Decision № 139963413, 22.09.2026, Sniatyn District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №351/650/26

Номер провадження №2/351/954/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Мартинюка В.І.

з участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

представника позивача Петрички Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою адвоката Петрички Тетяни Степанівни в інтересах ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що в процесі роздержавлення земель КСП «Прут» в с. Іллінці Коломийського (колишнього Снятинського) району Івано-Франківської області, згідно із Сертифікатом на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ № 685, який виданий на підставі рішення Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996 №8, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі (1.30) 32.50 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості. Зазначений вище сертифікат зареєстрований у книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 685, який підлягав зміні на державний акт, що посвідчує право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості у встановленому законом порядку. Відповідно до рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів (одинадцята сесія другого демократичного скликання) від 20.02.1996 «Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність», пунктом 3 передбачено видати громадянам, які працюють в с/г і пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, а також працівникам соціальної сфери, які працюють в даний час і пенсіонерам з цієї категорії, якщо вказані вище категорії громадян приписані і проживають на території Іллінецької сільської Ради народних депутатів, що включені до списку, сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки та зареєструвати їх в книзі запису реєстрації сертифікатів. Пунктом 7 рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996 затверджено список пенсіонерів та працівників соціальної сфери Іллінецької сільської Ради народних депутатів, що проживають та приписані в с. Іллінці. Відповідно до архівної довідки № 27/01-12 від 06.03.2026 ОСОБА_1 працював на посаді кіномеханіка КП «Снятинської дирекції районної кіномережі». Відповідно до архівного витягу з рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів від 20.02.1996 до списку громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП «Прут» на право приватної власності на землю в межах середньої частки ОСОБА_1 включений до списку під № 643. Згідно із технічною документацією по виготовленню державного акту на право колективної власності на землю КСП «Прут» Іллінецької сільської ради та на підставі рішення Іллінецької сільської ради другої сесії третє демократичне скликання від 16.06.1998 про передачу землі в колективну власність КСП «Прут» і заміну сертифікатів обласного значення на державні - КСП «Прут» передано в колективну власність 967 га землі. Відповідно до списку громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП «Прут» по Іллінецькій сільській раді ОСОБА_1 включений до такого списку під № 742. Так як позивач вчасно у встановленому законом порядку не замінив свій сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки на державний акт, що посвідчував би право власності на землю при виділенні меж ділянки на місцевості, останній 07.04.2026 звернувся із заявою до Заболотівської селищної ради для надання йому дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку (пай) в розмірі (1.30) 32.50 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована та території с. Іллінці (Снятинського) Коломийського району Івано-Франківської області. 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 отримав відповідь у якій зазначено, що його заяву неможливо вирішити по суті, оскільки ним не надано сертифікату, що посвідчує право на земельну частку (пай), виданого районною (міською) державною адміністрацією, а також у Заболотівській селищній раді відсутнє рішення Іллінецької сільської ради про виділення земельних часток (паїв). Вважає, що право позивача на земельну ділянку (пай) підтверджується сертифікатом на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки (пай) виданий на ім`я ОСОБА_1 , зареєстрований у книзі реєстрації Сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 685; рішенням Іллінецької сільської ради народних депутатів (одинадцята сесія другого демократичного скликання) від 20.02.1996 року «Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність», та технічною документацією по виготовленню державного акту на право колективної власності на землю КСП «Прут» Іллінецької сільської ради із списком громадян. Однак, через відсутність у позивача правовстановлюючих документів на вказану вище земельну частку (пай), ОСОБА_1 не має можливості в позасудовому порядку отримати та зареєструвати її на своє ім`я, тому змушений звернутись із цим позовом до суду.

Представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , жителем АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі (1.30) 32.50 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована та території с. Іллінці Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, наданої на підставі рішення Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996 № 8 та Сертифіката № 685, зареєстрованого у Книзі Сертифікатів за № 685.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Представник позивача Петричка Т.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, рішення винести на розсуд суду (а.с. 26).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Мартинюка В.І. від 13 травня 2026 року вказану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче провадження у справі.

Ухвалою судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Мартинюка В.І. від 03 серпня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що згідно з архівною довідкою № 03 від 25.02.2026 у відомостях нарахування заробітної плати КП «Снятинська дирекція районної кіновідеомережі» за 1992-1997 рр., значиться прізвище ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згідно з копією Державного акту на право колективної власності на землю, серії ІФ від 16.06.1998, колективному сільськогосподарському підприємству «Прут» передано землю у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 16 червня 1998 року № 2. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1 (а.с. 17-17 зв).

До цього акту додано витяг з Додатку № 1 - списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, згідно з яким під номером 742 зазначений ОСОБА_1 , що підтверджується технічною документацією по виготовленню державного акту на право колективної власності на землю КСП «Прут» Іллінецької сільської Снятинського району Івано-Франківської області (а.с. 15-16).

Згідно з рішенням Іллінецької сільської ради народних депутатів (одинадцята сесія другого демократичного скликання) від 20.02.1996 «Про передачу земель, призначених для ведення товарного сільскогосподарського виробництва у власність», громадянам, які працюють в с/г і пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, а також працівникам соціальної сфери, які працюють в даний час і пенсіонерам з цієї категорії, якщо вказані вище категорії громадян приписані і проживають на території Іллінецької сільської Ради народних депутатів, що включені до списку, видано сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки та зареєстровано їх в книзі запису реєстрації сертифікатів (а.с. 10-11).

У відповідності до архівного витягу від 16.03.2026 № 14/08-11 з рішення одинадцятої сесії другого демократичного скликання від 20 лютого 1996 року у списку громадян с. Іллінці на роздержавлення земель КСП «Прут» на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки ОСОБА_1 числиться під № 643 (а.с. 9).

Із копії сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ реєстраційний номер 685, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки за № 685, вбачається, що ОСОБА_1 належить право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки у розмірі /1.30/32.50 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради Снятинського району, у межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, виділеної на підставі рішення Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996 за № 8 (а.с. 7-7 зв).

Із відповіді Заболотівської селищної ради від 16.04.2026 № 5/л-400 на заяву ОСОБА_1 № 5/л-400 від 07.04.2026 вбачається, що у Заболотівській селищній раді рішення Іллінецької сільської ради про виділення земельних часток (паїв) відсутнє. Рішення Іллінецької сільської ради зберігаються в районному архіві. ОСОБА_1 не додано сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією, у зв`язку з чим неможливо вирішити заяву по суті (а.с. 8).

Отже, з досліджених у судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник щодо захисту позивачем свого права власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Так, частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підстави та процедура набуття права власності на земельну ділянку, що є предметом спору, регулювалися Земельним кодексом України 1990 року.

Відповідно до ч. 9 та 10 ст. 5 ЗК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Згідно з ст. 6 ЗК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу; садівництва; дачного і гаражного будівництва.

У відповідності до положень ст. 17 ЗК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передача земельних ділянок у приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Відповідно до ст. 22 цього Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після встановлення меж ділянки в натурі та одержання документа, що посвідчує право власності чи право користування.

Статтею 23 ЗК України (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Пунктом 2 розділу VІІ Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначається, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Отримання земельних ділянок у власність на пай в колективних сільськогосподарських підприємствах має свої особливості.

Паювання сільськогосподарських земель започатковано Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», згідно з яким паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена КСП без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Процедура паювання згідно з цим Указом передбачала низку послідовних етапів, зокрема: виготовлення Державного акта на право колективної власності на землю та складання списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай); грошову оцінку угідь, що знаходяться у колективній власності згідно з методикою КМ України; визначення вартості та розміру земельної частки (паю) кожного члена, який визначається в умовних кадастрових одиницях комісією КСП, затвердження районною державною адміністрацією визначених комісією КСП розміру земельної частки (паю); видача громадянам районною державною адміністрацією сертифікату на право на земельну частку (пай) та його реєстрація.

І лише після виконання сукупності наведених умов та отримання сертифіката на право на земельну частку (пай) та його реєстрації громадянин має право на виділення йому на пай земельної ділянки в натурі з дотримання положень Земельного кодексу України.

Згідно з пунктом 2 Указу, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Постановою КМУ від 12.10.1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», затверджено форму сертифікату на право на земельну частку (пай) та зразок Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член кооперативного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

З наведених матеріалів справи судом встановлено, право позивача на земельну частку (пай) виникло у процесі роздержавлення та паювання земель, переданих у колективну власність КСП «Прут» Іллінецької сільської ради.

Як убачається з рішення Іллінецької сільської ради народних депутатів від 20.02.1996 року № 8 «Про передачу земель, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність», позивача ОСОБА_1 включено до списку громадян с. Іллінці, яким передавалися у приватну власність земельні частки в межах середньої земельної частки.

Крім того, належність позивачу права на земельну частку підтверджується копією сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ, реєстраційний номер 685, зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів за № 685. Згідно із зазначеним сертифікатом ОСОБА_1 належить право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки у розмірі 1.30 (32.50 умовних кадастрових гектарів) на території Іллінецької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, без визначення меж земельної ділянки в натурі.

Також суд бере до уваги те, що згідно з технічною документацією по виготовленню державного акта на право колективної власності на землю КСП «Прут» до списку громадян-членів КСП, який є невід`ємною частиною державного акта на право колективної власності на землю, позивач включений під № 742.

Отже, наявність зазначених документів у сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 був включений до відповідних списків осіб, які мали право на земельну частку, а його право на таку частку було підтверджене відповідним сертифікатом, який зареєстрований у встановленому на той час порядку.

Позивачем надано копію сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ, реєстраційний номер 685, який зареєстрований у відповідній книзі за № 685. Відтак, наявність зазначеного документа, а також рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996 року та списків громадян, підтверджує виникнення у позивача відповідного права.

При цьому суд враховує, що земельна частка (пай) на час її набуття не була виділена в натурі (на місцевості), а тому відсутність у позивача окремої земельної ділянки з визначеними межами та кадастровим номером не свідчить про відсутність самого права на земельну частку (пай).

Встановлені судом обставини також узгоджуються з положеннями Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», відповідно до якого право на земельну частку (пай) виникало у членів відповідних сільськогосподарських підприємств, у тому числі осіб, включених до відповідних списків, що додавалися до державного акта на право колективної власності на землю.

Суд також бере до уваги, що відповідно до положень статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності у випадку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

У даному випадку право позивача на земельну частку (пай) фактично не визнається органом місцевого самоврядування, що унеможливлює реалізацію позивачем права на оформлення відповідної земельної ділянки та її державну реєстрацію. Звернення ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації не призвело до вирішення питання по суті саме у зв`язку з відсутністю у відповідача необхідних документів.

За таких обставин звернення позивача до суду є належним способом захисту його порушеного та невизнаного права.

Оцінюючи доводи представника позивача, суд вважає їх обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються письмовими доказами, дослідженими судом, а саме рішенням Іллінецької сільської ради народних депутатів від 20.02.1996 року № 8, архівними витягами та довідками, копією сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки, а також технічною документацією по виготовленню державного акта на право колективної власності на землю КСП «Прут».

Суд зауважує, що невчинення позивачем у минулому дій щодо виділення належної йому земельної частки (паю) в натурі та оформлення відповідного правовстановлюючого документа не припиняє набутого ним права, оскільки доказів його припинення, переходу до іншої особи чи відмови позивача від такого права матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами факт набуття ним права на земельну частку (пай) у розмірі 1.30 (32.50 умовних кадастрових гектарів) на території Іллінецької сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, а також наявність перешкод у реалізації цього права у позасудовому порядку.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, характер спірних правовідносин, надані докази та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов адвоката Петрички Тетяни Степанівни в інтересах ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , жителем АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) в розмірі (1.30) 32.50 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Іллінці Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, надану на підставі рішення Іллінецької сільської Ради народних депутатів від 20.02.1996 року № 8 та Сертифіката № 685 зареєстрованого у Книзі Сертифікатів за № 685.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Заболотівська селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: вул. С. Бандери, 3, смт. Заболотів, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04355355.

Повний текст рішення складено 22.09.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК