Court ruling № 139933812, 09.09.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/9793/24

Провадження № 2-п/369/55/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря судового засідання Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нурищенка Сергія Володимировича про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року у цивільній справі № 369/9793/24 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Нурищенко Сергій Володимирович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року по справі № 369/9793/24 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.

Свою заяву про перегляд заочного рішення представник заявника мотивував тим, що про існування заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року у справі № 369/9793/24 ОСОБА_1 дізнався лише після ознайомлення його представника з матеріалами справи шляхом фотокопіювання 15 квітня 2026 року, оскільки копія заочного рішення відповідачу не вручалась та поштовою кореспонденцією не надсилалась.

Представник заявника зазначав, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення судових повісток відповідачу. Крім того, заявник вказував, що судом не було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, у зв`язку із чим відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позов, надати свої заперечення та докази, а також реалізувати своє право на захист.

Також представник заявника посилався на те, що працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було порушено порядок проведення перевірки та складання акта про порушення № К 046534 від 07 квітня 2023 року, оскільки перевірка проводилась за відсутності власника домоволодіння, без участі незаінтересованих осіб та без належної відеофіксації. Крім того, заявник зазначав, що працівниками позивача не пред`являлись службові посвідчення, не встановлено особу, яка допустила їх до об`єкта перевірки, а також не доведено використання спеціальних технічних засобів для виявлення прихованого підключення.

Окрім цього, представник заявника вказував, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснений із порушенням вимог ПРРЕЕ, оскільки позивачем не доведено період порушення, не проведено належних вимірів навантаження та неправильно застосовано формулу розрахунку.

Заявник вважає, що судом при винесені рішення було порушено норми процесуального права, а заочне рішення є незаконним і необґрунтованим, у зв`язку із чим підлягає скасуванню. Так, на думку заявника, судом не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, матеріали справи не містять відповідних доказів про його повідомлення, зокрема про вручення судової повістки.

Таким чином, як зазначає представник заявника, заочне рішення ухвалене без участі відповідача, судом не було забезпечено його процесуальне право на захист, рішення прийнято на підставі недостовірних доказів наданих лише позивачем що призвело до неповного з`ясування обставин справи та прийняття необґрунтованого рішення.

На підставі викладеного, представник заявника просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року у справі № 369/9793/24 та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник заявника надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без їх участі, заяву підтримав та просив задовольнити.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, в межах розгляду заяви, приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, для скасування заочного рішення необхідно встановити як поважність причини неявки у судове засідання та (або) повідомлення про причини неявки, так і наявність істотного значення доказів, на які посилається відповідач, для правильного вирішення справи.

Тобто для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність наведених частин зазначених умов.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що жодна з наведених підстав для скасування заочного рішення і більш того їх сукупність у заяві про перегляд заочного рішення відсутні.

Щодо відсутності поважних причин неявки в судове засідання відповідача та не отримання ним копій документів по справі наданих позивачем, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2024 року було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

29 жовтня 2024 року копію ухвали, копію позовної заяви та додані до неї документи надіслано відповідачу ОСОБА_1 , про що свідчать відповідні зворотні повідомлення, які містяться в матеріалах справи.

Отже, відповідач ОСОБА_1 про дати засідань, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте жодного разу не з`явився,про причини неявки суду не повідомив, відзиву та заперечень на позов не подав, правом ознайомитися з матеріалами цивільної справи не скористався.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року по справі № 369/9793/24 позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії було задоволено. Суд ухвалив: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», код ЄДРПОУ 23243188, юридична адреса: м. Київ, вул. Стеценка, 1а, вартість не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 767 133 (сімсот шістдесят сім тисяч сто тридцять три) грн. 17 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 507,00 (одинадцять тисяч п`ятсот сім) грн. 00 коп. на р/р: в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 23243188, IBAN НОМЕР_2 .

В той же час, за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Доказів поважності причин неявки відповідач не подавав. Суд звертає увагу на той факт, що матеріали вказаної цивільної справи містять підтвердження про належне повідомлення відповідача про проведення судових засідань, також суд відзначає, що за вісім місяців розгляду вказаної справи відповідач жодного разу не звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, що в чергове вказує на його не заінтересованість в розгляді даної справи і провокування затягування розгляду.

До того ж відповідач не звертався до суду із клопотаннями про забезпечення участі у розгляді справи в режимі відеоконференції, до суду особисто не з`являвся. Таким чином вбачається, що відповідач систематично не з`являвся в судові засідання з метою затягування розгляду даної цивільної справи.

Реалізація принципу змагальності в цивільному судочинстві спонукає учасників справи та їх представників до використання всіх можливих механізмів захисту права, у зв`язку з чим ними можуть допускатися і певні зловживання. Водночас слід наголосити, що зловживання правом має розглядатися як процесуальне правопорушення виключно за умови встановлення причино-наслідкового зв`язку між зловживанням та завданою шкодою (встановленням певних ризиків) іншому учаснику справи. Тобто зловживання процесуальним правом як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в порушенні умов належної реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав іншими учасниками справи.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06 серпня 2018 року, справа №552/2378/17).

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність, нечесність, відсутність відкритості поведінки, відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, сторони у розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

У зв`язку з наведеним, ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань, враховуючи відсутність клопотання про участь відповідача в режимі відеоконференцїі, суд дійшов до обґрунтованого та законного висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача, жодного доказу чого представником заявника надано не було, клопотань про призначення експертизи не заявлено, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов`язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нурищенка Сергія Володимировича про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року у цивільній справі № 369/9793/24 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення даної ухвали до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів.

Суддя: І. О. Фінагеєва