Decision № 139854461, 18.09.2026, Chemerivtsi District Court of Khmelnytskyi Oblast

№ справи687/955/26

№2/687/765/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року селище Чемерівці Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 21.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено електронний кредитний договір (оферти) № 21.01.2025-100000274. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі - 12000,00 грн, строком на 155 днів з дати його надання, за процентною ставкою «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, та за процентною ставкою «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт», із сплатою комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 9% від суми кредиту, що становить 1080,00 грн, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1080,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Відповідач не виконувала належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути із відповідача у розмірі 21302,86 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 та витрати, пов`язанні з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 123,78 грн.

06.08.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, 21.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 21.01.2025 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладено кредитний договір № 21.01.2025-100000274.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія(ї) встановлена(і) договором (п. 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах, визначених у заявці (п. 3.3 Пропозиції).

Сума кредиту - 12000,00 грн. Строк, на який надається кредит - 155 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 24.06.2025 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: НОМЕР_3 (п.п. 2, 3, 4 Заявки).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п.п. 6, 7 Заявки).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 1080,00 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 1080,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості (п.п. 8, 9 Заявки).

Видача кредитних коштів за договором від 21.01.2025 року в сумі 12000,00 грн для відповідача підтверджена листом ТОВ «УПР» № 1-1706 від 17.06.2026 року, а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 , витребуваною судом з АТ «У КРСИББАНК».

Згідно із наданим ТОВ «Споживчий центр» розрахунком заборгованості за даним кредитним договором, заборгованість відповідача складається із: основного боргу - 6782,86 грн, залишку відсотків - 7440,00 грн, залишку відсотків за ст. 625 ЦК України - 6000,00 грн, залишку комісій - 1080,00 грн, а всього 21302,86 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування комісії за надання кредиту та додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) суд дійшов наступних висновків.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частинами 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за надання, обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на відповідача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами договору надання грошових коштів у кредит, а саме п.п. 8, 9 Заявки, передбачено стягнення комісій за надання кредиту у розмірі 1080,00 грн та за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1080,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Однак, у кредитному договорі хоч і зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлені вказані комісії, проте банком не надано доказів наявності банківських послуг, які надавалися позичальнику та пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, тому відповідні положення договору є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії за надання кредиту у розмірі 1080,00 грн та додаткової комісії у загальному розмірі 1080,00 грн не можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача ТОВ «Споживчий центр».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» відповідачем 20.02.2025 року було сплачено комісію за надання кредиту у розмірі 1080,00 грн, а також 23.03.2025 року - комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1080,00 грн.

Однак, суд не погоджується із наданим розрахунком заборгованості, а тому, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

В період строку кредитування, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося за процентними ставками 1,00% та 0,50% в день, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Так, у період з 21.01.2025 року по 20.02.2025 року включно заборгованість відповідача за нарахованими відсотками становить 3720,00 грн (31 день х 120,00 грн (1,00% від тіла кредиту 12000,00 грн).

20.02.2025 року відповідачем здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 4800,00 грн, з яких: 3720,00 грн слід віднести у погашення заборгованості по відсотках, а решту 1080,00 грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, розмір основного боргу з 21.02.2025 року становить 10920,00 грн та складається із: тіла кредиту - 10920,00 грн (12000,00 грн - 1080,00 грн), відсотків - 0,00 грн.

У період з 21.02.2025 року по 23.03.2025 року включно заборгованість відповідача за нарахованими відсотками становить 3385,20 грн (31 день х 109,20 грн (1,00% від тіла кредиту 10920,00 грн).

23.03.2025 року відповідачем здійснено платіж в погашення суми заборгованості у загальному розмірі 4800,00 грн, з яких: 3385,20 грн слід віднести у погашення заборгованості по відсотках, а решту 1414,80 грн - у погашення заборгованості по тілу кредиту.

Таким чином, розмір основного боргу з 24.03.2025 року становить 9505,20 грн та складається із: тіла кредиту - 9505,20 грн (10920,00 грн - 1414,80 грн), відсотків - 0,00 грн.

У період з 24.03.2025 року по 23.04.2025 року включно заборгованість відповідача за нарахованими відсотками становить 2946,55 грн (31 день х 95,05 грн (1,00% від тіла кредиту 9505,20 грн).

У період з 24.04.2025 року по 24.06.2025 року включно заборгованість відповідача за нарахованими відсотками становить 2946,86 грн (62 дні х 47,53 грн (0,50% від тіла кредиту 9505,20 грн).

Окрім того, суд враховує те, що відповідачем здійснено платежі 12.09.2025 року у розмірі 2500,00 грн та 10.10.2025 року у розмірі 2717,14 грн, які віднесені в погашення суми заборгованості по тілу кредиту, у зв`язку із чим тіло кредиту становить 4288,06 грн (9505,20 грн - 2500,00 грн - 2717,14 грн).

Таким чином, розмір основного боргу становить 10181,47 грн та складається із: тіла кредиту - 4288,06 грн, відсотків - 5893,41 грн.

Відповідач власних розрахунків не надала.

Що стосується вимог позивача про стягнення 6000,00 грн неустойки, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 21.01.2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Оскільки відповідач не погасила узятий нею кредит, не сплатила відсотки, а тому відповідно до зазначених вище норм цивільного законодавства заборгованість за кредитним договором № 21.01.2025-100000274 від 21.01.2025 року, складається із основного боргу - 4288,06 грн, процентів - 5893,41 грн, а всього 10181,47 грн.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 21302,86 грн, а задоволено на суму 10181,47 грн, тобто на 47,79% (10181,47х100:21302,86).

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1272,36 грн (2662,40х47,79:100) та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у сумі 59,15 грн (123,78х47,79:100).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.01.2025-100000274 від 21.01.2025 року в розмірі 10181,47 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1272,36 грн сплаченого судового збору та 59,15 грн витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833, e-mail: info@sgroshi.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.