Court ruling № 139898397, 17.09.2026, Mukachevo City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 303/6218/25

4-с/303/6/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» (представник - Русова Катерина Миколаївна) на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (представник - адвокат Калинич Іван Іванович), ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

АТ «Таскомбанк» звернулося до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Ярошевського Д.А., вказуючи, що 26.07.2012 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області винесено рішення у справі №0707/5653/2012 за позовом ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є АТ «Таскомбанк») про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору KF 41239 від 19.11.2007 в сумі 21 594,73,99 доларів США , що згідно курсу НБУ складає 181 087,68 грн. Виконавчий документ на виконання зазначеного рішення пред`явлено до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. 08.08.2022 Приватним виконавцем відкрите виконавче провадження №69579299 з примусового виконання рішення суду. У процесі проведення виконавчих дій державний виконавець стягнув на рахунок стягувача 181 087,68 грн, а 11.08.2025 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 9, ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». З даною постановою скаржник не погодився та вважав дії приватного виконавця Ярошевського Д.А. протиправними, виходячи з наступного. Так, Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області визначено суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення. Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, судом визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконано примусово за участю приватного виконавця. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачу має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачу суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення. Товариство довідалося про винесення приватним виконавцем оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.08.2025 з АСВП, після чого приватному виконавцеві електронною поштою було надіслано заяву від 12.08.2025, у якій товариство просило скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження, однак на день подання скарги до суду, відповідь на заяву не надходила. Товариство просило визнати незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. від 11.08.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0707/5652/2012, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 17.10.2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. вчинити дії, спрямовані на виконання виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 0707/5652/2012, виданого 29.08.2012 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору KF41239 від 19.11.2007 в сумі 21 954,73 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 181 087,68 гривень на користь ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є АТ «Таскомбанк»).

ОСОБА_1 подав суду заперечення на скаргу, в яких зазначив, що приватний виконавець діяв у повній відповідності до заяви стягувача та норм ЗУ «Про виконавче провадження». У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач не просив про стягнення у валюті, а лише в гривнях, тому дії виконавця щодо виконання рішення в гривнях є правомірними та відповідають вимогам закону. Заява стягувача має визначальне значення для обсягу виконання. Якщо у виконавчому документі передбачено стягнення у валюті та гривневому еквіваленті, а боржник сплатив суму в гривнях у повному обсязі, що відповідає валютному еквіваленту, то таке виконання є правильним.

Відповідно до ст. 18 та 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець відкриває провадження на підставі заяви стягувача і в межах вимог, зазначених у ній. У цьому випадку в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просив здійснювати стягнення лише в гривнях і не наполягав на стягненні в іноземній валюті чи в еквіваленті. Тобто виконавець, виконуючи вимогу в гривнях, діяв у межах заявленого обсягу примусового виконання. Виконавець не має повноважень самостійно змінювати спосіб або форму виконання рішення суду, оскільки діє виключно в межах заявлених вимог. Будь-які дії виконавця поза межами таких повноважень є неправомірними. Отже, якщо стягувач сам просить про стягнення в гривнях, виконавець не має права самостійно перераховувати або вимагати стягнення у валюті, навіть якщо виконавчий документ передбачає суму у валюті. Подана стягувачем заява про стягнення меншої суми свідчить про часткову відмову від примусового виконання, яку виконавець зобов`язаний врахувати шляхом винесення постанови про закінчення провадження в частині відповідної суми. Таким чином, подальше примусове стягнення понад суму, визначену в заяві стягувача, є незаконним та порушує права боржника. Вимоги скарги спрямовані фактично на зміну порядку виконання вимог самого стягувача, які викладені у заяві про відкриття виконавчого провадження, і, відповідно, виходять за межі повноважень виконавця. Отже, підстав для визнання дій виконавця протиправними або для поновлення виконавчого провадження немає. Просив відмовити у задоволенні скарги АТ «Таскомбанк» на дії та бездіяльність приватного виконавця Ярошевського Д.А.

На зазначені заперечення ОСОБА_1 представник АТ «Таскомбанк» Русова К.М. подала письмові пояснення, в яких зазначила, що при написанні заяви про відкриття виконавчого провадження представником АТ «Таскомбанк» було скорочено резолютивну частину судового рішення та відображено лише гривневий еквівалент, без зазначення розміру заборгованості у валюті зобов`язання відповідно до рішення суду. АТ «Таскомбанк» не просив та не повідомляв про те, що залишок заборгованості становить 181 087,68 грн, і не просив виконати виконавчий документ частково в межах цієї суми, як помилково вважають приватний виконавець та боржник. Такі відомості в заяві про відкриття виконавчого провадження відсутні, як відсутні й відмітки на виконавчих документах щодо часткового чи повного виконання. 08.08.2022 року приватним виконавцем Ярошевським Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69579299, в якій було чітко зазначено про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є АТ «Таскомбанк») заборгованості за кредитним договором №KF41239 від 19.11.2007 року, а саме: 21 594,73 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 181 087,68 гривень, а також солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Таскомбанк» (згідно з ухвалою суду №0707/5653/2012 від 06.09.2019 року стягувача ПАТ «Фольксбанк» замінено на його правонаступника АТ «Таскомбанк») 1 810,88 гривень. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено розмір заборгованості в доларах США та визначено гривневий еквівалент. Проте фактично борг стягнуто лише в гривневому еквіваленті станом на 26.07.2012 року. Сторони у кредитному договорі визначили валютою позикового зобов`язання долар США. Судовим рішенням стягнуто суму боргу хоча і в національній валюті України, однак із зазначенням еквівалента в доларах США. Тобто відбулася прив`язка суми боргу до курсу долара США, що є додатковою гарантією для кредитора у випадку знецінення національної валюти на момент погашення боргу.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.10.2025 скаргу АТ «Таскомбанк» на дії Приватного виконавця Ярошевського Д.А. прийнято до розгляду та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.08.2026 до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_2 .

Представник АТ «Таскомбанк» Русова К.М. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника заявника.

Приватний виконавець Ярошевський Д.А. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_2 також у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Із копії заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.07.2012 у справі № 0707/5653/2012 встановлено, що позовну заяву ПАТ «Фольксбанк» задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк», м. Львів вул. Грабовського, №11, рах. НОМЕР_1 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632, заборгованість за кредитним договором № КF41239 від 19 листопада 2007 року, а саме 21 594 (двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто чотири) доларів США 73 центів, що згідно курсу Національного банку становить 172 541 (сто сімдесят дві тисячі п`ятсот сорок одна) грн. 89 коп. заборгованість по кредиту, 1 051 (одна тисяча п`ятдесят один) доларів США 77 центів, що згідно курсу Національного банку України становить 8 403 (вісім тисяч чотириста три) грн 64 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом, всього на загальну суму у розмірі 22 664 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят чотири) доларів США 29 центів, що згідно курсу Національного банку України становить 181 087 (сто вісімдесят одна тисяча вісімдесят сім) грн. 68 коп. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк», м. Львів вул. Грабовського, №11, рах. 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, Код ЄДРПОУ 19358632 1 810 (одну тисячу вісімсот десять) грн 88 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення Мукачівським міськрайонним судом 29.08.2012 видано виконавчий лист, в якому божником зазначено ОСОБА_1 а стягувачем ПАТ «Фольксбанк». На зворотній стороні виконавчого листа міститься запис приватного виконавця Ярошевського Д.А. «11.08.2025 р. Закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою приватного виконавця Ярошевського Д.А. від 08.08.2022 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №0707/5653/12, виданого 29.08.2012 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області на виконання вищевказаного рішення суду від 26.07.2012.

Постановою приватного виконавця Ярошевського Д.А. від 11.08.2025 закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №0707/5653/12, виданого 29.08.2012 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області на виконання вищевказаного рішення суду від 26.07.2012, оскільки згідно платіжної інструкції № 551 від 16.11.2023, платіжної інструкції № 1771 від 17.07.20.2025, платіжної інструкції № 58 від 25.07.2025, платіжної інструкції № 278 від 06.08.2025, платіжної інструкції № 441 від 11.08.2025 стягувачу перераховано кошти в розмірі 182 898,56 грн, що заявлені стягувачем до стягнення на підставі виконавчого документа, згідно заяви про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2025. Таким чином сума боргу на підставі виконавчого документа, яку стягувач просив стягнути в примусовому порядку стягнута та перерахована в повному обсязі.

12.08.2025 АТ «Таскомбанк» направило приватному виконавцю Ярошевському Д.А. заяву, в якій просило скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.08.2025 з виконання виконавчого провадження № 69579299 та виконати рішення суду, оскілки воно не виконане в повному обсязі та потребує подальшого виконання.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічний постулат закріплено у статті 18 ЦПК України, яка передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню.

Із положень статті 26 Закону №1404-VIII слідує, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні прав.

Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

У встановлений процесуальним законодавством строк АТ «Таскомбанк» подало до суду скаргу, оскільки вважало, що приватний виконавець Ярошевський Д.А. прийняв незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження, зважаючи на те, що при розрахунку заборгованості слід виходити з її розміру в іноземній валюті, а саме в доларах США, а не в національній валюті України.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Водночас Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання на території України грошових одиниць іноземних держав.

Згідно вимог ст. 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, у разі якщо кредит наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 Цивільного кодексу України.

Судове рішення не може змінювати грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, а отже, сума, що підлягає стягненню за виконавчим документом, обчислюється в іноземній валюті, яка конвертується в національну валюту на день здійснення платежу.

Судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов`язання, що існувало між сторонами, тобто воно залишається грошовим зобов`язанням в іноземній валюті. При цьому погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов`язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто день зарахування коштів на рахунок кредитора).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №5015/2060/11.

При розгляді даної справи КГС ВС покликався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №500/5194/16-ц, в якій зазначено, що «якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення».

Верховний Суд зазначив, що суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (схожий за змістом правовий висновок міститься у її постановах від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17, від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17, від 08 серпня 2023 року у справі №910/8115/19 (910/13492/21)).

У справі №5015/2060/11 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що сума що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» стягнуто суму боргу хоча і у національній валюті України, однак із зазначенням еквівалента станом на 11.03.2011 у доларах США в дужках поруч із зазначеною сумою у гривнях, тобто відбулась прив`язка суми боргу до курсу долару США, що є додатковою гарантією для кредитора у випадку знецінення національної валюти на момент погашення боргу.

Стаття 49 ЗУ «Про виконавче провадження» регулює особливості виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті. Відповідно до ч. 3 вказаної норми права у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

З урахуванням викладеного суд вважає, що при виконанні рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26.07.2012 у цивільній справі №0707/5653/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 21 594 доларів США 73 центів, що згідно курсу Національного банку становить 172 541 грн. 89 коп. - заборгованості за кредитом, 1051 доларів США 77 центів, що згідно курсу Національного банку України становить 8403 грн. 64 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, а всього на суму у розмірі 22 664 долара США 29 центів, що згідно курсу Національного банку України становить 181 087 грн. 68 коп. приватному виконавцю слід виходити із того, що у відповідачів наявна заборгованість в іноземній валюті, а не її еквівалент в гривні, а тому стягувачу має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Погоджуючись із рішенням приватного виконавця, боржник ОСОБА_1 зазначив, що в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просив стягувати грошові кошти у національній валюті - гривні, а не в іноземній валюті. Тому заява стягувача має визначальне значення, і рішення підлягає виконанню відповідно до відображеної в рішенні суду заборгованості в еквіваленті до гривні.

