Decision № 139952885, 22.09.2026, Oleksandrivka District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 397/1783/25

н/п : 2/397/214/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.09.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Волошаненко М.М.,

представника відповідача Бугайченко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Паладич Аліни Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженої відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики № 2165272від 22.07.2021 у розмірі 22834,40 грн. та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позов мотивований тим, що 22.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2165272 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до розділу 1 кредитного договору , ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 7300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 22 дні, стандартна процентна ставка становить 1,90% на день. ТОВ «Лінеура Україна»свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Зазначає, що 08.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем було укладено договір факторингу № 1-08022022, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до вказаного договору заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2165272 складає: 22834,40 грн. зазначає, що заборгованість за договором №2165272 від 22.07.2021 становить: заборгованість за сумою кредиту - 7300,00 грн., заборгованість по відсотках - 15534,40 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 справу розподілено судді Максимовичу І.В. (а.с. 10).

Ухвалою судді Максимовича І.В. від 23.01.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження (а.с. 12-14).

Розпорядженням керівника апарату Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2026 № 35 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ на підставі рішень Вищої Ради Правосуддя від 26.03.2026 № 510/о/15-26 та від 05.05.2026 № 8940/о/9-26, а також рішення зборів суддів Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2026 № 3 (а.с. 27).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу розподілено судді Мирошниченку Д.В. (а.с. 28).

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Мирошниченка Д.В. від 10.06.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 29).

Представник відповідача подала відзив у якому зазначила, що не визнає позовні вимоги у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та недоведеними належними доказами. Зокрема, зазначає, що у договорі факторингу, на який позивач посилається, як на підставу права вимоги за кредитними договорами жодними умовами не передбачено відступлення прав вимоги саме за кредитним договором № 2165272 від 22.07.2021року. У Додатку № 1 до договору факторингу, який скріплений печатками і ТОВ «Лінеура Україна»і ТОВ «Росвен інвест Україна», у переліку боржників ОСОБА_1 відсутній. А наданий до суду реєстр боржників до договору факторингу від 08.02.2022, відповідно до якого боржником зазначено ОСОБА_1 , не містить підписів сторін та створений самим позивачем, тому цей документ не може бути належними та допустимими доказами для суду. Із наданих до суду додатків до позовної заяви вбачається, що сума наданого та отриманого кредиту не доведена позивачем належними і допустимими доказами, тому жодні правові підстави для задоволення позову відсутні. Також матеріали справи не містять доказів відкриття кредиторами рахунків на ім`я ОСОБА_1 , отримання останнім банківської картки і кредитних коштів, на підставі кредитного договору. Розрахунок заборгованості не являється документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (кредитора). За умовами кредитного договору №2165272 від 22.07.2021, строк кредитування втсановлено 22 дні, тобто до 12.08.2021 року включно. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування відсутні. Разом із тим, з розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що після закінчення строку кредитного договору, кредитор продовжив нараховувати відсотки з 17.08.2021року до 11.11.2021року, що суперечить вимогам закону. Тому правові підстави для стягнення відсотків за вказаний період відсутні. Більше того, матеріали позову також не містять даних про те, що особа ОСОБА_1 була належним чином ідентифікована при його реєстрації в ІТС відповідними електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису. Також під час ухвалення рішення по справі просила врахувати, що відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Зазначає, що ОСОБА_1 у період з 25.04.2020 по 09.09.2025 проходив військову службу у Збройних Силах України, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.09.2026 (а.с. 68-70).

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у поданій до суду позовній заяві просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с. 6).

Представник відповідача у судовому засідання просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.07.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2165272, підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 та відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора E 431, який був надісланий на номер його мобільного телефону.

На умовах встановлених договором ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору, сума кредиту (зальний розмір) складає 7300,00 грн., згідно пункту 1.3 Договору строк кредиту 22 дні,

Відповідно до пункту 1.4.1. договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Згідно п. 1.5, 1.5.1., 1.5.2., 1.6., 1.6.1., 1.6.2, 1.8., договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 32743.28% річних. за зниженою ставкою 278.89% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1.6.1.за стандартною ставкою 10351,40 грн. 1.6.2. за зниженою ставкою 7 910,28 грн.

На підставі погоджених умов, викладених в пункті 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.

Також відповідач підписав додаток № 1 до вищевказаного договору, а саме графік платежів за договором.

Інформація щодо всіх істотних умов договору, викладена у підписаному сторонами паспорті споживчого кредиту, співпадає з інформацією, викладеною у договорі.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у загальній сумі 7300,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 26427-0403 від 04.03.2024

08.02.2022 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 1-08022022, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. договору сторони узгодили, що відповідно до умов цього договору новий кредитор передає грошові кошти в розпорядження первісному кредитору (сума фінансування) за плату, а первісний кредитор відступає новому кредитору права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами. Загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються за цим договором (портфель заборгованості) станом на дату укладання цього договору, складає 61476704,40 грн. Розмір заборгованості кожного з боржників зазначається в реєстрі боржників, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою що наведена у додатку № 1 до цього договору.

Реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору, Реєстр боржників на електронному носії передається первісним кредитором новому кредитору і повинен повністю відповідати реєстру боржників на паперовому носії в частині основної інформації за кредитними договорами, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у реєстрі боржників на паперовому носії та реєстру боржників на електронному носії перевагу має інформація реєстру боржників на паперовому носії.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступлення права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Отже, положеннями статей 512, 1077 ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

За змістом статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договору про відступлення права вимоги, визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Таким чином, укладаючи відповідний договір факторингу сторони у договорі визначають конкретний перелік зобов`язань, право на вимоги яких переходять до нового кредитора.

З метою визначення переліку таких зобов`язань сторони складають та погоджують відповідний реєстр, який є документальним підтвердженням переходу права вимоги за відчужуваними договорами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що у своїй позовній заяві представник позивача як на підставу переходу права вимоги до боржника від ТОВ «Лінеура Україна до ТОВ «Росвен Інвест Україна» (в подальшому перейменовано на ТОВ «Свеа Фінанс») посилається на договір факторингу № 1-08022022 від 08.02.2022. Також, в позовній заяві представник позивача посилається на додаток № 1 (реєстру боржників) до вказаного договору відповідно до якого до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2165272 від 22.07.2021.

Втім, перевіривши реєстр боржників складений відповідно до п. 2.3. договору тобто на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами), який підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками сторін та який є невід`ємною частиною цього договору судом встановлено, що у вказаному реєстрі відсутня інформація щодо передачі права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2165272 від 22.07.2021.

Долучений до матеріалів справи додаток № 1 до Договору факторингу № 1-08022022 від 08.02.2022 реєстр боржників № 1 до договору факторингу №1-08022022 від 08.02.2022 підписаний директором та скріплений печаткою ТОВ «Свеа фінанс» є неналежним доказом переходу права вимоги саме до ОСОБА_1 , так як він не відповідає умовам договору факторингу № 1-08022022 від 08.02.2022, а саме п. 2.3. відповідно до якого реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору, Реєстр боржників на електронному носії передається первісним кредитором новому кредитору і повинен повністю відповідати реєстру боржників на паперовому носії в частині основної інформації за кредитними договорами, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у реєстрі боржників на паперовому носії та реєстру боржників на електронному носії перевагу має інформація реєстру боржників на паперовому носії. Даний реєстр підписаний та скріплений печаткою лише директором ТОВ «Свеа фінанс», яке не було стороною договору факторингу.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, що саме за вказаним вище договором факторингу були передані ТОВ «Свеа фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за невиконання останнім своїх зобов`язань за кредитним договором перед ТОВ «Лінеура Україна» та відповідно право вимоги передано від ТОВ «Лінеура Україна» до позивача.

Таким чином, відсутні належні докази того що, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2165272 від 22.07.2021 до договору факторингу № 1-08022022 від 08.02.20225 укладеного між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (в подальшому перейменовано на ТОВ «Свеа Фінанс»), отже в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 274, 279-282, 284, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову представника Паладич Аліни Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженої відповідальністю «Свеа фінанси» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

На рішення суду протягом 30 днів з дня його складання може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса: 04070, місто Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна, адреса: 04070, місто Київ, вул. Іллінська, 8, РНОКПП- 3542310407, довіреність від 10.09.2025.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача: Бугайченко Тетяна Анатоліївна, АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 , доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 09.09.2026 № 2-11-2026-003087, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.07.20222 № 000625.

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО