Decision № 139979921, 23.09.2026, Koziatyn City and District Court of Vinnytsia Oblast

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/478/26

23.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді: Дем`янової Ж.М.,

за участі:

секретаря судового засідання: Бірюкової Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 , поданим в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Козятинської міської ради, за участю третьої особи органу опіки та піклування, виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, про встановлення порядку користування житловим приміщенням,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що 18 жовтня 2014 року уклала шлюб із ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу за згодою відповідальної квартиронаймачки ОСОБА_7 , батьків чоловіка та самого чоловіка вселилася до спірної квартири і постійно проживає в ній.

На момент вселення у квартирі проживали та були зареєстровані ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Позивачка зазначила, що після вселення проживала з членами сім`ї однією сім`єю, вела спільне господарство, користувалася всіма приміщеннями квартири та брала участь у витратах на її утримання, у зв`язку з чим вважає, що набула рівного з іншими членами сім`ї права користування житловим приміщенням.

16 грудня 2014 року вона була зареєстрована у спірній квартирі. У шлюбі з ОСОБА_5 у них народилися донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також зареєстровані та постійно проживають у квартирі.

Позивачка вказала, що з вересня 2021 року сімейні відносини з ОСОБА_5 погіршилися, він, за її твердженнями, вчиняв щодо неї домашнє насильство, у зв`язку з чим притягувався до відповідальності. Також зазначила, що ОСОБА_5 не бере участі в утриманні дітей, а за судовим наказом від 05 червня 2025 року у справі № 133/1415/25 з нього стягуються аліменти на їх утримання. 21 травня 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який на час звернення із цим позовом не був розглянутий.

На думку позивачки, внаслідок погіршення відносин між сторонами склалися конфліктні стосунки, відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні квартирою та вимагають її виселення разом із дітьми. Іншого житла для проживання у неї та дітей немає.

Позивачка зазначила, що спірна квартира є неприватизованою, належить до житлового фонду Козятинської міської ради та була надана у користування сім`ї на підставі ордера виконавчого комітету Ради депутатів трудящих міста Козятина від 09 березня 1971 року. Після смерті відповідального квартиронаймача ОСОБА_7 рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради № 382 від 25 грудня 2014 року було надано дозвіл на переоформлення особового рахунку щодо квартири на ОСОБА_4 .

Посилаючись на відсутність можливості врегулювати спір у позасудовому порядку, позивачка просить визначити порядок користування квартирою з урахуванням складу сім`ї, площі та фактичного користування її приміщеннями.

Згідно з запропонованим позивачкою порядком, їй разом із дітьми просить виділити у користування житлову кімнату площею 17,1 кв. м, позначену на плані інвентаризаційної справи № 154 під № 13-7, а ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дві житлові кімнати площею 11,6 кв. м та 8,9 кв. м, позначені під № 13-8 та № 13-9.

Коридори, туалет, вбиральню, кладову та кухню позивачка просить залишити у спільному користуванні всіх осіб, які проживають у квартирі, а відповідачів зобов`язати не чинити їй та дітям перешкод у користуванні виділеною їм житловою кімнатою та приміщеннями спільного користування.

Також позивачка просить стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 351,20 грн.

Короткий виклад позиція відповідачів.

Козятинська міська рада розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 по справі №133/478/26 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, при вирішенні заявлених вимоги покладається на розсуд суду та просить провести розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Письмового відзиву на позов відповідачами до суду не подано.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги визнав частково, а саме в частині виділення у користування ОСОБА_1 разом із малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлової кімнати площею 17,1 кв. м, позначеної на плані інвентаризаційної справи № 154 КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» під № 13-7.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 не погодився.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідачів, адвокат Голуб Н. Є., у судовому засіданні також просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування заперечень представник відповідачів зазначила, що позивачка проживає разом із відповідачами та ніхто не чинить їй перешкод у користуванні найбільшою ізольованою житловою кімнатою площею 17,1 кв. м.

Крім того, зазначила, що місце проживання малолітніх дітей позивачки не визначено судом разом із матір`ю, у зв`язку з чим, на думку представника відповідачів, відсутні правові підстави для виділення позивачці у користування саме житлової кімнати площею 17,1 кв. м.

