Court ruling № 139807613, 16.09.2026, Berehove District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 297/1839/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошин Любов Ярославівна на дії/бездіяльність Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Берегівським районним судом Закарпатської області отримано скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошин Любов Ярославівна на дії/бездіяльність Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зокрема, скаржник просить:

-визнати протиправною бездіяльність Берегівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів із приведення обтяжень майна ОСОБА_1 у відповідність до Постанови Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року у справі № 297/1839/25;

- зобов`язати Берегівський відділ ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження № 78459986 виконати Постанову Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року у справі № 297/1839/25 шляхом накладення арешту виключно на земельну ділянку (кадастровий номер: 3210945900:02:005:0008, площа 2100,00 кв. м) в межах суми заборгованості 2 701 922,75 гривень та припинити (зняти) арешт з іншого майна та рахунків ОСОБА_1 .

Скарга мотивована тим, що Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року змінено ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2025 року та ухвалено накласти арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в межах грошової суми 2 701 922,75 гривень до моменту набрання законної сили рішенням суду в даній справі. Разом з цим, 10.11.2025 року начальник відділу Кіндрат В.М. виніс Постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, згідно якої вказав про зміни резолютивної частини рішення, однак згідно Витягу з Державного реєстру речових прав наявний вид обтяження: арешт нерухомого майна. Тобто, виконавець проігнорував мотиви апелянта та доводи апеляційного суду , зокрема викладені в постанові.

Скаржник вважає, що постанова виконавця після прийняття рішення апеляційним судом у справі щодо забезпечення позову повинна була бути видозмінена, зокрема в частині накладання арешту на індивідуально визначене майно, вартість якого еквівалентна грошовій сумі 2 701 922,75 гривень або шляхом накладання арешту на майно, що в розумінні цивільного законодавства є грошові кошти наявні на банківських рахунках ОСОБА_1 в межах грошової суми 2 701 922,75 гривень.

Крім цього, скаржник зазначив, що у його власності перебуває земельна ділянка з кадастровим номером: 3210945900:02:005:0008, оціночна вартість якої становить 2 760 331,59 грн.. Оскільки вартість зазначеної земельної ділянки повністю покриває суму позовних вимог та суму забезпечення позову, визначену постановою апеляційного суду, накладення арешту виключно на цю земельну ділянку в межах суми заборгованості є повністю достатнім, співмірним та гарантує виконання можливого рішення суду без безпідставного обмеження прав боржника щодо іншого майна та грошових коштів.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник адвокат Волошин Л.Я. в судове засідання не з`явились. Про місце, дату і час розгляду скарги були повідомлені належним чином. При цьому, адвокатом Волошин Л.Я. було подано заяву про розгляд скарги без їх участі, скаргу підтримала та просила задовольнити.

Берегівський відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про місце, дату і час розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Перевіривши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року змінено ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 06.06.2025 року та ухвалено накласти арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в межах грошової суми 2 701 922,75 гривень до моменту набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Мензака Ю.Ю. про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до набрання рішенням суду законної сили у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Так, 26 червня 2025 року начальником відділу Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №78459986 про накладення арешту на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до набрання рішенням суду законної сили у цій справі.

Постановою начальника відділу Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26 червня 2025 року по виконавчому провадженню №78459986 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому, 10 листопада 2025 року після відновлення виконавчого провадження, постановою начальника відділу Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції змінено резолютивну частину, а саме про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в межах грошової суми 2 701 922,75 гривень, до моменту набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном закріплено в статті 41 Конституції України, що гарантує непорушність права власності та можливість вільно визначати долю свого майна. Це право включає в себе три основні правомочності: володіння (фактичне панування над майном), користування (здобуття корисних властивостей майна) та розпоряджання (визначення юридичної долі майна). При цьому, право власності є непорушним, але може бути обмежене за певних умов і в порядку, встановлених законом, а примусове відчуження майна допускається лише за рішенням суду або в умовах воєнного стану з повним відшкодуванням.

Частиною 1 та 3 статті 319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).

Судом встановлено, що листом №27945/191-37 від 07.08.2026 року Берегівським відділом державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомлено адвоката Волошин Л.Я. про відсутність підстав для задоволення заяви про накладення арешту на рахунки боржника, оскільки судом не визначено, на яке саме майно накладається арешт, а також постановою суду не передбачено накладення арешту на рахунки боржника.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 листопада 2024 року в справі № 910/10211/21 вказано, що відповідно до частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права виконавця під час здійснення виконавчого провадження. Зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті Закону, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Вищевказаної позиції дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 31 січня 2025 року у справі № 697/2565/15-ц, провадження № 61-570ск25.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Разом з цим, судом встановлено, що постановою Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 листопада 2025 року накладено арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в межах грошової суми 2 701 922,75 гривень, до моменту набрання законної сили рішення суду у даній справі, без опису арештованого майна боржника.

Відсутність опису арештованого майна ОСОБА_1 суд визнає порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, вказаною постановою державної виконавчої служби накладено арешт на все майно ОСОБА_1 , що порушує його конституційне право на володіння, користування і розпорядження своїм майном.

При цьому, судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером: 3210945900:02:005:0008, оціночна вартість якої становить 2 760 331,59 грн..

Отже, враховуючи вищенаведене, з метою дотримання конституційного права ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що скаргу адвоката Волошин Л.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 слід задовольнити.

Зокрема, слід визнати протиправною бездіяльність Берегівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів із приведення обтяжень майна ОСОБА_1 у відповідність до Постанови Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року у справі № 297/1839/25.

Також, зобов`язати Берегівський відділ ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження № 78459986 виконати Постанову Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року у справі № 297/1839/25 шляхом накладення арешту виключно на земельну ділянку (кадастровий номер: 3210945900:02:005:0008, площа 2100,00 кв. м) в межах суми заборгованості 2 701 922,75 гривень та припинити (зняти) арешт з іншого майна та рахунків ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Волошин Любов Ярославівна ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на дії/бездіяльність Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Берегове, вул. Шевченка, 49, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 35055760) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Берегівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невжиття заходів із приведення обтяжень майна ОСОБА_1 у відповідність до Постанови Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року у справі № 297/1839/25.

Зобов`язати Берегівський відділ ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в рамках виконавчого провадження № 78459986 виконати Постанову Закарпатського апеляційного суду від 16.10.2025 року у справі № 297/1839/25 шляхом накладення арешту на земельну ділянку (кадастровий номер: 3210945900:02:005:0008, площа 2100,00 кв. м) в межах суми заборгованості 2 701 922,75 гривень та припинити (зняти) арешт з іншого майна та рахунків ОСОБА_1 .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН