позивачем відомостей з ДРФО - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.02.2026 року за період з січня 2025 року по грудень 2025 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб, а також довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.05.2026 року, не підтверджує скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки не позбавляє останнього права та можливості отримання також інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.

Доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, окрім довідки про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, є також довідка про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.04.2024 року у справі № 990/310/23.

Суд зазначає, що вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.

Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia).

Крім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, наявність або відсутність виплат соціальної допомоги, наявність або відсутність нерухомого майна та транспортних засобів, що підтверджується витягами із відповідних державних реєстрів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що звільнення від сплати збору, його зменшення, відстрочення, розстрочення за клопотанням сторони є правом, а не обов`язком суду. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

Як зазначив в своєму рішенні ЄСПЛ від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права до суду.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вказує на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оскільки позивачем не надано будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, з яких можливо встановити, що розмір судового збору за подання цього позову перевищує 5 відсотків розміру його сукупного річного доходу за попередній календарний рік, не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

Щодо посилання позивача на висновок, який зроблений в ухвалі Верховного Суду від 02.08.2019 року у справі № 761/12145/17, де Верховний Суд зазначив, що довідки про доходи за попередній рік, яку надано ДПС України достатньо для свідчення про те, що позивач не має доходів, що є підставою для звільнення від сплати судового збору суд зазначає, що зазначена ухвала не має характеру правозастосовного висновку, а була постановлена з урахуванням конкретних фактичних та процесуальних обставин відповідної справи.

Відтак наведене у ній правозастосування не може розглядатися як сформована правова позиція Верховного Суду, яка підлягає застосуванню в інших справах без урахування їхніх фактичних та правових обставин.

Вказана позивачем ухвала є ухвалою про відкриття касаційного провадження, якою також було звільнено заявника від сплати судового збору, а отже посилання на зазначену ухвалу Верховного Суду саме по собі не свідчить про існування сталої правової позиції Верховного Суду з відповідного питання. Вказана Ухвала прийнята у межах конкретної справи та з огляду на встановлені саме у ній обставини, а тому її висновки не можуть бути механічно перенесені на інші правовідносини без встановлення їхньої юридичної та фактичної тотожності.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в сумі 5324,80 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів: рахунок: UA678999980313141206084020661, ГУК Харків обл/м. Хар Основян/22030101 , код отримувача за ЄДРПОУ 37874947 , банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або надати належні докази скрутного матеріального становища, яке заважає сплатити судового збір.

Керуючись статтями 2, 5, 126, 132, 143, 160, 161, 169, 248, 251, 256, 294 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: документа про сплату судового збору в сумі 5324,80 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів: рахунок: UA678999980313141206084020661, ГУК Харків обл/м. Хар Основян/22030101 , код отримувача за ЄДРПОУ 37874947 , банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або надати належні докази скрутного матеріального становища, яке заважає сплатити судового збір.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тарасенко І.М.