Decision № 139873456, 18.09.2026, Khotyn District Court of Chernivtsi Oblast

Справа № 724/1886/26 Провадження № 2/724/976/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 вересня 2026 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

В червні 2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.09.2025р. між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 199056 на суму 30589,00 грн.

Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом bba0d0bd, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

На виконання умов Кредитного договору, 03.09.2025р. первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_9 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

10.10.2025р. ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 10102025р., згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 до договору факторингу № 10102025 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 4 від 06.01.2026 до договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить - 32 999,11 грн., яка складається з: 30 589,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9,11 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 601,00 грн. - заборгованість по комісії; 1 800,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Проте, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 31 199,11 грн.

Враховуючи наведе, просять стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у сумі 31199,11 грн., а саме: 30589,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9,11 грн. - заборгованість за відсотками; 601,00грн. - заборгованість за комісією, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 липня 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві, міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначено, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося на адресу суду із відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

03.09.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 199056. Договір укладений в електронній формі з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора bba0d0bd, також підписано додаток до договору - графік платежів за кредитним договором (а.с. 27-30).

Відповідно до умов вказаного договору загальний розмір кредиту становить 30589,00 грн. (п. 2.2.1. договору); проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних. Тип процентної ставки - фіксована (п. 2.3. договору). Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п.2.4. договору). Комісія за надання кредиту складає 4588,35грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту (п.2.5. договору); загальний строк кредитування 365 днів з 03.09.2025р. по 03.09.2026р. Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів (п.2.6.1. договору). Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом так комісії - 4616,99 грн. (п.2.7.). Денна процентна ставка - 0,0414% в день (п.2.7.1.). Орієнтовна реальні річна процентна ставка - 36,31% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 35205,99грн (п.2.8., п.2.9.1. договору).

Згідно п.2.10. договору, якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 600,00 грн., а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 60,00 грн. за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань Позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

ОСОБА_1 підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 33е992ab заяву на видачу кредиту № 100926862 від 03.09.2025р., в якій зазначив бажану суму кредиту, персональні (ідентифікаційні) дані, місце роботи, фінансовий номер телефону (а.с.37).

Також, відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 33е992ab було підписано паспорт споживчого до договору № 199056 від 03.09.2025 року, згідно якого тип кредиту - кредит; сума кредиту - 30589,00 грн.; строк кредитування - до 365 днів; мета отримання кредиту - погашення іншого кредиту, сплата комісії; процентна ставка - 0,10% річних; тип процентної ставки - фіксована; комісія за надання кредиту - 4588,35грн.; реальна річна процентна ставка річних - 36,31%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 35205,99грн. Якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 600,00 грн. (шістсот грн. 00 коп.), а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 60,00 грн. (шістдесят грн. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Сукупний розмір нарахованих штрафу та пені не повинен перевищувати 50,00% від суми наданого кредиту (а.с.37-40).

Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» успішно проведені операції, згідно договору № 1412/22-1 від 14.12.2022р. укладеного з ТОВ «ФК «Контрактовий дім». ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер кредитного договору 199056, дата - 03.09.2025, номер карти - НОМЕР_2 , сума - 7,77грн., номер транзакції - 1668319876, номер замовлення - 27054523, призначення платежу - видача кредиту № 199056 від 03.09.2025 (а.с.52,53).

ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» на підтвердження факту проведення взаємозаліку зобов`язань між сторонами в межах виконання умов кредитних договорів засвідчило, що відповідні операції були здійснені у встановленому порядку: кредитний договір 199056, дата 03.09.2025, сума кредиту 30589,00грн, сума перерахована на погашення заборгованості за договором взаємозаліку 25992,88грн., сума перерахування на картковий рахунок позичальника 7,77грн., комісія 4588,35 грн., договір взаємозаліку №179035, дата договору взаємозаліку 13.04.2025р. (а.с. 23,24).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК «Кредіплюс» заборгованість ОСОБА_1 складається з: 30589,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 9,11 грн. - заборгованість по відсоткам; 1800,00грн. - пені; 601,00 грн. - комісії (а.с.10,11).

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, згідно якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило право грошової вимоги ТОВ «Юніт Капітал» за переліком в Реєстрі вимоги, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги №4 від 06.01.2026, реєстром прав вимог № 4 від 06.01.2026, та копією платіжної інструкції №825 від 12.01.2026 (а.с.7-9, 60-64).

Як вбачається з виписки з особового рахунку за договором про споживчий кредит № 199056 від 03.09.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.05.2026 року складає 32999,11 грн., з яких: 30589,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 9,11 грн. - заборгованість за процентами; 601,00 грн. - заборгованість за комісією; заборгованість за комісією за надання кредиту - 0,00 грн., 1800,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (а.с.12).

ТОВ «Юніт Капітал» 27.04.2026р. за № 25771526663 на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за договором №199056 від 03.09.2025р. у розмірі 32999,11грн. (а.с.25).

Згідно витребуваної судом інформації з АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 03.09.2025 - 08.09.2025р. - НОМЕР_5 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_5 не знаходився в анкетних даних ОСОБА_2 . Номери телефонів, які знаходились в анкетних даних ОСОБА_2 : НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 . По рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 7,77 грн. за період 03.09.205 - 08.09.2025р. від 03.09.2025р. Також надано виписку по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 03.09.2025 - 08.09.2025р. (а.с. 80,81).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Договір про споживчий кредит № 199056 (індивідуальна частина) від 03.09.2025р. був укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору bba0d0bd.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний договір про споживчий кредит № 199056 (індивідуальна частина) від 03.09.2025р. підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд вважає, що копія договору факторингу та реєстру прав вимог є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту у розмірі 601,00грн..

Вимога про стягнення боргу з комісією за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки умову про її сплату суд визнає нікчемною з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В договорі про споживчий кредит (публічна частина) зазначено, що за управління та обслуговування кредиту кредитодавцем позичальник сплачує на користь кредитодавця комісію, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів за заниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строку чергового платежу згідно графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом.

Враховуючи, що до обслуговування кредитної заборгованості не можна включати дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а умова договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не диференціює дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», з іншими діями, суд визнає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії за управління та обслуговування кредитної заборгованості.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а проценти нараховані з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, судом встановлено, що такий не суперечить умовам кредитного договору та Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, дослідивши надані суду докази, матеріали справи, враховуючи, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором без врахування суми штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню частково в сумі 30598,11 грн., з яких: 30589,00грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9,11 грн. - заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (98,07%).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 31199,11 грн., а задоволено 30598,11 грн., тобто на 98,07 % (30598,11 грн. х 100 % / 31199,11 грн. = 98,07 % ).

А саме, позовні вимоги задоволені на 98,07 % - 2662,40 грн. х 98,07% = 2611,02 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 7000 гривень.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем ТОВ «Юніт Капітал» на професійну правову допомогу, суд дійшов наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 7000 грн. 00 коп.

Правнича допомога позивачу надавалася Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» - адвокатом Тимошенко О.О. на підставі договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткової угоди №25771526663 від 20.04.2026р. до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с.13-15).

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг ТОВ «Юніт Капітал» Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» було надано послуги на загальну суму 7000 грн. (а.с.16).

Клопотань від відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав не співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, до суду не надходило.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді позивачем, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (98,07 %), а саме, 6864,90 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 512-514, 516-518, 526, 530, 547, 610, 625, 626, 1048-1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 273,279,280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ 01133, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 199056 від 03.09.2025 року у розмірі 30598,11 (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 11 копійок, яка складається з наступного: 30589,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 9,11 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ 01133, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2611,02 (дві тисячі шістсот одинадцять) гривень 02 копійки та 6864,90 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 90 копійок витрат на правову допомогу.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду або через Хотинський районний суд Чернівецької області.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ 01133, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 17 вересня 2026 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК