Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН 226/1950/24
Провадження № 2/932/854/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Христиченко О. О.,
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1
представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : адвокат Малькевич Н. В.
відповідач: Мироноградська міська рада
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в місті Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання права власності, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який є батьком її чоловіка ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_4 її чоловік ОСОБА_5 подав заяву про прийняття спадщини, яка складалася з жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 . При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину з`ясувалося, що ОСОБА_4 збудував спадковий будинок, але не зареєстрував своє право власності на нього. Таким чином вони не можуть нотаріально оформити свої права на спадщину.
Враховуючи викладене просять визнати за ними по 1/3 частці право власності на жилий будинок загальною площею 83,2 м2, у тому числі жилою площею 66,1 м2 та господарські споруди: Б-1 літня кухня; б-1 тамбур; В-1 сарай; Г-1 сарай; пг-1 погріб; Д-1 вбиральня; Е-1 душ; Ж-1 гараж; З-1 навіс; № 1 ворота; № 2 паркан; І замощення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Учасники справи до судового засідання не з`явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи.
Позивачем ОСОБА_1 надана заява про розгляд справи без її участі та участі її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , на позові наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Позивачем ОСОБА_2 надана заява про розгляд справи без її участі, на позові наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Судом задоволено клопотання позивачів про витребування копії спадкових справ після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Інших заяв, клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 05.08.2024, було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 28.08.2024.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2025, справа прийнята до провадження за правилами загального провадження та призначене підготовче засідання на 30.05.2025.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 23.06.2025, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 у відставку, справа прийнята до провадження за правилами загального провадження та призначене підготовче засідання на 08.09.2025.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.09.2025 задоволено клопотання позивачів та витребувані копії спадкових справ після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17.02.2026 закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті на 25.05.2026.
Відповідач належним чином викликався до суду, однак у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, письмових заяв чи клопотань не надав. Правом на подання відзиву на позов не скористався.
Через це суд, спираючись на норми ст.ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , місце державної реєстрації: відділ ДРАЦС Димитровського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 443 від 30.06.2012.
Після його смерті із заявою про прийняття спадщини від 04.10.2012 звернувся син ОСОБА_4 ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , місце державної реєстрації: Мирноградський міський відділ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 525 від 15.08.2017.
Після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини від 13.12.2017 звернулися позивачі.
Постановою Мирноградської державної нотаріальної контори від 27.06.2024 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на нього.
Позивач ОСОБА_1 є дружиною, а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дітьми померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами про шлюб та народження.
Згідно довідки виконкому Мирноградської міської ради від 24.06.2024, відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , до 01.01.2013 в БТІ м. Мирнограда відсутні.
Згідно Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на право особистої власності з числом кімнат від 1 до 5 включно від 25.09.1974, ОСОБА_4 надана у користування земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку та господарських споруд.
Рішенням виконкому Димитровської міської ради № 19 від 18.09.1974, ОСОБА_4 виділена земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва жилого будинку.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 05.08.2008, ОСОБА_4 належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Згідно технічного паспорту, станом на 01.07.2024 на земельній ділянці за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться: жилий будинок загальною площею 83,2 м2, у тому числі жилою площею 66,1 м2 та господарські споруди: Б-1 літня кухня; б-1 тамбур; В-1 сарай; Г-1 сарай; пг-1 погріб; Д-1 вбиральня; Е-1 душ; Ж-1 гараж; З-1 навіс; № 1 ворота; № 2 паркан; І замощення. Вказані жилий будинок та господарські споруди, крім замощення, воріт та паркану (дата побудови невідома), побудовані у період з 1978 по 1981 рік.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.07.2024, відомості про власника нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Згідно довідки Координаційного комітету органів самоорганізації населення Мирноградської міської ради, станом на 14.08.2017 позивачі були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
V. Оцінка суду
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За змістом ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього права може бути визнання права.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (ч.ч. 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
31.01.1966 Міністерством комунального господарства Української РСР затверджено Інструкцію про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР (далі Інструкція), яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56.
Відповідно до п. 4 Інструкції, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.
Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою КМУ від 05.08.1992 № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення».
До 05.08.1992 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (постанова ВС від 15.10.2020 у справі № 623/214/17).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу) (ч.ч. 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ч.ч. 1 та 2 ст. 1223 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права. Відсутність свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті спадкодавця, не є перешкодою для реалізації права на прийняття спадщини оскільки виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права (постанова Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі № 523/3522/16-ц).
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку (постанова ВС від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19).
Належним відповідачем у спорах про визнання права власності на майно у порядку спадкування є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням (постанова ВС від 08.11.2023 у справі № 742/2026/20).
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Отже, для встановлення кола спадкоємців необхідно перевірити матеріали спадкової справи та встановити, хто звертався із заявою про прийняття спадщини тощо (постанова Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 755/7730/16).
Спадкові справи до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , заяв інших спадкоємців про прийняття спадщини не містять, у зв`язку з чим Мирноградська міська рада є належним відповідачем як орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами побудовані у період з 1978 по 1981 рік, право власності на які не зареєстровано у встановленому законом порядку ні в органах бюро технічної інвентаризації до 2013 року, ні в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», звертав увагу на те, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Таким чином, позивачі як спадкоємці за законом фактично позбавлені можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, а тому їх право власності на спадкове майно має бути визнано в судовому порядку.
Визнання права власності на спадкове майно спрямовано на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав відсутній.
На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки це не призведе до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб і є єдиним можливим способом захисту прав та законних інтересів позивачів.
На підставі викладеного, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 до Мирноградської міської ради, 04052956, місцезнаходження за адресою: вул. Центральна, 9, м. Мирноград Покровського р-ну Донецької області про визнання права власності задовольнити.
Визнати по 1/3 частці за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на жилий будинок загальною площею 83,2 м2, у тому числі жилою площею 66,1 м2 та господарські будівлі і споруди: Б-1 літня кухня; б-1 тамбур; В-1 сарай; Г-1 сарай; пг-1 погріб; Д-1 вбиральня; Е-1 душ; Ж-1 гараж; З-1 навіс; № 1 ворота; № 2 паркан; І замощення за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Шевченківським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 17.09.2026.
Суддя І. В. Петунін
The court decision No. 139851625, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 07.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 226/1950/24. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: