Court ruling № 139748233, 15.09.2026, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 473/3384/26

УХВАЛА

"15" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Булкат М.С.,

за участі секретаря судового засідання Соколенко Д. К.,

представника позивача, Герасименко І. А.,

представника відповідачів, Вишневського А.А.,

відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради, Бензар І.І.,

представника Вознесенської окружної прокуратури прокурор Андріїшина Т. С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2026 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

04 серпня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про витребування акту обстежень та допит свідків.

Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування інформації та допит свідків.

14 серпня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідачки ОСОБА_2 , адвоката Вишневського А. А., у якому зазначено про істотну зміну обставин після подання позову, зокрема придбання власного житла, створення належних санітарно-побутових умов для проживання дитини та усунення недоліків, які раніше були підставою для втручання органу опіки та піклування. Також у відзиві наголошується на відсутності винної поведінки матері, її бажанні виховувати дитину та необхідності врахування найкращих інтересів дитини.

14 серпня 2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Вишневського А. А.,де викладено тотожні доводи з відповідачкою ОСОБА_2

18 серпня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача. До відповіді додатково долучено фотокопії будинку, в якому проживала дитина, що дають змогу оцінити умови її проживання та матеріально-побутовий стан.

20 серпня 2026 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, подані представником відповідачів Вишневським А. А . У поданих запереченнях зазначено про покращення матеріально-побутових умов проживання дитини, а також про прагнення відповідачів усунути допущені раніше недоліки та виправити помилки з метою забезпечення належних умов для проживання і виховання дитини.

20 серпня 2026 року до суду надійшли клопотання, подані представником відповідачів Вишневським А. А.

04 вересня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради.

11 вересня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання від позивача про допит свідків.

У підготовче засідання позивач, представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради, з`явився, заперечував проти задоволення клопотань представника відповідачів.

У підготовче засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник відповідачів Вишневський А. А. з`явилися, підтримали вищевказані клопотання представника.

У підготовче засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Олександрівської селищної ради, з`явилася.

У підготовче засідання третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вознесенська окружна прокуратура ОСОБА_4 , з`явилася, надала додаткові пояснення.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині захист і піклування, необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Отже, батьківські права є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання. Вирішуючи спір, суд передусім має встановити та врахувати найкращі інтереси дитини з огляду на конкретні обставини справи.

У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача (відповідачів), його (їх) поведінки.

Під час розгляду суд також враховує правові позиції Верховного Суду. Серед них наступні.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, тому з`ясуванню підлягають усі обставини, які характеризують дотримання батьками своїх обов`язків з виховання дитини. Саме лише заперечення одного з батьків проти позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання спілкуватися з дитиною і не є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав (постанова КЦС ВС від 17 липня 2024 року у справі № 755/8647/23).

Позбавлення батьківських прав є обґрунтованим за умови встановлення свідомої та винної поведінки батьків в ухиленні від виконання обов`язків, що призвело до повного розриву сімейних зв`язків з дітьми. Формальне заперечення проти позову без реальних дій щодо налагодження стосунків з дітьми не є підставою для збереження батьківських прав (постанова КЦС ВС від 02 липня 2025 року у справі № 490/3580/21).

Судам під час розгляду спорів про повернення батькам дитини, яка була відібрана від них без позбавлення батьківських прав, необхідно перевіряти всі обставини, які можуть бути перешкодою для повернення дитини батькам, а батькам навпаки необхідно довести, що відпали перешкоди, які стали підставою для відібрання дитини (постанова КЦС ВС від 09.09.2020 у справі № 400/936/18).

Тлумачення статті 4, частини першої статті 170 СК України дає змогу дійти висновку про те, що у разі неможливості (у тому числі, на час пред`явлення позову і вирішення справи) передати дитину родичам, то дитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту особистих та майнових прав дитини й забезпечення тимчасового влаштування дитини (постанова КЦС ВС від 02/05/2022 у справі № 308/12188/18).

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку з виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з нею. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їхній напрям та умови виховання одержали перевагу над тими, які здатні створити батьки, і із цим напрямом батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку (постанова КЦС ВС від 14/04/2020 у справі № 328/2433/18).

З урахуванням принципу забезпечення «якнайкращих інтересів дитини» суд може застосувати до батька дитини крайній захід впливу у вигляді позбавлення його батьківських прав у разі непідтримання ним стосунків з дитиною протягом тривалого часу, відсутність у батька інтересу до її життя, самоусунення від виконання своїх батьківських обов`язків (постанова КЦС ВС від 21 липня 2021 року у справі № 202/7712/18).

Щодо клопотання про витребування від Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради належним чином засвідчених копій медичних документів, а саме виписок, результатів клінічних обстежень та інших документів стосовно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період її перебування у закладі з 23.06.2026 року по теперішній час.

Відповідно до статті 242 Цивільного кодексу України (ЦК України), батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з частиною другою статті 285 ЦК України, батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники мають право на інформацію про стан здоров`я дитини або підопічного.

Аналогічне право передбачене статтею 39 Основ законодавства України про охорону здоров`я, відповідно до якої законні представники малолітньої особи мають право на отримання повної інформації про стан здоров`я дитини, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами.

Крім того, статтею 11 Закону України «Про інформацію» гарантовано право особи на ознайомлення з інформацією про неї, яка збирається та зберігається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами та організаціями. З огляду на малолітній вік ОСОБА_5 реалізація зазначеного права здійснюється її законними представниками - батьками.

Таким чином, відповідачі, як батьки малолітньої ОСОБА_5 , мають законне право на отримання інформації щодо стану здоров`я своєї дитини, ознайомлення з медичною документацією, отримання відповідних виписок, результатів обстежень та копій медичних документів.

За таких обставин незрозумілим та необґрунтованим є звернення представника відповідача до суду саме з клопотанням про витребування зазначених документів, без наведення доказів того, що відповідачі або їх представник попередньо зверталися безпосередньо до медичного закладу з відповідним запитом та отримали відмову у наданні необхідної інформації.

Представником відповідача не надано суду доказу вчинення будь-яких дій, спрямованих на самостійне отримання зазначених медичних документів.

Зокрема, відсутні докази звернення до КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради із заявою чи адвокатським запитом, відсутня письмова відмова медичного закладу у наданні відповідних документів, не наведено обставин, які б свідчили про неможливість отримання цих документів відповідачами як законними представниками дитини.

Крім того, клопотання сформульоване «широко» та фактично стосується невизначеного кола медичних документів за тривалий період з 23.06.2026 року по теперішній час. При цьому представником не конкретизовано, які саме документи необхідно витребувати, які конкретні обставини вони мають підтвердити або спростувати та яке саме значення вони мають для предмета доказування у цій справі.

Саме по собі посилання на перебування дитини у медичному закладі не свідчить про необхідність витребування всієї медичної документації судом.

Судове витребування доказів не повинно підміняти собою обов`язок учасника справи самостійно реалізовувати надані йому законом права та вживати розумних заходів для отримання необхідних документів.

Необхідність звернення до суду з клопотанням про витребування доказів виникає, зокрема, у випадку, коли учасник справи об`єктивно не має можливості отримати відповідний доказ самостійно та може це належним чином підтвердити. У даному випадку така об`єктивна неможливість представником відповідача не доведена.

Отже, клопотання має характер загального запиту на отримання медичної інформації, а не належним чином обґрунтованого клопотання про витребування конкретного доказу.

Водночас відповідачі, як батьки малолітньої дитини, мають усі передбачені законодавством можливості звернутися безпосередньо до медичного закладу та отримати відповідну інформацію і документи в установленому порядку.

За відсутності наведених обставин клопотання про витребування медичних документів є передчасним та необґрунтованим.

Щодо клопотання про витребування від Комунального некомерційного підприємства «Олександрівський центр первинної медико-санітарної допомоги» належним чином засвідчених копій медичних документів, виписок із медичної карти, довідок ЛКК стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які підтверджують її звернення за медичною допомогою, встановлені діагнози, призначений курс лікування та наявність інвалідності за період з 01.01.2025 року по теперішній час.

Документи, які представник відповідачів просить витребувати стосуються безпосередньо самої відповідачки, ОСОБА_2 .

Тобто йдеться не про документи третьої особи, доступ до яких відповідачка об`єктивно не має, а про її власну медичну документацію, інформація в якій стосується безпосередньо її особи, стану здоров`я та звернень за медичною допомогою.

Відповідачка як особа, якої безпосередньо стосується відповідна медична інформація, має право звернутися до закладу охорони здоров`я та отримати належним чином оформлені копії власної медичної документації, виписки, довідки та інші документи, що стосуються її здоров`я.

До клопотання не додано доказів того, що ОСОБА_2 зверталася до КНП «Олександрівський центр первинної медико-санітарної допомоги» із проханням надати копії власної медичної документації та отримала відмову.

Таким чином, представником відповідача фактично не доведено неможливості самостійного отримання доказів, а лише заявлено клопотання про їх витребування судом.

Щодо клопотання про витребування у Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Олександрівської селищної ради (код ЄДРПОУ 41995095, адреса: 56530, Миколаївська область, Вознесенський район, селище Олександрівка, вул. Подзігуна генерала, буд. 208, тел.: 099-022-71-74, e-mail: kuznsp-ol@ukr.net) належним чином засвідченої повної копії справи соціального супроводу родини ОСОБА_2 за Договором про здійснення соціального супроводу № 311 від 23.01.2026 року, суд, зазначає, наступне.

Факт перебування родини під соціальним супроводом не може автоматично свідчити про неналежне/належне виконання батьківських обов`язків та не є безумовною підставою для висновку про доцільність позбавлення батьківських прав. Для вирішення спору суду необхідно встановити конкретні фактичні обставини щодо виконання батьківських обов`язків, ставлення до дитини, участі у її вихованні та утриманні, причин можливого неналежного виконання батьківських обов`язків, а також наявності чи відсутності можливості виправлення такої поведінки.

Суду надано копію соціальної картки. Таким чином, вона міститься в матеріалах справи.

Представник відповідачів в судовому засіданні вказав, що не наполягає на задоволенні клопотань про витребування матеріалів, які вже надійшли.

Щодо клопотання про витребування у Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Олександрівської селищної ради (код ЄДРПОУ 41995095, адреса: 56530, Миколаївська область, Вознесенський район, селище Олександрівка, вул. Подзігуна генерала, буд. 208, тел.: 099-022-71-74, e-mail: kuznsp-ol@ukr.net) належним чином засвідченої повної копії справи соціального супроводу родини ОСОБА_1 за Договором про здійснення соціального супроводу № 311 від 23.01.2026 року, суд, зазначає, наступне.

Суду надано копію соціальної картки. Таким чином, вона міститься в матеріалах справи.

Представник відповідачів в судовому засіданні вказав, що не наполягає на задоволенні клопотань про витребування матеріалів, які вже надійшли.

Щодо клопотання про витребування від Органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрівської селищної ради та Служби у справах дітей Олександрівської селищної ради належним чином засвідченої копії акта обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 у новопридбаній квартирі, складеного за результатами фактичного огляду житла станом на серпень 2026 року.

Як встановлено в ході судового засідання, копія зазначеного акта обстеження житлово-побутових умов уже була надана суду та долучена до матеріалів справи.

Таким чином, на момент розгляду клопотання відповідний доказ вже перебуває у розпорядженні суду, а тому необхідність у його повторному витребуванні від Органу опіки та піклування або Служби у справах дітей - відсутня.

Витребування доказу має на меті забезпечити можливість суду отримати та дослідити документ, який має значення для справи та не може бути отриманий стороною самостійно. У даному випадку така мета вже досягнута, оскільки копія акта обстеження була надана суду та є доступною для дослідження під час розгляду справи.

Повторне витребування того самого документа не сприятиме встановленню нових обставин у справі, не матиме додаткового доказового значення та фактично призведе лише до дублювання вже наявного в матеріалах справи доказу.

Щодо клопотання представниці позивача про допит свідків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати суду докази (до яких відносяться показання свідків).

Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

В судовому засіданні представниця позивача просила задовольнити клопотання.

В судовому засіданні представник відповідачів вказав на професійний статус заявлених свідків, заперечував.

Суд вважає, що клопотання представниці позивача про виклик свідків слід задовольнити, оскільки вказані свідки, на думку суду, можуть надати показання з приводу обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, з урахуванням обмежень, накладених їх професійною діяльністю.

Керуючись ст. ст. 84,91, 187, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У клопотаннях представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвоката Вишневського Андрія Анатолійовича, - відмовити.

Клопотання представниці позивача, ОСОБА_6 , про допит свідків - задовольнити.

Викликати в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Попередити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно зі ст. ст. 384, 385 КПК України про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань без поважних причин.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: М. С. Булкат