Court ruling № 139842840, 16.09.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/15627/26

Провадження №2-с/369/141/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року до суду надійшла заява про скасування судового наказу. Просив суд скасувати судовий наказ від 18 серпня 2026 року у справі №369/15627/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 18 296,79 грн. та судового збору в сумі 332,80 грн.

Дослідивши заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; наказ, що оспорюється; зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

У порушення зазначених вимог до заяви про скасування судового наказу квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_1 не подав.

Відповідно до заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 вказав, що він звільнений від сплати судового збору на підстав п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Однак, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Таким чином, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи) для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Предмет спору по даній справі не пов`язаний з соціальним захистом прав заявника, як ветерана війни-учасника бойових дій, а тому заявник від сплати судового збору не звільнений.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, заяву про скасування судового наказу належить повернути ОСОБА_1 без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 170, 258-261, 353-355ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