Decision № 139716142, 11.09.2026, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/3485/26

Провадження № 2/346/3027/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Третьякової І.В.,

за участю секретаря Гжибовського А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия, Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -

у с т а н о в и в:

02.07.2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначила, що вона є донькою відповідача. На теперішній час позивач навчається за контрактом в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.. І.Франка на денній формі навчання. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2027р. Процес навчання передбачає постійні матеріальні витрати, які включають оплату навчання, придбання спеціалізованої літератури та технічних засобів, витрати на проживання і харчування. Така системність витрат призводить до того, що позивачу складно самостійно забезпечувати себе всім необхідним для належного існування. Відповідач, як батько, не бере належної участі у житті ОСОБА_3 , не цікавиться її навчанням, добровільно матеріальної допомоги їй ніякої не надає. На думку позивача, така поведінка ОСОБА_2 свідчить про його байдужість до потреб своєї дитини. Оскільки одним з батьківських обов?язків є утримання батьками своїх дітей на період їхнього навчання, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Ухвалою від 24.07.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Відповідачу роз`яснено його право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, 11.09.2026р. представник позивача ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву в якій просив розглянути справу за відсутності його та позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 11.09.2026р. подав до суду письмову заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає та проти їхнього задоволення не заперечує. Просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає повному задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки № 55, виданої в.о. директора Коломийського медичного фахового коледжу ім.. І.Франка, ОСОБА_1 є студентом 2П курсу даного навчального закладу фахової перед вищої освіти. Навчання за контрактом. Форма навчання денна. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2027р.

Статтею 199 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, право на утримання після повноліття дитини виникає за умови продовження нею навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.

Сімейним кодексом передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Однак відповідно до коментованої статті і вказаного роз`яснення Пленуму Верховного Суду України обов`язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання, тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Отже, судом в даній справі встановлено, що повнолітня донька відповідача навчається на платній основі на денній формі навчання в Коломийському медичному фаховому коледжі ім.. І.Франка, стипендію не отримує, не працює. Фінансовий стан позивача не дозволяє їй самостійно забезпечити всі свої матеріальні потреби, а тому вона потребує матеріальної допомоги від свого батька ОСОБА_2 .

Пунктом 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зміст заяви відповідача свідчить про те, що ОСОБА_2 повністю визнає пред`явлені до нього вимоги, оскільки не заперечує щодо їхнього задоволення та стягнення з нього аліментів на утримання доньки в частці від його заробітку, який заявлений до стягнення позивачем.

Частиною шостою статті 263 ЦПК України передбачено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та повного визнання ОСОБА_2 позову, що не суперечить вимогам законодавства та інтересам сторін, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 02.07.2026 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо судових витрат.

Згідно ст.. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень вищевказаної норми, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 181, 182, 191, 199, 200 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 206, 223, 263, 265, 279, 354-355, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 02.07.2026 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.