Decision № 139974772, 22.09.2026, Shepetivka City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа 688/3907/26

№ 2/688/2499/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

22 вересня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

29.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 22.12.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферту) (кредитної лінії) №22.12.2022-100001732 на умовах строковості, платності та поворотності, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний відповідачем у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором), який було надіслано на її номер телефону, що був зазначений нею у заявці.Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 4000 грн шляхом перерахування коштів на її рахунок, строком на 42 дні, дата повернення кредиту 01.02.2023, з фіксованою незмінюваною процентною ставкою за користування кредитними коштами.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти на її банківську картку, відповідач в свою чергу свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, а саме не здійснювала погашення заборгованості у встановленому порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 5960 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 4000 грн, по процентах в сумі 1960 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився. Представник Болюх Є.О. в поданій позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, своїм процесуальним правом не скористалась, відзив на позов не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.08.2026 відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження о 09 год 15 хв 22.09.2026.

22.09.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надала, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Судом встановлено, що 22.12.2022 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Р669 підписала заявку кредитного договору №22.12.2022-100001732 (кредитної лінії), яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), з якою позичальник ознайомилась 22.12.2022 згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням цієї заявки позичальник підтвердила однозначне та безумовне прийняття (акцепт) пропозиції про укладення кредитного договору (оферти). Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявки кредитного договору №22.12.2022-100001732 (кредитної лінії) та підтвердження кредитного договору №22.12.2022-100001732 (кредитної лінії) між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 22.12.2022 було укладено електронний кредитний договір №22.12.2022-100001732.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 кредитного договору, він укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно п. 3.1. кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2. кредитного договору, встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 4000 грн; строк на який надається кредит: 42 дні з дати його надання; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-15ХХ-ХХХХ-9482.

Згідно п. 5.2 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується нарахувати проценти, комісію в розмірі, вказаному в цьому договорі.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору, позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок.

Пунктом 9.1 кредитного договору передбачено, що у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.7. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі встановленому у п.3.3 даного договору.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахуваши на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4000 грн, а ОСОБА_1 їх отримала, що підтверджується квитанцією платіжної системи LiqPay, згідно якої ІD операції 2170436517, дата здійснення платіжної операції 22.12.2022 о 22:05, призначення операції видача за договором №22.12.2022-100001732, картка отримувача №516915*82.

01.11.2020 між ТОВ «Споживчий центр» та АТ КБ «ПриватБанк» укладено Договір про надання послуг в системі LiqPay, на підставі якого і було здійснено перерахування коштів для ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 5960 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 4000 грн, по процентах в сумі 1960 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №22.12.2022-100001732.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, а саме даними: заявки кредитного договору №22.12.2022-100001732 (кредитної лінії) від 22.12.2022, пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) №22.12.2022-100001732 від 22.12.2022, підтвердження кредитного договору №22.12.2022-100001732 (кредитної лінії) від 22.12.2022, квитанції платіжної системи LiqPay, розрахунку заборгованості за договором №22.12.2022-100001732 від 22.12.2022.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.

22.12.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №22.12.2022-100001732 у електронній формі в особистому кабінеті позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого їй були перераховані кошти в сумі 4000 грн шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами.

Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача, оскільки саме ОСОБА_1 зареєструвалась в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, заповнила заявку, встановленої форми на сайті позивача на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_1 була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості повністю суду надано не було.

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, графік платежів за кредитним договором, а тому вимога ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

За наведених обставин позов підлягає до задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 4000 грн, заборгованість за процентами в сумі 1960 грн, а всього 5960 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом згідно платіжної інструкції №СЦ00132729 від 10.08.2026 сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Крім того, згідно квитанції «Поштова служба «Е-Пост» №2188114 від 07.08.2026 позивачем понесені судові витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грнта понесені судові витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн.

На підставі ст.ст. 207, 509, 526, 530, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №22.12.2022-100001732 від 22 грудня 2022 року в сумі 5960 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення в сумі 120 (сто двадцять) гривень 18 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий цент», адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК