Decision № 139851469, 16.09.2026, Kovel City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 159/4779/26

Провадження № 2-а/159/113/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,

e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 рокум.Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участі секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради в якому просить скасувати постанову інспектора паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Явтушинської Дар`ї Сергіївни серії ІВ №00212637 від 29.04.2026 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 29.04.2026 інспектором з паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Явтушинською Д.С. винесено постанову серії ІВ №00212637 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП якою позивача визнано винним в порушенні правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів зафіксованому в режимі фотозйомки (відеозапису), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень. ОСОБА_1 вважає оспорювану постанову необґрунтованою, винесеною із грубим порушенням вимог Конституції України, КУпАП та КАС України.

ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами його причетності до транспортного засобу, стосовно якого було зафіксовано адміністративне правопорушення, а також не підтверджено жодної із передбачених законом підстав, які б дозволяли покласти на позивача відповідальність як на відповідальну особу з вчинення такого правопорушення. Зі змісту постанови вбачається лише загальний висновок інспектора про вчинення адміністративного правопорушення транспортним засобом, однак сама постанова не містить жодних належних та допустимих доказів того, що саме він є особою, яка відповідно до вимог КУпАП повинна нести адміністративну відповідальність, оскільки транспортний засіб, зазначений постанові, ніколи не перебував у власності, володінні чи користуванні позивача. Крім того, у день, коли, вчинення адміністративного правопорушення позивач виконував роботу водія іншого транспортного засобу та перебував у рейсі. Позивач вважає, що оскаржувана постанова ґрунтується виключно на припущеннях посадової особи, що є неприпустимим, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд поновити строк звернення до суду, оскільки він пропущений з підстав, що не залежали від його волі. Зокрема зазначає, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 22.07.2026 після відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2026 відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду.

06.08.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з витребуванням доказів.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову від 29.04.2026, а позовна заява надійшла до суду 24.07.2026, тобто позов подано з пропуском десяти днів з дня ухвалення оскаржуваної постанови.

Однак, враховуючи ту обставину, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав після відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу в сумі 680,00 гривень за постановою №ІВ00212637 від 29.04.2026 (постанова про відкриття виконавчого провадження № 8156587 від 22.07.2026) та в десятиденний строк з часу її отримання подав адміністративний позов, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду та вважає за необхідне поновити пропущений строк для оскарження постанови.

Щодо оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що 29.04.2026 головним інспектором з паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Явтушинською Д.С. винесено постанову серії ІВ №00212637 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до вказаної постанови, 14.04.2026 о 11 год 25 хв в м. Вінниця по вул. Захисників неба, 60, ОСОБА_1 на транспортному засобі "Volkswagen" з номерним знаком НОМЕР_1 , здійснив зупинку автомобіля в зоні дії знаку Розділ 22 Знак 3.34 ПДР "Зупинку заборонено", чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно з частиною 2 статті 14-2 КУпАП У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

- ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

- особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Отже, з вищевикладених імперативних положень КУпАП, відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у випадку якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Суд наголошує, що КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам.

У додаткових поясненнях представника відповідача, які надійшли до суду 20.08.2026 останній зазначає, що:"...позивач у визначений законом спосіб та строк не звертався до міської ради із заявою та належними доказами про те, що він не має жодного відношення до транспортного засобу яким вчинено адміністративне правопорушенні, або про вибуття цього автомобіля з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб. Таким чином, враховуючи вищевикладене, інспектор з паркування відділу паркування департаменту транспорту тa міської мобільності Вінницької міської ради діяв виключно на підставі, в межах повноважень та y спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суб`єкт відповідальності, а саме позивача було встановлено в єдиний визначений ч. 2 ст. 279-2 КУпАП спосіб - на підставі офіційних відомостей Адміністрації Держприкордонслужби України щодо особи, яка ввезла транспортний засіб «VOLKSWAGEN» (н.з. НОМЕР_1 ) на територію України".

Відповідно частини 3 статті 279-1 КУпАП якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу вказану ст.14-2 КУпАП на місці, інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.

В письмових поясненнях також зазначено, що інспектором з паркування було розміщено на лобовому склі транспортного засобу «VOLKSWAGEN» повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Разом з тим в матеріалах адміністративної справи про накладення адміністративного стягнення відносно гр. ОСОБА_1 відсутні відомості про складення такого повідомлення та, відповідно, його розміщення на лобовому склі транспортного засобу.

Оскільки, таке повідомлення фактично є документом, що містить інформацію про наявність вчинення адміністративного правопорушення, враховуючи, що позивач не був обізнаний про його наявність, суд приходить до висновку, що надати докази про те, що він не має жодного відношення до транспортного засобу яким вчинено адміністративне правопорушення, або про вибуття цього автомобіля з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб ОСОБА_1 не мав можливості.

Крім того, до адміністративного позову ОСОБА_1 додає роздруківку цифрового тахографа про керування останнім іншим транспортним засобом, з якого вбачається, що позивач 14.04.2026 об 11 год 25 хв керував транспортним засобом "VOLVO".

Суд також звертає увагу, що однозначно встановити, що саме ОСОБА_1 одноособово перетнув кордон на в`їзд в Україну на транспортному засобі, який зазначений в оскаржуваній постанові з наданої суду копії відповіді Адміністрації державної прикордонної служби України №02.1/35632-26-Вих від 29.04.2026 не можливо, оскільки таблиця не повна та має закриті поля.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова головного інспектора з паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Явтушинської Д.С. серії ІВ №00212637 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень прийнята з процедурними порушеннями.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 №185/8460/16-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем при поданні адміністративного позову пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77,139, 241-246, 251, 271, 272,279,283, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову головного інспектора з паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Явтушинської Д.С. серії ІВ №00212637 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради судові витрати в розмірі 332 (триста тридцять дві) гривень 80 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 59, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34849038.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:А. В. Чалий