Court ruling № 139823451, 16.09.2026, Reni District Court of Odesa Oblast

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Провадження № 6/510/102/26

Справа № 510/1498/26

16 вересня 2026 рокум. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

при секретарі Фурсовій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, -

встановив:

Представник ТОВ «ФК «Позика» звернувся до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконанні у приватного виконавця Шуляченко М.Б. перебуває виконавче провадження № 67693038, відкрите 29 листопада 2021 року на підставі виконавчого напису № 77666, вчиненого 02 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 14734,20 грн.

26 квітня 2018 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 40071779-1 та підписано реєстр прав грошових вимог, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ФІНФОРС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

28 грудня 2020 року між ТОВ «ФІНФОРС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28/1220-01 та підписано реєстр прав вимог № 1, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

16 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Позика» відступлено право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників № 1 від 16 жовтня 2025 року за вищевказаним договором факторингу, від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 13 534,20 грн.

Ураховуючи зазначені обставини представник ТОВ «ФК «Позика» просить здійснити заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні № 67693038, відкритому 29 листопада 2021 року на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися. Про причини неявки не повідомили.

Представник ТОВ «ФК «Позика» направив до суду клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Так, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ч.1, 2 ст. 55 ЦПК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у ЗУ «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч.1 ст.1 Закону «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України).

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні.

При цьому у виконавчому провадженні як рішення суду так і рішення інших органів (посадових осіб), в тому числі і виконавчий напис ототожнюються.

Згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»).

Натомість постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у вказаній вище частині) 22 лютого 2017 року, з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Судом встановлено, що виконавчий напис вчинений нотаріусом 02 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Згідно із ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи, що представник ТОВ «ФК «Позика» у своїй заяві посилався на наявні докази, зокрема, на кредитний договір № 155979-А від 11 грудня 2017 року та виконавчий напис вчинений 02 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., які суду не надані, що в свою чергу має істотне значення для розгляду заяви, тобто неможливо встановити чи був кредитний договір посвідчений нотаріально, а оскільки відповідно Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально, суд не може встановити чи підлягає виконавчий напис № 77666 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 155979-А від 11 грудня 2017 року виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 353, 354, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова