Decision № 139851626, 07.09.2026, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 932/6279/25

Провадження № 2/932/2275/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Христиченко О. О.

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Остапенко А. І.

відповідач: Костянтинівська МВА

представник відповідача: ОСОБА_2 о.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського р-ну Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3 , яка залишила на заповіт на позивача та після смерті якої відкрилася спадщина до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті матері позивач знаходилася в евакуації в Фінляндській Республіці. 02.04.2025 в Посольстві України в Фінляндській Республіці вона склала заяву про прийняття спадщини, яку 05.04.2025 надіслала нотаріусу в Україну. У травні 2025 року нотаріус повідомив, що своєчасно надісланою заявою є заява, направлена поштовим відправленням. Натомість заява позивача від 02.04.2025 про прийняття спадщини, надійшла нотаріусу 16.04.2025 після закінчення 6-тимісячного строку не поштовим відправленням, а була передана перевізником. Тому необхідно рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час прийняття спадщини.

Відтак, позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, веденням бойових дій у країни та перебуванням зі спадкодавцем в різних містах, тобто з поважних причин, тим більш, що вона своєчасно звернулася до Посольства України із заявою про прийняття спадщини.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Учасники справи до судового засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву з проханням розглянути справу без участі сторони позивача.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку та витребування документів з матеріалів спадкової справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

На підставі ухвали суду від 09.06.2025 відкрито провадження у даній справі, яка розглядається у загальному позовному провадженні, призначене підготовче засідання на 18.08.2025.

Ухвалою судді від 23.10.2025 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 29.10.2025 витребувано від приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового О. Б. копію журналу вхідної кореспонденції, конверта, де надійшла заява позивача, інформацію з реєстрів спадкових справ та заповітів.

На підставі ухвали суду від 21.04.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті суддею одноособово на 30.06.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , місце державної реєстрації: виконавчий комітет Дружківської міської ради, актовий запис № 1079 від 10.10.2024, а також свідоцтва про народження та шлюб позивача.

Згідно заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Волобуєвою Т. В., ОСОБА_3 заповідає позивачу все її майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, а також все на що має право за законом.

02.04.2025 позивач склала заяву на ім`я приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового О. Б. про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис позивача засвідчений 2-м секретарем з консульських питань Посольства України у Фінляндській Республіці.

05.04.2025 позивач відправила приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Яровому О. Б. за допомогою «БалтікТур експрес» заяву про прийняття спадщини.

Згідно довідки КП «Костянтинівського БТІ» від 11.11.2021, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , місце державної реєстрації: Костянтинівський міський відділ ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 96 від 18.01.2021.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2021, виданого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Волобуєвою Т. В., реєстр № 358, ОСОБА_3 належить частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 .

Листом від 02.05.2025 приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Яровий О. Б. повідомив позивача, яка діяла через свого представника адвоката Остапенка А. І. про пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки своєчасно надісланою заявою є заява, направлена поштовим відправленням. Натомість заява позивача від 02.04.2025 про прийняття спадщини, надійшла нотаріусу 16.04.2025 після закінчення 6-тимісячного строку і не поштовим відправленням, а була передана перевізником. Тому необхідно рішення суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час прийняття спадщини.

V. Оцінка суду.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно з положеннями статей 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму ВС України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визначаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які повинні бути пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 20 січня 2021 року по справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

При цьому суд бере до уваги висновки, викладені у п.п. 73-75 постанови ВП ВС від 26.06.2024, справа № 686/5757/23.

Суд звертає увагу, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що спадкоємці, крім позивача після смерті ОСОБА_3 , відсутні, велику відстань між постійним місцем проживання позивача у Фінляндській Республиці та місцезнаходженням спадкового майна у м. Костянтинівка Краматорського р-ну Донецької області, яке з 21.06.2023 є територією з активними бойовими діями, а також активну поведінку позивача, яка полягає у тому, що до закінчення 6-тимісячного строку з дня відкриття спадщини, вона звернулася до Посольства України у Фінляндській Республиці для засвідчення її підпису на заяві про прийняття спадщини та яка була через декілька днів відправлена нотаріусу, строк звернення до нотаріуса пропущено з поважних причин.

На підставі ст.ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського р-ну Донецької області, ЄДРПОУ 44887499, місцезнаходження за адресою: вул. Олекси Тихого, 260, м. Костянтинівка Краматорського р-ну Донецької області, 85114 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Надати ОСОБА_1 додатковий строк 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання чинності судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.09.2026.

Суддя І. В. Петунін