Decision № 139973770, 23.09.2026, Irshava District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 301/1923/26

2/301/1402/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Бізпозика» звернулося в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №487057-КС-001 від 19.01.2024 року в сумі 9680,22 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19 січня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізпозика» Договір №487057-КС-001 про надання кредиту (далі Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором UA-2363, у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 Кредитного договору, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 3000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит (далі - Правила, а разом - Договір).

Згідно з умовами Кредитного договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16683334% за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом) нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.

Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до п.10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто протягом всього строку кредитування.

Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3000 грн. шляхом перерахування на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 (котра відповідачкою вказана при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).

ТОВ «Бізпозика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Заборгованість відповідачки після закінчення строку дії Кредитного договору не змінювалася.

ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 23.07.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 9680,22 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 3000 грн.; суми прострочених платежів по процентах 6230,22 грн.; суми прострочених платежів за комісією 450 грн.

Позивач ТОВ «Бізпозика» просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №487057-КС-001 від 19.01.2024 року в сумі 9680,22 грн. та судові витрати на загальну суму 12662,40 грн., з яких: 2662,40 грн. - сплачений судовий збір, 10000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іршавського районного суду від 03.08.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача Мишевської Н.М. витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та про зарахування на цей рахунок в період з 19.01.2024 року по 22.01.2024 року включно грошових коштів в сумі 3000 грн. від ТОВ «Бізпозика».

На виконання ухвали суду від 03.08.2026 року, 01 вересня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

Представник позивача Мишевська Н.М. будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, згідно прохальної частини позовної заяви позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі та розглянути справу без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.20-21,152-155,163-164).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с.142-143,156,167).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 19 січня 2024 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено Договір №487057-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі Кредитний договір).

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 3000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі Правила) (а.с.42).

Згідно з п. 2.2. - 2.7. Кредитного договору, тип кредиту кредит; строк, на який надається кредит 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом - в день 2,00000000%, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом в день 1,16683334, фіксована; комісія за надання кредиту (надалі - комісія) - 450 грн.; загальний розмір наданого кредиту 3000 грн.; строк дії Договору до 10.05.2024 року (а.с.42).

Відповідно до п. 2.10. - 2.12. Кредитного договору, дата видачі кредиту 19.01.2024 року, дата повернення кредиту 10.05.2024 року; мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; цей кредит є споживчим кредитом (а.с.42-43).

Згідно з п.3.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення Договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п.2.1. Договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору (а.с.43), тобто № НОМЕР_2 (а.с.50).

Надання відповідачці 19.01.2024 року кредиту в сумі 3000 грн. шляхом перерахування на картку № НОМЕР_2 підтверджується копією листа ТОВ «ПрофітГід» (а.с.72).

Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 24.08.2026 року за №20.1.0.0.0/7-260817/62737-БТ, наданого на виконання ухвали суду від 03.08.2026 року в частині витребування доказів по справі, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) і по цьому рахунку було зарахування коштів 19.01.2024 року на суму 3000 грн. (а.с.165).

Згідно з п. 4.2., 4.2.1., 4.2.3. Кредитного договору, відповідачка зобов`язувалася: виконувати цей Договір у порядку та в строки (терміни), встановлені Договором; повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору (а.с.44).

Пунктами 4.3., 4.3.4. Кредитного договору позивачу надано право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, сплати комісії, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу) у разі її нарахування та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених Договором (а.с.45).

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачка зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №487057-КС-001 від 19.01.2024 року станом на 23.07.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 9680,22 грн. (а.с.23-35).

Дана сума складається з:

- заборгованості за кредитом 3000 грн.;

- заборгованості по відсотках 6230,22 грн., які нараховані за період з 19.01.2024 року по 10.05.2024 року, тобто в межах строку кредитування;

- заборгованості по комісії 450 грн.

Згідно з вказаним розрахунком, відповідачка не здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов відповідачка не подала та не надала доказів відсутності у неї заборгованості по отриманому кредиту або заборгованості у меншому розмірі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000 грн. та заборгованості за комісією в сумі 450 грн. є обгрунтованими.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в сумі 6230,22 грн., суд приходить до таких висновків.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX (набрав чинності 24.12.2023 року) (далі Закон №3498-IX), яким внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п. 5 Розділу І Закону №3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 13 п. 5 Розділу І Закону №3498-IX).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - денна ставка не більше 1%.

Провівши власний розрахунок заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

За період з 19.01.2024 року по 21.04.2024 року позивач нарахував відповідачці відсотки в розмірі 5090,22 грн. з дотриманням вимог щодо розміру процентної ставки, а саме: з 19.01.2024 року по 09.02.2024 року за зниженою процентною ставкою в день 1,16683334%, а з 10.02.2024 року по 21.04.2024 року за стандартною процентною ставкою в день 2%.

Тому сума нарахованих відсотків за період з 19.01.2024 року по 21.04.2024 року в сумі 5090,22 грн. є обгрунтованою.

Однак, за період з 22.04.2024 року по 10.05.2024 року (19 днів) позивач також нараховував відсотки за стандартною процентною ставкою 2% в день, що не відповідає встановленим вимогам Закону - денна ставка не більше 1,5%.

За період з 22.04.2024 року по 10.05.2024 року за ставкою 1,5% сума відсотків становить 855 грн. (19 днів х 45 грн. (1,5% від 3000 грн.).

Таким чином, за весь строк кредитування сума нарахованих відповідачці відсотків становить: 5090,22 грн. + 855 грн. = 5945,22 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №487057-КС-001 від 19.01.2024 року, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 9395,22 грн., з яких: тіло кредиту 3000 грн.; заборгованість за відсотками 5945,22 грн.; заборгованість за комісією 450 грн.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с.1) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- копію Договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного 15.05.2026 року між ТОВ «Бізпозика» та Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс», в п.4.3. якого передбачено, що розмір гонорару (винагороди) за підготовку позовних заяв є фіксованим та складає 10000 грн. за одну позовну заяву та включає в себе податкові зобов`язання, які сплачуються Адвокатським об`єднанням при отриманні такого гонорару (а.с.129-134);

- копію рахунку-фактури №05-487057-КС-001 від 15.05.2026 року на суму 10000 грн. для оплати ТОВ «Бізпозика» за надання правової допомоги згідно Розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 15.05.2026 року, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.135).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 2000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати на загальну суму 4662,40 грн., що складаються із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду в сумі 2662,40 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з мінімальної ставки судового збору), та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 629, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Кредитним договором №487057-КС-001 від 19 січня 2024 року в сумі 9395 (дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 22 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», юридична адреса: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239, судові витрати в сумі 4662 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Головуюча : М. О. Пітерських