Також представник відповідачів вказала, що позивачка просить визначити за відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 право користування житловими кімнатами площею 11,6 кв. м та 8,9 кв. м, позначеними на плані інвентаризаційної справи № 154 КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» під № 13-8 та № 13-9.

На думку представника відповідачів, позивачка не має правових підстав визначати, які саме житлові кімнати мають перебувати у користуванні відповідачів, оскільки питання щодо розподілу житлових кімнат між ними має вирішуватися з урахуванням їхніх прав та інтересів.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

До суду 06.05.2026 надійшла заява від Козятинської міської ради про розгляд справи без їх участі. Вирішення позовних вимог на розсуд суду.

Ухвалою суду від 18.05.2026 до участі у справі залучено орган опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області, а також Козятинську міську раду залучено як співвідповідача.

Ухвалою суду від 17.06.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі.

До суду 17.06.2026 надійшла заява від Козятинської міської ради про розгляд справи без їх участі. Вирішення позовних вимог на розсуд суду.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 18 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено шлюб, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, про що складено актовий запис № 162 (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ).

В судовому засіданні встановлено, а сторонами не оспорювалось, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 за згодою відповідального квартиронаймача ОСОБА_7 , а також інших членів сім`ї, вселилася до квартири АДРЕСА_1 , та стала постійно проживати у ній разом із відповідачами.

На час її вселення у зазначеній квартирі проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідальним квартиронаймачем була ОСОБА_7 .

16 грудня 2014 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у вказаній квартирі, що підтверджується відповідним записом в паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , а також витягом з реєстру територіальної громади №000332316.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_2 , яка з 2 липня 2015 року зареєстрована у спірній квартирі та проживає в ній. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та витягом з реєстру територіальної громади.

ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народився син ОСОБА_3 , який з 9 вересня 2021 року зареєстрований у спірній квартирі та проживає в ній. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 та витягом з реєстру територіальної громади.

Спірна квартира АДРЕСА_1 є неприватизованим житловим приміщенням, належить до комунальної власності Козятинської міської ради Вінницької області та перебуває у користуванні осіб, зареєстрованих у ній.

Правовою підставою первісного заселення квартири був ордер виконавчого комітету Ради депутатів трудящих м. Козятина від 9 березня 1971 року, відповідно до якого трикімнатну квартиру було надано ОСОБА_8 з сім`єю у складі п`яти осіб на підставі рішення виконавчого комітету від 22 січня 1971 року.

Після смерті ОСОБА_8 відповідальним квартиронаймачем стала ОСОБА_7 .

Рішенням виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області № 382 від 25 грудня 2014 року надано дозвіл на переоформлення особового рахунку для оплати комунальних послуг за вказаною квартирою з померлої квартиронаймачки ОСОБА_7 на ОСОБА_4 , який зареєстрований та проживає у квартирі з 10 червня 1975 року.

Разом із тим договір найму квартири відповідно до вказаного рішення мав бути переоформлений комунальним підприємством «Відродження» Козятинської міської ради на ОСОБА_4 .

Рішенням 33 позачергової сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 19 березня 2019 року № 1385 «Про ліквідацію комунального підприємства «Відродження» Козятинської міської ради» зазначене підприємство припинено шляхом ліквідації.

Згідно з повідомленням комунального підприємства «Чисте місто» Козятинської міської ради вих. № 182 від 12 лютого 2026 року, на виконання рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 11 березня 2019 року № 80 майно комунальної власності територіальної громади м. Козятина, що перебувало на балансі КП «Відродження», передано на баланс КП «Чисте місто». Документи щодо права власності на квартиру та договору її найму у КП «Чисте місто» відсутні.

Відповідно до повідомлень Козятинської міської ради вих. № 48/12-32 від 14 січня 2026 року та № 170/26 від 28 січня 2026 року, а також повідомлення ОСББ «Фенікс 68» від 3 лютого 2026 року, спірна квартира не приватизована, належить до комунальної власності Козятинської міської ради, а договір найму квартири в архівних матеріалах міської ради відсутній.

У квартирі зареєстровані та фактично проживають шість осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно з матеріалами поверхового плану інвентаризаційної справи № 154 КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації», наданими за вих. № 188/1/01.5/26 від 22 січня 2026 року, квартира АДРЕСА_1 , має житлову площу 37,6 кв. м та загальну площу 54,2 кв. м.

Квартира складається з коридору № 13-1 площею 3,9 кв. м, коридору № 13-2 площею 2,3 кв. м, туалету № 13-3 площею 1,3 кв. м, вбиральні № 13-4 площею 1,3 кв. м, кладової № 13-5 площею 0,7 кв. м, кухні № 13-6 площею 7,1 кв. м, житлової кімнати № 13-7 площею 17,1 кв. м, житлової кімнати № 13-8 площею 11,6 кв. м та житлової кімнати № 13-9 площею 8,9 кв. м.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 разом із малолітніми дітьми фактично займає житлову кімнату № 13-8 площею 11,6 кв. м. ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 користуються житловими кімнатами № 13-7 площею 17,1 кв. м та № 13-9 площею 8,9 кв. м.

Крім того, в ході судового засідання встановлено та сторонами не оспорюється, що діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 проживають в одній кімнаті разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Коридори, кухня, туалет, вбиральня та кладова перебувають у спільному користуванні всіх осіб, які проживають у квартирі.

На виконання ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року у справі № 133/478/26 службою у справах дітей Козятинської міської ради спільно з КЗ «Центр надання соціальних послуг» Козятинської міської ради проведено обстеження умов проживання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатами обстеження встановлено, що діти проживають у житловому приміщенні, забезпеченому необхідними меблями та умовами, необхідними для їх належного утримання, виховання та розвитку. Для ОСОБА_2 облаштовано окреме спальне місце, а ОСОБА_3 спить разом із матір`ю на одному ліжку.

Органом опіки та піклування виконавчого комітету Козятинської міської ради зазначено, що з метою забезпечення дітям більш комфортних умов проживання, достатнього особистого простору для навчання, відпочинку та гармонійного розвитку доцільно рекомендувати батькам вирішити питання щодо виділення дітям кімнати більшої площі.

Під час обстеження батько дітей ОСОБА_5 повідомив, що не заперечує проти виділення дітям більшої кімнати та готовий сприяти створенню належних умов для їх проживання, виховання та розвитку.

Таким чином, між сторонами фактично склався порядок користування житловими приміщеннями спірної квартири, за яким ОСОБА_1 разом із дітьми користується окремою житловою кімнатою площею 11,6 кв. м, а відповідачі двома іншими житловими кімнатами площею 17,1 кв. м та 8,9 кв. м, при цьому приміщення загального користування використовуються сторонами спільно.

Щодо перешкод у користуванні житлом

Судом встановлено, що шлюбні відносини між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_5 фактично припинилися.

21 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області з позовом про розірвання шлюбу. Справа № 133/1753/25 перебуває на розгляді суду.

Між сторонами виникають конфлікти, у тому числі з приводу користування житловим приміщенням.

Зазначені обставини підтверджуються постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 9 червня 2025 року у справі № 133/1382/25, якою ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП, а також постановою цього ж суду від 4 серпня 2025 року у справі № 133/1811/25, якою ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1206025230000070 від 17 червня 2026 року здійснюється досудове розслідування за обставинами, викладеними у відповідному кримінальному провадженні.

Судом також встановлено, що 15 червня 2026 року зареєстровано заяву про кримінальне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_6 , яка є відповідачкою у цій справі, повідомила про заподіяння їй тілесних ушкоджень, зазначивши, що їх заподіяла ОСОБА_1 .

Згідно з листом Козятинської міської ради від 15 липня 2026 року підставою для невідкладного втручання суб`єктів соціальної роботи став тривалий гострий міжособистісний та житлово-побутовий конфлікт між членами сім`ї, який, за інформацією органу місцевого самоврядування, супроводжується проявами домашнього насильства з обох сторін.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується існування між сторонами тривалого конфлікту, у тому числі щодо спільного проживання та користування житловим приміщенням.

