Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 909/1177/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
18.09.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач"
(проспект Злуки, буд. 2В, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46016)
до відповідача: Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення
(вул. Дорогожицька, буд. 10, м. Київ, 04112)
в особі: Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення,
радіозв`язку та телебачення
(вул. Чорновола, буд. 19, м. Івано-Франківськ, 76018)
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. № 8421/26 від 15.09.2026) до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення про стягнення заборгованості.
Дослідивши позовну заяву із доданими до неї документами, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також інші передбачені цією нормою відомості.
За змістом пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивач визначив відповідачем Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (ідентифікаційний код: 01190043) в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (ідентифікаційний код: 34926709).
Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути заявлені до стягнення кошти з Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, зазначаючи при цьому ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 34926709.
Відповідно до частин 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.
За приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 918/479/23 виходив з того, що відокремлений підрозділ господарюючого суб`єкта (філія, представництво), який не є юридичною особою, не наділений процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у господарському процесі.
Водночас Верховний Суд у постанові від 15.05.2024 у справі № 906/136/23 зазначив, що відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а є складовою юридичної особи, яка його створила, та не може самостійно нести юридичну відповідальність. Юридична особа несе відповідальність за зобов`язаннями, які виникають із діяльності її відокремленого підрозділу.
Отже, зазначена позивачем у прохальній частині позовної заяви особа, з якої останній просить здійснити стягнення, не узгоджується із визначеним ним у позовній заяві відповідачем та його ідентифікаційними даними.
При цьому суд враховує, що наявна у матеріалах позовної заяви довіреність, видана Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення директору Івано-Франківської філії, підтверджує повноваження останнього представляти інтереси Концерну з питань, пов`язаних із господарською діяльністю філії, у тому числі в судах. Однак наявність таких представницьких повноважень не змінює правового статусу філії як відокремленого підрозділу юридичної особи та не наділяє її самостійною правосуб`єктністю.
Відтак зміст прохальної частини позовної заяви не дає можливості однозначно встановити, до якої саме особи позивачем пред`явлено матеріально-правову вимогу про стягнення коштів: до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення як юридичної особи (ідентифікаційний код 01190043) чи безпосередньо до Івано-Франківської філії (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 34926709).
За таких обставин позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, привівши прохальну частину позовної заяви у відповідність до визначеного ним суб`єктного складу сторін, та зазначити особу, з якої позивач просить здійснити стягнення, із зазначенням належних ідентифікаційних даних такої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Як встановлено судом, позивачем як відповідача у справі визначено Концерн радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (ідентифікаційний код 01190043) в особі Івано-Франківської філії.
Водночас до позовної заяви додано докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів Івано-Франківській філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, а доказів їх направлення Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення як юридичній особі - учаснику справи позивачем не подано.
Сама по собі наявність у директора Івано-Франківської філії довіреності на представництво інтересів Концерну у судах не свідчить про визначення Концерном місцезнаходження відповідної філії як адреси юридичної особи для отримання кореспонденції.
При цьому Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 910/20185/21 зазначив, що положення пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють обов`язку направляти копію позовної заяви виключно на юридичну адресу юридичної особи. Належною може бути юридична адреса або інша адреса фактичного місцезнаходження чи отримання кореспонденції, вказана самою юридичною особою.
Однак відповідних доказів, які б підтверджували визначення Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення адреси Івано-Франківської філії як адреси отримання кореспонденції юридичною особою, матеріали позовної заяви не містять.
Відтак позивачем не подано належних доказів виконання вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та статті 172 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів визначеному ним відповідачу.
Крім того, з огляду на необхідність уточнення позивачем змісту позовних вимог та особи, до якої такі вимоги пред`явлено, позивачу необхідно надати суду докази направлення уточненої позовної заяви та доданих до неї документів належному учаснику справи в порядку, передбаченому статтями 42, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" залишити без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- подання до суду уточненої позовної заяви, в якій привести зміст прохальної частини у відповідність до визначеного суб`єктного складу сторін, однозначно зазначивши особу, з якої позивач просить здійснити стягнення, її повне найменування та ідентифікаційний код;
- подання до суду доказів направлення належному відповідачу копії уточненої позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до вимог статей 42, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Повідомити позивача, що у разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
5. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
6. Ухвала набирає законної сили 18.09.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя В. В. Михайлишин
The court decision No. 139859310, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 18.09.2026. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 909/1177/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: