Decision № 139908852, 21.09.2026, Bohorodchany District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/303/26

Провадження №2-о/338/55/26

21 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Битківського Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Микитюк А.П.,

заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників заявників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника заінтересованої особи Попович М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявами ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_6 , Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_5 із заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внесення відповідних змін до актового запису про її народження.

Заяву мотивувала тим, що проживала з ОСОБА_7 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У період їхніх фактичних шлюбних відносин народилася дочка ОСОБА_8 . Відомості про батька дитини були внесені до актового запису про народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_7 за життя визнавав ОСОБА_8 своєю дочкою, виховував та утримував її, однак державну реєстрацію свого батьківства не здійснив. Встановлення факту батьківства необхідне для належного оформлення походження дитини та реалізації її спадкових прав.

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_7 є її батьком, та зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про її народження.

Заявниця зазначила, що її мати ОСОБА_6 у 2000-2002 роках перебувала у близьких відносинах із ОСОБА_7 , у період цих взаємин ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася вона. Шлюб між її матір`ю та ОСОБА_7 зареєстрований не був, тому запис про батька здійснено за вказівкою матері. ОСОБА_7 свого батьківства не приховував, визнавав її дочкою, підтримував із нею стосунки, спілкувався та періодично допомагав матеріально. Встановлення юридичного факту необхідне заявниці для реалізації особистих немайнових та спадкових прав після смерті батька.

Ухвалою суду справи за обома заявами об`єднано в одне провадження, оскільки вони стосуються встановлення батьківства однієї і тієї самої померлої особи, а спільний розгляд сприяєтиме повному та всебічному встановленню обставин.

Заявники та їхні представники заявлені вимоги підтримали. Представник органу державної реєстрації актів цивільного стану просив розглянути справу без його участі та поклав вирішення заяв на розсуд суду.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_9 - ОСОБА_10 за підсумками дослідження матеріалів справи погодився із обгрунтованістю доводів заявників.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та показання свідків, дослідивши письмові докази і матеріали молекулярно-генетичного дослідження, установив такі обставини.

ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними документами про державну реєстрацію його народження та смерті.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Кривець. Її народження зареєстровано 03 вересня 2015 року виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 20. У записі про народження батьком зазначено ОСОБА_11 , при цьому відомості про батька внесено відповідно до частини першої статті 135 СК України.

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Богрівка. Її народження зареєстровано 08 липня 2002 року виконавчим комітетом Богрівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис № 8. Відомості про батька були внесені за вказівкою матері; ім`я та по батькові батька зазначено як ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_7 протягом кількох років проживав із ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У 2015 році в них народилася дочка ОСОБА_8 , яку ОСОБА_7 визнавав своєю та виховував як батько. Свідку було відомо також про старшу дочку ОСОБА_7 із села Богрівка, дошлюбне прізвище якої - ОСОБА_14 ; вона приїжджала на похорон батька. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 переважно проживали в будинку останньої. Незадовго до смерті ОСОБА_7 перейшов до власного, не повністю завершеного будинку, куди забрав свою матір. ОСОБА_1 , незважаючи на окреме проживання, доглядала матір ОСОБА_7 під час його сезонних виїздів та після його раптової смерті.

Свідок ОСОБА_15 підтвердила тривалі фактичні сімейні відносини ОСОБА_7 і ОСОБА_1 , а також те, що ОСОБА_7 за життя визнавав своє батьківство щодо ОСОБА_8 , утримував та виховував її.

Свідок ОСОБА_16 , рідна сестра ОСОБА_6 , пояснила, що її сестра до народження дитини зустрічалася з ОСОБА_7 , однак шлюб між ними не був зареєстрований. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 народила дочку ОСОБА_17 , батьком якої був ОСОБА_7 . Після народження дитини він визнавав ОСОБА_17 своєю дочкою, допомагав матеріально та підтримував із нею контакти.

Свідок ОСОБА_18 , мати ОСОБА_6 , підтвердила, що її дочка певний час перебувала у близьких стосунках із ОСОБА_7 та народила від нього дитину. Сімейні відносини між ними надалі не склалися, однак ОСОБА_7 визнавав ОСОБА_17 своєю дочкою.

Свідок ОСОБА_19 , староста села Кривець, пояснила, що їй зі слів односельців відомо про проживання ОСОБА_7 і ОСОБА_1 у фактичних шлюбних відносинах та про те, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_20 також підтвердила обставини, викладені у заяві ОСОБА_1 , щодо сімейних відносин заявниці з ОСОБА_7 та його ставлення до ОСОБА_8 як до своєї дочки.

Показання допитаних свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами. Свідки повідомили не лише про загальне сприйняття відповідних відносин у громаді, а й про конкретні обставини прижиттєвого визнання ОСОБА_7 обох дітей своїми дочками, його участь у їхньому житті, вихованні та матеріальному забезпеченні.

Із характеристики ОСОБА_5 , виданої директором та класним керівником навчального закладу - Кривецької гімназії, вбачається, що ОСОБА_7 брав участь у навчально-виховному процесі дитини, взаємодіяв з педагогічними працівниками і позиціонував себе у відносинах із закладом освіти як її батько. Суд бере до уваги, що ці відомості походять від працівників навчального закладу, які не є родичами заявників і не мають особистої заінтересованості у результаті справи. Документ підтверджує систематичне та відкрите виконання ОСОБА_7 батьківських обов`язків щодо ОСОБА_8 .

На підтвердження характеру відносин із ОСОБА_7 ОСОБА_2 надала паперові копії переписки у застосунках Viber та Instagram. Із їхнього змісту вбачається, що ОСОБА_7 підтримував із ОСОБА_2 тривале особисте спілкування, цікавився її життям, обговорював сімейні та побутові питання, вітав із днем народження та звертався до неї як до дочки. Такі повідомлення відображають близькі родинні відносини та свідчать про усвідомлене прижиттєве визнання ним свого батьківства.

Суд ураховує, що переписка досліджувалася у вигляді паперових копій. Водночас учасники справи не заперечували факту її існування, не оспорювали змісту повідомлень, належності відповідних облікових записів ОСОБА_7 та не заявляли про підроблення або невідповідність копій оригіналу. Клопотань про витребування чи безпосередній огляд електронних оригіналів учасники справи не заявляли. За таких обставин суд не має підстав відхиляти ці матеріали лише з мотивів їх подання у паперовій формі та оцінює їх у сукупності з іншими доказами.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року у справі за клопотанням заявників призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання про можливий ступінь спорідненості кожної з імовірних дочок ОСОБА_7 із його рідним братом ОСОБА_21 .

Призначена судом експертиза не була проведена у зв`язку з ненаданням ОСОБА_21 біологічного матеріалу. Оскільки ОСОБА_21 не є учасником справи, його відмова від участі у проведенні експертизи не утворює передбачених статтею 109 ЦПК України процесуальних наслідків та сама собою не доводить обґрунтованості заяв.

Надалі за ініціативою представників заявників ТОВ «ГенКод Діагностик» проведено молекулярно-генетичне дослідження біологічних зразків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно з висновком спеціаліста від 22 липня 2026 року № НІД26-004407 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 можуть бути напівсиблінгами; розрахована ймовірність такого споріднення становить 97,17337166 відсотка.

Суд ураховує, що цей документ складений не на виконання ухвали суду про призначення експертизи, має назву висновку спеціаліста та не встановлює безпосередньо біологічного батьківства ОСОБА_7 . Тому суд оцінює його як письмовий доказ, який не має наперед установленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами.