Разом із тим судом встановлено, що фактично позивачка ОСОБА_1 разом із малолітніми дітьми користується житловою кімнатою № 13-7 площею 17,1 кв. м, тоді як відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 користуються житловими кімнатами № 13-8 площею 11,6 кв. м та № 13-9 площею 8,9 кв. м. Приміщення загального користування перебувають у спільному користуванні сторін.

У судовому засіданні ОСОБА_5 позовні вимоги визнав у частині визначення за ОСОБА_1 разом із малолітніми дітьми права користування житловою кімнатою № 13-7 площею 17,1 кв. м. В іншій частині позовних вимог відповідач позов не визнав.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення позову, зазначаючи, що позивачка фактично користується житловою кімнатою площею 17,1 кв. м та перешкод у користуванні нею їй не чиниться. Також представник відповідачів посилалася на те, що місце проживання малолітніх дітей із матір`ю судом не визначалося.

Отже, судом встановлено наявність між сторонами тривалих конфліктних відносин, які ускладнюють спільне проживання у неприватизованій квартирі, за відсутності між сторонами домовленості щодо порядку користування її житловими приміщеннями.

З наведених фактичних обставин убачається, що спірні правовідносини виникли з приводу користування неприватизованою квартирою, що перебуває у комунальній власності Козятинської міської територіальної громади, та визначення порядку користування окремими житловими приміщеннями цієї квартири між особами, які в ній зареєстровані та фактично проживають.

Мотиви, з яких суд виходить, та застосовані норми права

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, виходить із такого.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, встановлений законом або договором.

Спір у цій справі виник щодо порядку користування неприватизованою квартирою, яка перебуває у комунальній власності, між особами, які мають право користування цим житловим приміщенням та зареєстровані в ньому.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником (стаття 18 ЖК України).

Згідно з положеннями статті 15 ЖК України виконавчі комітети районних, міських, районних у містах рад у межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, на території району, міста, району в місті: здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30);керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ради; здійснюють управління житловим фондом місцевих рад (частина перша статті 18); приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради (стаття 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду (стаття 52); видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті 58,частина перша статті 122, частина друга статті 141).

Положеннями частин першої, другої статті 24 ЖК України для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад відносить здійснення обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням, а також надання житла (стаття 30).

Частинами четвертою, п`ятою статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.

Відповідно до статті 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

За змістом статті 62 ЖК України до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 816 ЦК України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо володіння та користування житлом.

Частиною четвертою статті 816 ЦК України передбачено, що порядок володіння та користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом із ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору встановлюється за рішенням суду.

Отже, законодавством передбачено два способи визначення порядку користування житлом: за домовленістю між особами, які мають право користування ним, а у разі виникнення спору за рішенням суду.

При цьому положення частини четвертої статті 816 ЦК України не пов`язують можливість встановлення порядку користування жилим приміщенням із площею кімнати, якою особа фактично користувалася до вирішення спору, та не передбачають обов`язку суду безумовно закріплювати вже існуючий фактичний порядок користування.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 753/95/21 (провадження № 61-3800сво23) звернула увагу на те, що положення частини четвертої статті 816 ЦК України не містять обмежень щодо реалізації наймачем та особами, які постійно проживають разом із ним, права на визначення порядку користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду та не пов`язують таку можливість із площею наданого у найм житлового приміщення.

Таким чином, вирішуючи спір про порядок користування квартирою, суд повинен виходити з конкретних обставин справи, враховувати склад сімей, кількість осіб, які проживають у житлі, площу та кількість житлових приміщень, фактичні житлові відносини сторін, інтереси малолітніх дітей, можливість користування приміщеннями загального призначення та необхідність забезпечення кожній особі, яка має право користування житлом, можливості реалізувати це право.

Судом установлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 , є трикімнатною квартирою загальною площею 54,2 кв. м, житловою площею 37,6 кв. м.

Квартира складається з житлових кімнат № 13-7 площею 17,1 кв. м, № 13-8 площею 11,6 кв. м та № 13-9 площею 8,9 кв. м, а також коридорів, кухні, туалету, ванної кімнати та кладової.

Спірна квартира не приватизована та перебуває у комунальній власності територіальної громади. Позивачка та відповідачі мають право користування нею та фактично проживають у квартирі.

Встановлено, що ОСОБА_1 разом із малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично користуються житловою кімнатою № НОМЕР_5 площею 11,6 кв. м.

ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 фактично користуються житловими кімнатами № 13-7 площею 17,1 кв. м та № 13-9 площею 8,9 кв. м.

Коридори, кухня, туалет, ванна кімната та кладова перебувають у спільному користуванні всіх осіб, які проживають у квартирі.

Разом із тим встановлений фактичний порядок користування квартирою не є результатом досягнутої між сторонами домовленості щодо розподілу житлових кімнат та не свідчить про добровільне визначення сторонами остаточного порядку користування житлом.

Навпаки, судом встановлено наявність між мешканцями квартири тривалих конфліктних відносин, у тому числі з приводу користування житловими приміщеннями. Ці обставини підтверджуються судовими рішеннями у справах № 133/1382/25 та № 133/1811/25 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, матеріалами звернень до правоохоронних органів, відомостями щодо кримінального провадження, а також листом Козятинської міської ради від 15 липня 2026 року щодо наявності тривалого гострого міжособистісного та житлово-побутового конфлікту між мешканцями квартири.

Отже, між сторонами відсутня домовленість щодо порядку користування окремими житловими кімнатами, у зв`язку з чим відповідно до частини четвертої статті 816 ЦК України такий порядок підлягає визначенню судом.

Вирішуючи питання про те, які саме житлові приміщення мають бути визначені у користування позивачки та відповідачів, суд не може обмежитися констатацією фактичного користування кімнатами на час розгляду справи, оскільки предметом спору є саме судове визначення порядку користування квартирою на майбутнє.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 користується квартирою разом із двома малолітніми дітьми, які проживають разом із нею в одній кімнаті. Водночас троє інших мешканців квартири ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживають у двох інших житлових кімнатах.

Таким чином, при фактичному користуванні позивачкою та двома її дітьми кімнатою площею 11,6 кв. м на одну особу припадає менша житлова площа, ніж на кожного з відповідачів, які користуються двома кімнатами загальною площею 20,5 кв. м.

Суд також бере до уваги встановлені під час розгляду справи обставини щодо умов проживання малолітніх дітей.

Згідно з матеріалами обстеження умов проживання, проведеного Службою у справах дітей Козятинської міської ради спільно з КЗ «Центр соціальних служб», малолітні діти проживають разом із матір`ю в одній кімнаті. ОСОБА_9 має окреме спальне місце, тоді як ОСОБА_10 спить разом із матір`ю. Органом опіки та піклування рекомендовано батькам вирішити питання щодо надання дітям більшої житлової кімнати з метою створення більш комфортних умов проживання, особистого простору для навчання, відпочинку та розвитку.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Встановлюючи порядок користування квартирою, суд враховує наведені обставини та виходить із необхідності забезпечення малолітнім дітям належних умов проживання, відпочинку, навчання та розвитку.

Суд при цьому враховує, що кімната № 13-7 площею 17,1 кв. м є найбільшою із трьох житлових кімнат квартири та за своїми розмірами є придатнішою для проживання позивачки разом із двома малолітніми дітьми, ніж кімната № 13-8 площею 11,6 кв. м, якою вони фактично користуються на цей час.

Передача кімнати № 13-7 у користування позивачці разом із дітьми не призводить до позбавлення відповідачів права користування квартирою, оскільки за ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визначається право користування двома іншими житловими кімнатами № 13-8 площею 11,6 кв. м та № 13-9 площею 8,9 кв. м, загальною площею 20,5 кв. м.

Таким чином, запропонований позивачкою порядок користування забезпечує кожній із сторін можливість користуватися окремими житловими приміщеннями, не потребує перепланування квартири та не призводить до припинення права будь-якої особи на користування житлом.

Суд також враховує, що відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині визначення за ОСОБА_1 разом із малолітніми дітьми права користування житловою кімнатою № 13-7 площею 17,1 кв. м.

Натомість ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (чоловік та дружина) проти задоволення позову заперечували, посилаючись, зокрема, на те, що позивачка фактично користується іншою кімнатою та що перешкод у користуванні нею їй не чиниться.

Однак сама по собі обставина фактичного користування позивачкою кімнатою № 13-8 площею 11,6 кв. м не є перешкодою для судового визначення іншого порядку користування квартирою, оскільки саме відсутність домовленості між мешканцями щодо такого порядку стала підставою для звернення до суду.

Визначаючи за позивачкою та її малолітніми дітьми право користування кімнатою № 13-7 площею 17,1 кв. м, суд не визначає право власності на це приміщення та не змінює правового режиму квартири як комунального неприватизованого житла. Йдеться виключно про визначення порядку реалізації права користування житлом між особами, які мають таке право.

Суд вважає, що саме такий порядок найбільшою мірою відповідає встановленим обставинам справи, кількості осіб, які проживають у квартирі, складу сім`ї позивачки, житловим потребам малолітніх дітей, площі житлових приміщень та необхідності припинення спору щодо фактичного користування квартирою.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про встановлення порядку користування квартирою підлягають задоволенню у повному обсязі.

За ОСОБА_1 разом із малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід визначити право користування житловою кімнатою № 13-7 площею 17,1 кв. м.

За ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слід визначити право користування житловими кімнатами № 13-8 площею 11,6 кв. м та № 13-9 площею 8,9 кв. м.

Коридори № 13-1 площею 3,9 кв. м та № 13-2 площею 2,3 кв. м, туалет № 13-3 площею 1,3 кв. м, ванна кімната № 13-4 площею 1,3 кв. м, кладова № 13-5 площею 0,7 кв. м та кухня № 13-6 площею 7,1 кв. м підлягають залишенню у спільному користуванні всіх осіб, які мають право користування квартирою.

Оскільки судом встановлено наявність між сторонами тривалого конфлікту щодо користування житлом, а визначення порядку користування само по собі потребує забезпечення його фактичного виконання, вимога про зобов`язання відповідачів не чинити позивачці та її малолітнім дітям перешкод у користуванні визначеною за ними житловою кімнатою та приміщеннями загального користування також підлягає задоволенню.

Водночас обов`язок не чинити перешкод у користуванні стосується виключно реалізації визначеного судом права користування та не позбавляє відповідачів права користуватися приміщеннями, визначеними за ними, а також приміщеннями загального користування відповідно до встановленого судом порядку.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, сплачений нею судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідачів на її користь у відповідних частках, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 15, 16, 816 ЦК України, статтями 47, 61, 63, 64 ЖК України, статтею 3 Конвенції про права дитини, статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 258265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні житлом задовольнити повністю.

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , таким чином:

-визначити у користування ОСОБА_1 разом із малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлову кімнату № 13-7 площею 17,1 кв. м;

-визначити у користування ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 житлові кімнати № 13-8 площею 11,6 кв. м та № 13-9 площею 8,9 кв. м;

-залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 , її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 коридори № 13-1 площею 3,9 кв. м та № 13-2 площею 2,3 кв. м, туалет № 13-3 площею 1,3 кв. м, ванну кімнату № 13-4 площею 1,3 кв. м, кладову № 13-5 площею 0,7 кв. м та кухню № 13-6 площею 7,1 кв. м.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_1 та дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкод у користуванні житловою кімнатою № 13-7 площею 17,1 кв. м, а також приміщеннями, залишеними у їх спільному користуванні, а саме: коридорами № 13-1 та № 13-2, туалетом № 13-3, ванною кімнатою № 13-4, кладовою № 13-5 та кухнею № 13-6.

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 2662,40 грн, по 887,466 грн з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_6 АДРЕСА_3 ,

В інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачі: ОСОБА_11 АДРЕСА_3

ОСОБА_12 РНОКПП НОМЕР_7 АДРЕСА_3

ОСОБА_6 АДРЕСА_3

Козятинська міська рада Вінницької області: ЄДРПОУ 23063121, вул. Героїв Майдану,20. М. Козятин, Вінницької області, 22100.

Третя особа: Виконавчий комітет Козятинської міської ради (як орган опіки та піклування) Вінницької області: ЄДРПОУ 23063121, вул. Героїв Майдану,20. М. Козятин, Вінницької області, 22100.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА