Decision № 139820192, 16.09.2026, Kremenchuk District Court of Poltava Oblast

Справа № 536/431/26

Провадження № 2/536/889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк «Перший Український Міжнародний Банк», від імені якого діє представник за довіреністю, пред`явило дійсний позов. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що 19.10.2019 року між ОСОБА_1 та позивачем був укладений кредитний договір №1001429967201, відповідно до якого відповідачу видано кредит у сумі 50000 гривень. Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 47466,84 грн., з яких: 17536,1 грн. - заборгованість за кредитом; 5,74 грн. - заборгованість за процентами, 29925,00 грн. заборгованість за комісією.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 березня 2026 року було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В провадження суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепіло З.Я., у якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Так, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт належного ознайомлення відповідача з усіма істотними умовами договору. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення позичальника і відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом позичальника, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження позичальника, відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. Окрім того, сторони погодили комісію «за надання кредиту», тоді як у договорі позивач не зазначив та не надав доказів, переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору, тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Представник позивача до суду не з`явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Зачепіло З.Я.у судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

19.10.2019 року ОСОБА_1 підписав заяву №1001429967201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій просив надати йому споживчий кредит у розмірі 50000,00 грн. на 36 місяців з процентною ставкою у розмірі 0,01% річних. Разова комісія 0%, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, 1995,00 грн. щомісяця. Відповідач при підписанні заяви підтвердив свою згоду на те, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті банку в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).

Також 19.10.2019 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні умови викладені раніше у заяві.

Позивач свої зобов`язання по кредитному договору виконав, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.10.2019 року та випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається перерахування 19.10.2019 року на картковий рахунок відповідача грошових коштів у розмір 50000,00 грн.

З наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту належним чином не виконав, у результаті чого заборгованість за даним договором кредиту станом на 24.11.2025 року складає 47466,84 грн., з яких: 17536,1 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 5,74 грн. - заборгованість за процентами, 29925 грн. заборгованість по комісії.

У відповідності до вимоги №КНО-44.2.2/1345 від 21.11.2025 року банк звертався до відповідача ОСОБА_1 з вимогою про виконання зобов`язань за кредитним договором №1001429967201 та сплату заборгованості у сумі 47466,84 грн. протягом 30 днів з дня отримання повідомлення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором №1001429967201 від 19.10.2019 року, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 17541,84 грн., а саме: 17536,1 грн. заборгованість по тілу кредиту, 5,74 грн. заборгованість по процентам.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 29925,00 грн., з огляду на що суд доходить до наступного висновку.

Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Умовами договору №1001429967201 від 19.10.2019 року встановлено разову комісію 0%, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості 3,99%, 1995,00 грн. щомісяця.

Встановивши у кредитному договорі щомісячну комісію банк не повідомив які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, розмір визначеної комісії, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорюванні відповідачем умови кредитного договору є несправедливими.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг, як і доказів їх надання та погодження зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Посилання представника відповідача на відсутність у матеріалах справи доказів, які підтверджують факт належного ознайомлення відповідача з усіма істотними умовами договору, спростовуються наданими позивачем заявою №1001429967201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспортом споживчого кредиту, які містять основні умови кредитного договору щодо суми кредиту та розміру процентної ставки. Вказані документи були підписані відповідачем особисто. Банк свої зобов`язання виконав надавши відповідачу кредитні кошти, в той же час позичальник належним чином умови договору не виконував. Доказів протилежного стороною відповідача не доведено.

Таким чином, заявлені позовні вимоги Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк»підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк»підлягає стягненню заборгованість у розмірі 17541,84 грн.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позов Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м.Київ, вул.Андріївська, б.4, заборгованість за кредитним договором №1001429967201 від 19 жовтня 2019 року у розмірі 17541 (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок одна) грн. 84 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 983 (дев`ятсот вісімдесят три) грн. 75 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Акціонерне Товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м.Київ, вул.Андріївська, б.4.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река