Водночас ОСОБА_2 та ОСОБА_5 народжені різними матерями, тому встановлена спеціальним дослідженням висока ймовірність їхнього споріднення як напівсестер об`єктивно підтверджує наявність у них спільного біологічного батька. У поєднанні з доказами відносин ОСОБА_7 із матерями дітей, його поведінкою щодо кожної дитини та прямим прижиттєвим визнанням обох своїми дочками цей висновок має істотне підтверджувальне значення.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 та пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд у порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту родинних відносин між фізичними особами. Відповідно до статті 319 ЦПК України у рішенні про встановлення факту зазначаються встановлений судом факт, мета його встановлення та докази, на підставі яких цей факт установлено.

Звернення заявників зумовлене неможливістю зареєструвати батьківство померлого у позасудовому порядку та бажанням оформлення спадкових прав. Матеріали справи не свідчать про наявність між учасниками спору про право, який би унеможливлював розгляд заяв у порядку окремого провадження.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 , суд виходить із того, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до набрання чинності Сімейним кодексом України. Тому правовідносини щодо встановлення її походження від батька регулюються законодавством, чинним на час народження дитини, зокрема статтею 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України.

За змістом статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини й особою, батьківство якої встановлюється, до народження дитини, спільне виховання або утримання ними дитини, а також інші докази, що достовірно підтверджують визнання особою свого батьківства.

Досліджені докази підтверджують, що ОСОБА_6 у 2000-2002 роках перебувала з ОСОБА_7 у близьких сімейних відносинах; ОСОБА_2 народилася в період цих відносин; після її народження ОСОБА_7 визнавав дитину своєю дочкою, матеріально допомагав та підтримував із нею зв`язок. Паперові копії особистої переписки містять безпосередні звертання ОСОБА_7 до ОСОБА_2 як до дочки та узгоджуються з показаннями ОСОБА_16 і ОСОБА_18 . Сукупність цих обставин відповідає критеріям статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України.

Щодо ОСОБА_5 застосуванню підлягають норми Сімейного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень учинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Запис про батька ОСОБА_5 учинено відповідно до частини першої статті 135 СК України, тому передумови для розгляду заяви наявні. Показання ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , характеристика навчального закладу й інші письмові матеріали послідовно підтверджують, що ОСОБА_1 і ОСОБА_7 проживали однією сім`єю, ОСОБА_8 народилася під час цих відносин, а ОСОБА_7 відкрито визнавав дитину своєю, виховував, утримував її та взаємодіяв із закладом освіти як батько.

Молекулярно-генетичне дослідження не є самодостатнім доказом особи спільного батька, однак об`єктивно узгоджується з іншими доказами: свідченнями про відносини ОСОБА_7 з матерями дітей, його тривалим спілкуванням із ОСОБА_2 , виконанням батьківських обов`язків щодо ОСОБА_5 та прижиттєвим визнанням обох дітей своїми дочками.

Оцінюючи всі докази у сукупності, суд доходить висновку, що вони утворюють послідовну, взаємопов`язану та несуперечливу систему відомостей. Вірогідність того, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , істотно переважає можливість іншого походження дітей. Доказів, які б спростовували наведені обставини або вказували на іншу особу як батька, суду не подано.

Отже, заяви підлягають задоволенню, а встановлені судом факти є підставою для внесення відповідних змін до актових записів про народження.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України судові витрати у справах окремого провадження не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, статтями 121, 128, 130, 134, 135 Сімейного кодексу України, статтею 53 Кодексу про шлюб та сім`ю України, суд

ухвалви:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 та заяву ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актових записів про народження - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець села Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки села Богрівка Богородчанського району Івано-Франківської області.

Зобов`язати Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 8 від 08 липня 2002 року про народження ОСОБА_2 , складеного виконавчим комітетом Богрівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, зазначивши її батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області.

Встановити факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець села Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області.

Внести зміни до актового запису № 20 від 03 вересня 2015 року про народження ОСОБА_5 , складеного виконавчим комітетом Кривецької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, зазначивши її батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Кривець Богородчанського району Івано-Франківської області.

Рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для внесення відповідних змін до актових записів про народження та видачі нових свідоцтв про народження.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Битківський