Court ruling № 139928004, 22.09.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.09.2026Справа № 910/10987/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка репродуктивної медицини Надія»

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка репродуктивної медицини Надія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок Лелека»

про стягнення 38 603 443,38 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка репродуктивної медицини Надія» (далі ТОВ «Клініка Надія»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок Лелека» (далі ТОВ «Лелека»/відповідач) про стягнення 38 603 443,38 грн, у тому числі: 17 336 290,70 грн основного боргу, 7 188 365,87 грн інфляційних втрат, 2 195 273,28 грн 3% річних та 11 883 513,53 грн штрафу, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договорами №МП-12/16-02 від 01.12.2016 та №МП-02/20-01 від 17.02.2020.

Крім того, 31.08.2026 разом із позовною заявою ТОВ «Клініка Надія» одночасно подало заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту в межах ціни позову 38 603 443,38 грн на грошові кошти, що належать ТОВ «Лелека», які знаходяться та/або будуть зараховані на його рахунки в банках та інших фінансових установах, у національній та/або іноземній валюті, у тому числі на рахунки, що будуть виявлені під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, а в разі недостатності грошових коштів на рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ «Лелека», у межах різниці між ціною позову та сумою арештованих грошових коштів, таким чином, щоб загальна вартість грошових коштів та майна, на які накладено арешт, не перевищувала 38 603 443,38 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.09.2026 повернув заяву ТОВ «Клініка Надія» про забезпечення позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.09.2026 позовну заяву ТОВ «Клініка Надія» прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.10.2026.

10.09.2026 через систему «Електронний суд» ТОВ «Клініка Надія» повторно подало заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту в межах ціни позову 38 603 443,38 грн на грошові кошти, що належать ТОВ «Лелека», які знаходяться та/або будуть зараховані на його рахунки в банках та інших фінансових установах, у національній та/або іноземній валюті, у тому числі на рахунки, що будуть виявлені під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, а в разі недостатності грошових коштів на рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ «Лелека», у межах різниці між ціною позову та сумою арештованих грошових коштів, таким чином, щоб загальна вартість грошових коштів та майна, на які накладено арешт, не перевищувала 38 603 443,38 грн.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Клініка Надія» зазначає, що відповідач ухиляться від виконання умов договорів щодо оплати наданих послуг, при цьому, зважаючи на значний розмір заборгованості та відсутність оплат протягом тривалого часу, на думку заявника, існують достатні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, що забезпечить, на період вирішення спору по суті, можливість зупинення вчинення дій, які можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Дослідивши наведені ТОВ «Клініка Надія» обґрунтування щодо вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою, та надати суду докази існування фактичних обставин, що пов`язані з необхідністю вжиття таких заходів саме на забезпечення позовних вимог в межах порушеного права, яке позивач намагається захистити поданням відповідного позову, а не будь-яких інших порушених прав позивача.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Разом із тим, до поданої ТОВ «Клініка Надія» заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не надано належних доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду, а також на підтвердження фактичних обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Більше того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не погоджується із сумою наданих послуг, відповідно заявлені суми підлягають перевірці.

Відтак, заявником не наведено достатніх, належних та допустимих у розумінні вищенаведених положень ГПК України обґрунтувань наявності обставин та відповідно необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Клініка Надія» про вжиття заходів забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка репродуктивної медицини Надія» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя Віта БОНДАРЧУК