ОСОБА_1 не надав суду доказів на підтвердження подання заявником такої заяви, але представник АТ «Такскомбанк» зазначені обставини визнав, оскільки зазначив в письмових поясненнях, що подаючи заяву про відкриття виконавчого провадження представник АТ «Таскомбанк» скоротив резолютивну частину судового рішення і відобразив лише гривневий еквівалент, без зазначення розміру заборгованості у валюті зобов`язання.

Виходячи з викладеного та положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України факт подачі представником АТ «Такскомбанк» заяви про здійснення стягнення у національній валюті - гривні, а не в іноземній валюті не підлягає доказуванню.

Таким чином, суд вважає, що твердження боржника про те, що рішення суду підлягало виконанню відповідно до волі стягувача, яку він висловив у заяві про відкриття виконавчого провадження, не заслуговує на увагу, оскільки зазначена заява стягувача є тільки підставою для початку процедури примусового виконання рішення і вона не визначає зміст рішення та порядок його виконання. Суд вважає, що тільки резолютивна частина судового рішення, відображена у виконавчому документі, визначає, які саме заходи примусового виконання слід вжити виконавцю. При цьому під час примусового виконання рішення виконавець виходить із тексту виконавчого документа, а не зі змісту заяви стягувача, оскільки виконанню підлягає судове рішення, а не заява стягувача.

Боржник ОСОБА_1 також вважав, що заява стягувача про стягнення грошових коштів у національній валюті, а не в іноземній свідчить про часткову відмову стягувача від примусового виконання рішення суду, але зазначена обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки викладений божником та стягувачем зміст заяви про відкриття виконавчого провадження не містить волевиявлення стягувача на часткову відмову від виконання рішення суду. Крім того, зазначена заява не була сприйнята як така, що є частковою відмовою від виконання рішення суду також і приватним виконавцем, оскільки рішення з цього приводу ним не було прийнято. Крім того, суду не надано доказів звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню і прийняття судом рішення з цього приводу.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які свідчили би, що рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26.07.2012 у справі №0707/5653/2012 підлягало частковому виконання.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням викладеного суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню шляхом скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. від 11.08.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №0707/5652/2012, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 17.10.2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та визнання його дій з постановлення зазначеної постанови неправомірними, оскільки саме таке рішення повинен прийняти суд за результатами розгляду скарги відповідно до положень ч. 1 ст. 451 ЦПК України.

Суд вважає, що на виконання вимог ч. 2 ст. 451 ЦПК України необхідно зобов`язати приватного виконавця усунути порушення шляхом відновлення виконавчого провадження з виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.07.2012 у справі № 0707/5653/2012 відповідно до положень ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо вимог скарги про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. вчинити дії, спрямовані на виконання виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 0707/5652/2012, виданого 29.08.2012 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору KF41239 від 19.11.2007 в сумі 21 954,73 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 181 087,68 гривень на користь ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є АТ «Таскомбанк»), то така вимога не підлягає задоволенню, оскільки діючим законодавством передбачено виконання рішення суду, а не виконавчого документа.

Крім того, положення ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачають, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а в частині другій зазначеної статті деталізовано обов`язки виконавця, тому відсутні підстави для додаткового дублювання у цьому рішенні обов`язків приватного виконавця, що спрямовані на виконання рішення суду.

Керуючись ст. 18, 82, 259-261, 353-355, 447-452 ЦПК України, ст. 99, 129-1 Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 192, 451, 524, 533 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 (представник - адвокат Калинич Іван Іванович), ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича від 11.08.2025 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №0707/5652/2012, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 17.10.2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та визнати його дій з постановлення зазначеної постанови неправомірними.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Дмитра Андрійовича усунути порушення шляхом відновлення виконавчого провадження з виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.07.2012 у справі № 0707/5653/2012.

У задоволенні скарги в частині зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. вчинити дії, спрямовані на виконання виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 0707/5652/2012, виданого 29.08.2012 Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору KF41239 від 19.11.2007 в сумі 21 954,73 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 181 087,68 гривень на користь ПАТ «Фольксбанк» (правонаступником якого є АТ «Таскомбанк») - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя