Decision № 139869114, 18.09.2026, Zhovtovodsk City Court of Dnipropetrovsk Oblast

справа №176/575/26

провадження №2/176/1053/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 44276926; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий зміст позовних вимог та рух справи.

В лютому 2026 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області звернулося ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2108528557335 від 26.03.2021 року у загальному розмірі 41 600,00 грн, з яких:

5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

36 600,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Також позивач просив стягнути судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000,00 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

ІІ. Позиції учасників справи (аналіз заяв по суті).

Позовна заява обгрунтована тим, що 26.03.2021 року між первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 в електронній формі через офіційний вебсайт було укладено кредитний договір № 2108528557335 відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» та статей 205, 207, 638, 1054, 1055 ЦК України. Договір підписано одноразовим ідентифікатором, надісланим у SMS на фінансовий телефон відповідача (НОМЕР_4) після проходження верифікації за системою BankID НБУ та картки платіжною системою WayForPay.

Щодо перерахування коштів: Кредит у сумі 5 000,00 грн перераховано позичальнику 26.03.2021 року о 09:57:29 на його платіжну картку № НОМЕР_2 через платіжного оператора ТОВ ФК «Вей Фор Пей», що підтверджується випискою АТ «Універсал Банк».

Щодо переходу права вимоги: Право вимоги перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу № 1-12 від 01.12.2021 року, а надалі - до позивача ТОВ «Коллект Центр» за договором купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року.

Щодо розміру заборгованості: За умовами договору та Заяви-анкети строк дії договору становить 365 днів (1 рік), а «орієнтовний строк повернення кредиту» становить 18 днів. Оскільки борг не повернуто, проценти нараховувалися за весь фактичний час користування коштами в межах строку дії договору (365 днів) за ставками п. 1.4 договору (від 2% до 7,67% на добу), що склало 80 702,50 грн процентів. Водночас позивач, діючи за принципами пропорційності, зменшив суму стягуваних процентів до 36 600,00 грн.

Щодо судових витрат: Витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн підтверджуються договором з АО «Лігал Ассістанс», заявкою на надання допомоги, прайс-листом та актом виконання робіт.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову з огляду на наступне.

Заперечення факту укладення правочину: Відповідач стверджує, що не реєструвався на сайті кредитора, не створював особистий кабінет, не погоджував умов оферти та не підписував жодних договорів одноразовим ідентифікатором. Вважає надану копію договору звичайним PDF-файлом, який не має ознак цілісності й незмінності. Посилається на правову позицію Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 щодо обов`язку перевірки цілісності електронного документа.

Заперечення отримання коштів: Наданий позивачем лист платіжної системи містив маскований номер картки ( НОМЕР_3 ), первинні бухгалтерські документи не надавались. Також відповідач заперечував проти задоволення клопотання позивача про витребування банківської виписки, стверджуючи про порушення строків подання клопотання та необхідність розгляду цього питання в порядку окремого провадження (ст. 293 ЦПК України).

Щодо незаконності нарахування відсотків за межами строку кредитування: Відповідач акцентує, що узгодженим строком кредитування був строк у 18 днів (у первісному відзиві помилково зазначено 16 днів), на який складався Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту. Встановлення у стандартній формі «граничного строку» в 365 днів є прихованою спробою кредитора нараховувати надмірні відсотки. З посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 444/9519/12, № 912/1120/16 та № 910/4518/16 відповідач доводить, що після спливу узгодженого строку (18 днів) кредитор позбавлений права нараховувати передбачені договором проценти за ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Щодо несправедливості умов та розміру процентів: Розмір процентів (36 600 грн проти тіла 5 000 грн) є явно завищеним, понад 7 разів перевищує отриману суму та порушує ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», принципи розумності, добросовісності й справедливості (ст. 3, 509, 627 ЦК України). У разі встановлення факту передачі коштів просив обмежити стягнення відсотків сумою не більше 5 000,00 грн (разом 10 000,00 грн), або відмовити у позові повністю.

Щодо витрат на правничу допомогу: Заявлена позивачем сума 16 000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, характером виконаної роботи (типовий позов) та ціною позову. Просив зменшити витрати або відмовити в їх стягненні.

ІІІ. Дослідження та оцінка окремих доказів, наявних у справі

Дослідивши письмові та електронні докази, суд дійшов таких висновків щодо їх належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку:

Електронний договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2108528557335 від 26.03.2021 року, Заява-анкета, Графік платежів (Додаток № 2) та Паспорт споживчого кредиту (Додаток № 3):

Оцінка суду: Документи оформлені в електронній формі з обов`язковими реквізитами. Згідно з матеріалами справи та логами системи, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «L9». У графіку платежів та паспорті кредиту чітко зафіксовано суму позики 5 000,00 грн, строк повернення - 18 днів (до 12.04.2021 р. / 13.04.2021 р.), розмір процентів - 1 800,00 грн, загальна сума до сплати - 6 800,00 грн. Ці докази є належними та допустимими на підтвердження узгодження сторонами істотних умов кредитування на 18-денний строк.

Інформація щодо хронології дій в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) первісного кредитора, довідки ТОВ «Служба МК» від 20.08.2026 № 39 та DVD-диск з електронними файлами:

Оцінка суду: Докази детально відображають весь технологічний процес: проходження позичальником 23.03.2021 року о 19:29:14 електронної автентифікації через державну систему BankID НБУ із передачею ідентифікаційних даних ОСОБА_1 (паспортні дані, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації), верифікацію платіжної картки, надіслання SMS з одноразовим кодом «L9» на фінансовий номер телефону відповідача ( НОМЕР_4 ) та вхід за фіксованою IP-адресою 188.163.47.175. Дані докази спростовують твердження відповідача про те, що договір він не підписував.

Лист Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 26.06.2026 № БТ/Е-27642 та банківська виписка руху коштів за карткою № НОМЕР_2 за період з 26.03.2021 по 31.03.2021 року:

Оцінка суду: Відповідно до банківських даних, власником картки № НОМЕР_2 є саме відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), його фінансовим номером був номер НОМЕР_4 .

Випискою підтверджено: 26.03.2021 року о 09:57:27 на рахунок відповідача надійшли кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн від платіжного сервісу wayforpay.

Надалі відповідач безпосередньо розпорядився цими коштами: 26.03.2021 року о 10:00:49 здійснив переказ коштів на користь фінансової компанії «Швидко Гроші» в сумі 4 160,00 грн, о 10:01:53 поповнив мобільний телефон «Київстар» ( НОМЕР_4 ) на суму 100,00 грн, а також здійснював оплати в мережі магазинів «АТБ».

Даний доказ є категоричним, достовірним і беззаперечним підтвердженням виконання кредитором обов`язку з видачі кредиту та спростовує твердження відповідача про неперерахування коштів.

Договір факторингу № 1-12 від 01.12.2021 р., договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 р., витяги з реєстрів боржників та платіжні документи:

Оцінка суду: Документи підтверджують безперервний ланцюг переходу права грошової вимоги за кредитним договором № 2108528557335 від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал», а відтак - до ТОВ «Коллект Центр», відповідно до вимог статей 512, 514 ЦК України.

IV. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду справи

1. Щодо факту укладення договору та отримання коштів позичальником:

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов (ст. 638 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України та положеннями Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який надсилається на мобільний телефон або електронну пошту особи, що прийняла пропозицію.

Суд критично оцінює твердження відповідача про неукладення договору та неотримання коштів. Вони повністю спростовуються сукупністю беззаперечних доказів:

Реєстрація та верифікація особи здійснювалася через державний сервіс BankID НБУ з використанням банківських ідентифікаторів відповідача;

Одноразовий пароль-ідентифікатор «L9» було надіслано на особистий фінансовий номер відповідача (НОМЕР_4);

Кошти в сумі 5 000,00 грн зараховано на іменну фізичну картку відповідача АТ «Універсал Банк», і він у лічені хвилини після надходження розпорядився ними на власні потреби (погасив інший кредит та поповнив свій телефон).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням. Суд застосовує принцип вірогідності доказів (стандарт переваги більш вагомих доказів) та доктрину заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Отримавши грошові кошти та використавши їх, особа не може добросовісно заперечувати факт виникнення кредитних зобов`язань.

Щодо посилання відповідача на постанову ВС від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23: на відміну від обставин тієї справи, у даному судовому провадженні на виконання ухвал суду надано носії інформації з електронним документом, логами дій у системі BankID та ІТС кредитодавця, а факт реального руху грошових коштів на рахунок відповідача повністю верифіковано банківською випискою банку-емітента. За таких обставин підстав для визнання правочину неукладеним чи нікчемним немає.

Відтак, вимога позивача про стягнення неповернутого основного боргу (тіла кредиту) в сумі 5 000,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

2. Щодо нарахування процентів та строку кредитування:

Вирішуючи спір у частині нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 36 600,00 грн, суд виходить із такого:

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 висловила правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. У разі неналежного виконання обов`язку щодо повернення кредиту після закінчення строку договору кредитор має право вимагати сум, передбачених статтею 625 ЦК України, а не договірних процентів за правомірне користування. Вказаний висновок був неодноразово підтверджений Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Згідно з дослідженими матеріалами справи:

Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору та Заяви-анкети (Додаток № 1), орієнтовний строк повернення кредиту визначено у 18 днів з моменту отримання кредиту;

У Графіку платежів (Додаток № 2) у графі «Кількість днів у розрахунковому періоді» встановлено строк 18 днів, платіж визначено однією сумою - 6 800,00 грн (тіло 5 000,00 грн + проценти 1 800,00 грн);

У Паспорті споживчого кредиту (Додаток № 3) у розділі «Основні умови кредитування» визначено: «Строк кредитування - 18 днів».

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що проценти можуть нараховуватися за щоденними ставками протягом 365 днів (до 25.03.2022 р.), оскільки пункт 1.9 договору вказує на «граничний строк дії договору - 1 рік».

Включення кредитором до типового формуляра договору споживчого кредиту одночасно умови про строк кредитування 18 днів та «граничного строку» в 1 рік створює істотну правову невизначеність щодо строку, протягом якого поведінка позичальника є правомірною (користування кредитом за плату), і періоду прострочення.

За правилом тлумачення правочинів contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору тлумачаться проти того, хто їх склав, і на користь слабшої сторони/споживача; постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16), дійсний строк користування кредитом за договором становив 18 днів.

За цей період правомірного користування (18 днів) розмір процентів відповідно до розрахунку та умов договору (2% на добу від 5 000 грн = 100 грн на добу) складає 1 800,00 грн.

Нарахування позивачем процентів поза межами 18 днів за підвищеними процентними ставками (2%, 3,64%, 5,02%, 7,67% тощо) за весь рік у розмірі 80 702,50 грн (і зменшення їх довільно позивачем до 36 600,00 грн) є неправомірним. Після 13.04.2021 року мало місце порушення грошового зобов`язання (прострочення), наслідком якого могло бути виключно застосування відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 625 ЦК України або неустойки в межах закону).

Оскільки позовних вимог на підставі ст. 625 ЦК України (стягнення 3% річних чи інфляційних втрат) або неустойки позивачем заявлено не було (у позовній заяві вказані рядки розраховані як 0,00 грн), суд за правилами ч. 2 ст. 264 ЦПК України не має права виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині процентів підлягають задоволенню лише в межах узгодженого строку кредитування у сумі 1 800,00 грн. У задоволенні решти вимог про стягнення процентів у розмірі 34 800,00 грн слід відмовити.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6 800,00 грн (5 000,00 грн тіло кредиту + 1 800,00 грн проценти).

V. Розподіл судових витрат

1. Щодо судового збору:

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 41 600,00 грн;

Позов задоволено на суму 6 800,00 грн, що становить 16,35% від заявлених вимог (6800,00/41600,00?100%=16,3461%6800,00/41600,00?100%=16,3461%);

Пропорційна сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 435,20 грн (2662,40?16,3461%2662,40?16,3461%). Решта судового збору покладається на позивача.

2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу:

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн. Відповідач подав заперечення та клопотання про зменшення таких витрат у зв`язку з їх неспівмірністю та завищенням.

Згідно з положеннями ч. 4, 5 ст. 137, ч. 2 ст. 141 ЦПК України та практики Великої Палати Верховного Суду (постанови від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18) розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Враховуючи, що дана справа відноситься до категорії малозначних справ незначної складності, позовна заява є типовою для кредитної компанії, яка масово подає подібні позови, а позов задоволено лише на 16,35%, суд вважає заявлену суму 16 000,00 грн вочевидь неспівмірною та завищеною.

Оцінивши характер робіт та фактичну процесуальну діяльність, суд визначає розумним і справедливим базовий розмір витрат на правничу допомогу в цій справі у сумі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2108528557335 від 26 березня 2021 року у розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту), 1 800,00 грн - заборгованість за процентами;

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати зі сплати судового збору в розмірі 435 (чотириста тридцять п`ять) гривень 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