Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №347/1731/26
Номер провадження №2/351/1350/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сегіна І.Р.,
за участі секретаря - Бабшинська К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 21.05.2025 року між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладено договір № 9073280 про надання споживчого кредиту на суму 6 000,00 грн.
Для отримання кредиту Відповідач перейшов на офіційний веб-сайт Кредитодавця та ознайомився з правилами надання коштів у кредит, розміщеними у відкритому доступі за посиланням: https://creditplus.ua. Відповідач самостійно обрав час для ознайомлення з правилами, після чого добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив бажання отримати кредитні кошти. З цією метою він пройшов процедуру реєстрації на веб-сайті Кредитодавця, здійснив ідентифікацію та верифікацію особи, надавши свої персональні ідентифікаційні дані.
Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора A4708, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.
На виконання умов Кредитного договору, 21.05.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - Платіжна картка) Відповідача.
Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» з відміткою та листом №1526/25-Е від 09.02.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»
04 лютого 2026 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 04022026, згідно умов якого, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором № 9073280.
Відповідно до реєстру боржників Б/Н від 04.02.2026 до Договору факторингу № 1 та акту прийому передачі до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Позивачем не здійснювалось жодних нарахувань за кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 28 678,93 грн, яка складається з: 5 999,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 679,53 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 12 000,00,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.
На підставі наведених обставин, представник позивача, просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 678,93 грн., ( без суми урахування штрафних санкцій), витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 7 000,00 грн та судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині заяви просив справу розглядати без його участі, та участі позивача, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що друзі переконали його, що взяття кредиту дуже вигідно без відсотків. Втрьох взяли кредит на нього. Пізніше виявилось, що він їм винен, дзвонили йому з вимогами.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи у змішаній формі в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1.2 ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до положень ч. ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Судом встановлено, що 21.05.2025 року між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , укладено договір № 9073280 про надання споживчого кредиту, який підписано одноразовим ідентифікаторо.
Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит в розмірі 6 000,00 грн., строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 20.06.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
04 лютого 2026 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу № 04022026, згідно умов якого, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором № 9073280.
Відповідно до реєстру боржників Б/Н від 04.02.2026 до Договору факторингу № 1 та акту прийому передачі до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 28 678,93 грн, яка складається з: 5 999,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 679,53 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 12 000,00,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.
Однак, сума заборгованості за штрафом у розмірі 12 000,00 грн, яка зазначена у розрахунку не входить у загальну суму заборгованості, яку просить стягнути позивач з відповідача.
Отже судом встановлено, що ОСОБА_1 , не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме у встановлений договором термін, не повернув тіло кредиту, відсотки за його користування.
Щодо компенсації позивачу витрат на правничу допомогу адвоката, яка була заявлена ним в сумі 7 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч.3ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу Адвокадським Бюром «Тимошенко та Партнери» на підставі договору № 20/01/26-02, про надання правової допомоги від 20.01.2026р.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, позивачем було подано до суду Додаткову угоду № 25771536797 від 20.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; Акт № б/н від 05.05.2026 прийому передачі послуг, до Договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026р. (детальний опис робіт).
Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
На підставі вище наведеного, суд дійшов висновку, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , позов підлягає до задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором № 9073280 від 21.05.2025 у сумі 16 678,93 грн, яка складається з: 5 999,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 679,53 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Юніт Капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 919 від 10.02.2026 р.
Оскільки позов ТОВ «Юніт Капітал» до відповідача., задоволено повністю, тому з останнього підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал(код ЄДРПОУ 43541163 місце знаходження: м. Київ, бульвар Л.Українки, 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 9073280 від 21.05.2025 у сумі 16 678,93 грн, яка складається з: 5 999,40 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 679,53 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал(код ЄДРПОУ 43541163 місце знаходження: м. Київ, бульвар Л.Українки, 34, офіс 333) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн., та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Ігор СЕГІН
The court decision No. 139963405, Sniatyn District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 21.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 347/1731/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: