Court ruling № 139851418, 18.06.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 760/13514/25

Провадження № 2-о/761/253/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

за участі:

секретаря: Сідий В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевечнківського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

В травні 2025 року заявниця ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила:

-встановити факт дублювання поштової адреси нежитлових приміщень №1, №2, №3 (групи приміщень №84) (в літері А), загальною площею 29,7 кв.м по АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2888971780000 та нежитлових приміщень з №1 по №4 (група приміщень №84), літ «А», цок», загальною площею 107 кв.м по АДРЕСА_1 , які належать територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1553699380000;

-встановити факт, що нежитлові приміщення №1, №2, №3 (групи приміщень №84) (в літері А), загальною площею 29,7 кв.м по АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2888971780000 та нежитлові приміщення з №1 по №4 (група приміщень №84), літ «А», цок», загальною площею 107 кв.м по АДРЕСА_1 , які належать територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1553699380000 є різними об`єктами нерухомого майна.

Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона є власником нежитлових приміщень №1, №2, №3 (групи приміщень №84) (в літері А), загальною площею 29,7 кв.м по АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 29.02.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЗОР ЛТД».

Даний об`єкт нерухомості попередньо належав територіальній громаді Солом`янського району м. Києва на підставі свідоцтва про право власності від 05.06.2008, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва та зареєстрованого в Київському БТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 23.06.2008. Технічний паспорт на вказаний об`єкт нерухомості виготовлено 05.06.2008.

Згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 22.09.2008, який укладений Управлінням приватизації комунального майна Солом`янської районної державної адміністрації у м. Києві (продавець) та ТОВ «ЗОР ЛТД» (покупець) нежитлові приміщення №1, №2, №3 (групи приміщень №84) (в літері А), загальною площею 29,7 кв.м по АДРЕСА_1 було передано у власність ТОВ «ЗОР ЛТД».

Територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради є власником нежитлових приміщень з №1 по №4 (група приміщень №84), літ «А», цок», загальною площею 107 кв.м по АДРЕСА_1 , відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».

ОСОБА_1 , через електронний кабінет користувача Єдиної державної системи у сфері будівництва подала заяву від 07.03.2025 про упорядкування (зміну) нумерації нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 .

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 13.03.2025 №385/0/012/27-25 відмовив у присвоєнні адреси, зазначивши, що не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси. Крім того, зі змісту листа вбачається, що перешкодою для упорядкування адреси є відсутність органу виконавчої влади або місцевого самоврядування до повноважень якого можна віднести встановлення законності створення, реєстрації та експлуатації об`єкта приватної власності, який зареєстрований за номером іншого існуючого об`єкта.

Відмова обґрунтована листом від 07.03.2025 №5547/30/10-25 Міністерства розвитку громад території України.

Також заявниця зазначила, що дублювання адреси нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 негативно впливають на її права та інтереси, оскільки, існує неоднозначність у визначені власника нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Між ОСОБА_1 та Київською міською радою відсутній спір про право власності, так як, нежитлові приміщення за вказаною адресою, власниками яких є ОСОБА_1 та територіальна громада м. Києва, є різними нежитловими приміщеннями і законом не визначено позасудового порядку встановлення факту дублювання поштової адреси та встановлення факту, що такі об`єкти нерухомого майна є різними.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18.09.2025 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Київська міська рада, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту, що має юридичне значення передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 18.06.2026, встановлено заінтересованим особам строк для подання пояснень на заяву.

26.03.2026 від заінтересованої особи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через систему «Електронний суд» надійшли пояснення у справі, в яких зазначено, що повноваження щодо встановлення факту дублювання поштової адреси знаходяться поза межами компетенції Департаменту. Позасудового порядку вирішення таких питань законодавством не передбачено. У зв`язку з чим, Департамент просив прийняти рішення на розсуд суду у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установлений законом порядок.

Вивчивши матеріали заяви, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.04.2019 у справі №320/948/18, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому, закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки, чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Судом встановлено, що порядок зміни адреси об`єкта нерухомого майна здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі по тексту - Закон №3038-VI) відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №3038-VI, суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно ст. 6 Закону №3038-VI, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 26-3 Закону №3038-VI, адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об`єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об`єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру».

Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону: 1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.

У разі, якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об`єкта нового будівництва (зміна місця розташування об`єкта, головного входу, зміна кількості об`єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, скасування) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.

Орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону: 1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об`єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається зміненою, присвоєною, скасованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.

Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.

Отже, системний аналіз вище законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси чи зміни адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №441/1625/15-а.

Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 (надалі по тексту - Порядок), визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).

Пунктом 50 Порядку передбачено, що упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна здійснюється у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об`єктів.

Відповідно до п. 1 Порядку органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п`ятої статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - уповноважені органи з присвоєння адрес).

Перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону №3038-VI (п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 5 Порядку присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна здійснюються виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Отже, із вищенаведених норм Закону №3038-VI та Порядку вбачається, що питання присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси та упорядкування нумерації будинків вирішується у встановленому адміністративному порядку уповноваженим органом.

Як вже зазначалося вище, пунктом 50 Порядку прямо передбачено можливість упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у разі виявлення дублювання адрес, а пунктом 51 Порядку визначено, що упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Матеріалами справи встановлено, що заявниця зверталася до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для вирішення питання щодо упорядкування поштової адреси нерухомого майна у зв`язку з її дублюванням, однак, їй було відмовлено з причин, що Департамент не має повноважень приймати відповідні рішення.

Крім того, об`єкти нерухомого майна, які мають однакову поштову адресу належать різним власникам, один з яких є територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради.

За таких обставин, питання дублювання поштової адреси безпосередньо впливає на подальшу нумерацію об`єктів нерухомого майна та зміну адреси одного з них, що може вплинути на права та законні інтереси його власника. Отже, встановлення цього факту є складовою оцінки обґрунтованості вимог. Оскільки з`ясування обставин дублювання поштової адреси пов`язане з перевіркою законності набуття, реєстрації та реалізації права власності на нерухоме майно, суд приходить до висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 260, 261, 293, 315, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: