Decision № 139712966, 14.09.2026, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. справа № 240/18934/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої дитини: ОСОБА_2 , до Міністерства внутрішніх справ України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач), яка діє як законний представник малолітньої дитини: ОСОБА_2 , із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), треті особи: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_3 , в якому просить:

визнати протиправними дії Міністерство внутрішніх справ України щодо включення ОСОБА_3 до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , як такі, що вчинені без належної перевірки обставин та без достатнього правового обґрунтування;

зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання визначення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки суду та висновків судового рішення, без включення осіб, щодо яких відсутні належні правові підстави;

визнати, що при визначенні кола осіб та розподілі одноразової грошової допомоги підлягають обов`язковому врахуванню права та інтереси малолітньої дитини загиблого військовослужбовця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після загибелі війсь?овослужбовця ОСОБА_4 уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ У?раїни при формуванні та визначенні ?ола осіб, я?і мають право на отримання одноразової грошової допомоги, неправомірно враховано ОСОБА_6 , що впливає на обсяг прав позивачів я? членів сім`ї загиблого війсь??овослужбовця. Так, за доводами позивача, ОСОБА_7 з підліт?ового ві?у фа?тично не перебував на утриманні свого бать?а - ОСОБА_6 . Між ними були відсутні сталі сімейні, побутові та матеріальні відносини. Бать?о не здійснював систематичного матеріального забезпечення, не брав участі у вихованні та житті сина. Загиблий війсь?овослужбовець проживав о?ремо, мав власне сімейне життя та малолітню дитину, інтереси я?ої представляє позивач. З огляду на вказане, позивач вважає, що ОСОБА_4 не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`яз?у із загибеллю батька ОСОБА_8 .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 передано адміністративну справу №240/18934/26 за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої дитини: ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії на розгляд Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник малолітньої дитини: ОСОБА_2 , залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 40-42).

03.07.2026 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Вказує, що позивачем жодним чином не обґрунтовано порушення її прав з боку відповідача (а.с. 52-55).

06.07.2026 судом зареєстровано відповідь на відзив, яку позивач скерувала 03.07.2026 через систему «Електронний суд» та у якій наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 64).

10.07.2026 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подала суду пояснення щодо позову, у яких викладено заперечення щодо його задоволення. Так, третя особа зазначає, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.09.2025 №246 старшого солдата ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю та направлено особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, в грудні 2025 року родиною старшого солдата ОСОБА_4 , а саме дружиною ОСОБА_1 , сином ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_3 та сином ОСОБА_9 подано письмові заяви про виплату ОГД, до яких було додано необхідний перелік документів, визначений п. 7 Порядку та умов. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України перевіривши надані документи, підготувала висновок щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання та направила його до Головного управління НГУ. За результатами розгляду документів комісією Головного управління НГУ прийнято рішення про призначення членам сім`ї, батькам загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 ОГД, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. На підставі рішення комісії військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України розпочато виплати ОГД вищеперерахованим особам. Представник третьої особи зазначає, що на даний час правові підстави відмови, припинення або призупинення будь-кому з осіб, що звернулися із заявами про виплати ОГД - відсутні. За таких обставин, дії як Головного управління НГУ, так і військової частини НОМЕР_1 є правомірними, а тому, з урахуванням обставин справи, а також наданих військовою частиною пояснень, третя особа проссить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 68-73).

13.07.2026 позивач подала заперечення щодо пояснень третьої особи, в яких звертає увагу, що ОСОБА_3 фактично ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 та не брав участі у його вихованні за життя (а.с. 132-133).

07.08.2026 позивач подала суду заяву про виклик у якості свідка приватного нотаріуса ОСОБА_10 , який може підтвердити обставини звернення 07.04.2025 ОСОБА_4 до нотаріуса з метою оформлення особистого розпорядження (а.с. 137-138).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 заяву про виклик свідка у справі №240/18934/26 повернуто заявнику без розгляду (а.с. 143-144).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 10.05.2023 №113 зараховано до списків військової частини та на всі види забезпечення старшого солдата ОСОБА_4 , (моб. 03-2022) який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» із Міністерства оборони України та зарахований наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 05.05.2023 №96 о/с у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , 03.05.2023 (а.с. 128)

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 05.02.2025 №37 старший солдат ОСОБА_4 вибув у службове відрядження з метою участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 01.02.2025 (а.с. 126).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.08.2025 №229 старшого солдата ОСОБА_4 виключено зі всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 129).

Так, з матеріалів справи вбачається, що загибель сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі села Івано-Дар`ївка Бахмутського району Донецької області, внаслідок вибухової травми, термічних опіків з залученням 90% і більше поверхні тіла, ушкоджень внаслідок військових дій спричиненими вогнем, пожежею та гарячими предметами, смерть настала в період проходження служби та пов`язана з виконанням службових обов`язків (зв. ст. а.с. 87-а.с. 91).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.09.2025 №246 старшого солдата ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю та направлено особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 127).

З матеріалів справи слідує, що до складу сім`ї старшого солдата ОСОБА_4 відносяться: дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зв. ст. а.с. 94), які у грудні 2025 року звернулись з відповідними письмовими заявами про виплату одноразової грошової допомоги (з необхідним переліком документів) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (а.с. 85-122).

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України перевіривши надані документи, підготувала висновок щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання та направила його до Головного управління НГУ (а.с. 84).

За результатами розгляду документів комісією Головного управління НГУ прийнято рішення про призначення членам сім`ї, батькам загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у наступних розмірах: дружині ОСОБА_1 (1/4 частини) 3 750 000 грн; синові ОСОБА_9 (1/4 частини) 3 750 000 грн; синові ОСОБА_2 (1/4 частини) 3 750 000 грн; батькові ОСОБА_3 (1/4 частини) 3 750 000 грн.

Вважаючи протиправними дії щодо включення ОСОБА_3 до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно з ч. 2 ст. ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.08.2022 №484 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України (далі - Порядок №484), які визначають процедуру виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», особам, які мають право на її виплату, в разі загибелі військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), зазначених у пунктах 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168), а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відповідно до вимог пунктів 1-2 Порядку №484, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців у період воєнного стану під час виконання ними обов`язків військової служби виплата ОГД здійснюється відповідно до вимог абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168.

У разі наявності особистого розпорядження військовослужбовця, складеного в письмовій довільній формі на випадок його загибелі (смерті) про виплату ОГД особі (особам) за його вибором з визначенням частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження), переданого для зберігання в особовій справі відповідно до Порядку та строків передачі військовослужбовцем оригіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру / керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2024 №550, розмір ОГД осіб, які мають на неї право, крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі- агресору, визначається відповідно до розміру часток, зазначених в особистому розпорядженні, у відсотках. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру ОГД право на призначення та отримання ОГД (її частки) мають особи, визначені в пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон), крім громадян російської федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках. Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання ОГД мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи в розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати ОГД за відсутності особистого розпорядження. Повнолітні діти, вдова (вдівець) та батьки вважаються непрацездатними, якщо вони на день загибелі (смерті) військовослужбовця мали (набули) право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Нормами пункту 3 Порядку №484 визначено, що виплата ОГД здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні, або особам, зазначеним у пункті 4 статті 16-1 Закону з урахуванням положень пункту 2 цих Порядку та умов. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть військовослужбовця.

Відповідно до пункту 6 Порядку №484, для призначення та виплати ОГД особи, які мають право на отримання ОГД, звертаються до Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ), територіального управління Національної гвардії України, з`єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров`я, установи Національної гвардії України (далі - військова частина) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або до військової частини Національної гвардії України, визначеної командувачем Національної гвардії України, на яку покладаються функції щодо призначення та виплати ОГД (далі - уповноважений орган), із заявою кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання ОГД, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату ОГД.

Згідно пункту 7 Порядку №484, до заяви додаються завірені копії:

свідоцтва про смерть військовослужбовця;

постанови військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), що призвело до загибелі (смерті) військовослужбовця;

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що вона не пов`язана з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою, сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується ОГД, з даними про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, до якого внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідки про реєстрацію місця проживання (у разі, коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою);

свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати ОГД батькам загиблого (померлого);

рішення суду про усиновлення дитини, яке набрало законної сили, засвідченого в установленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати ОГД усиновлювачам загиблої (померлої) особи;

свідоцтва про шлюб - для виплати ОГД дружині (чоловікові);

свідоцтва про народження дитини або рішення суду про усиновлення цієї дитини загиблим (померлим), яке набрало законної сили, засвідченого в установленому порядку, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення відомостей до актового запису про усиновлення - для виплати ОГД дитині;

довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності або пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію по інвалідності,- для виплати ОГД непрацездатним дітям, вдові (вдівцю) та батькам загиблої (померлої) особи;

рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю загиблого (померлого) військовослужбовця з жінкою (чоловіком) без реєстрації шлюбу, яке набрало законної сили, засвідченого в установленому порядку,- для виплати ОГД чоловіку (жінці), який (яка) проживав (проживала) однією сім`єю із загиблим (померлим) військовослужбовцем;

медичного документа, що підтверджує вагітність, виданого відповідним закладом охорони здоров`я,- подається вагітними жінками для визначення кола осіб, які мають право на ОГД та визначення часток на отримання ними ОГД;

свідоцтва про народження онуків, свідоцтва про народження та смерть їх батьків - для виплати ОГД онукам загиблої (померлої) особи;

рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування - у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця;

рішення суду, що підтверджує факт перебування заявника, який є членом сім`ї загиблого (померлого), на його утриманні, який визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», або іншого документа, що є підставою для встановлення факту перебування на утриманні та призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до зазначеного Закону;

витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» - для визначення, що заявник не позбавив життя чи не вчиняв замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно право на призначення та отримання ОГД, а також, що заявник не притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблого (померлого) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 10 Порядку №484, уповноважений орган під час оформлення документів для призначення ОГД:

перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 7 цих Порядку та умов;

визначає перелік осіб, які документально підтвердили своє право на отримання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її отриманням, але не надали (надали не всі) документи;

готує висновок щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання, та подає його в 10-денний строк із дня реєстрації документів, поданих такими особами, до Головного управління НГУ з додаванням документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов.

Пунктом 12 Порядку №484 визначено, що Головне управління НГУ в місячний строк з дня надходження висновку щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання, поданого відповідно до абзацу четвертого пункту 10 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися за її отриманням, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення такої особи (таких осіб) з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Під час воєнного стану рішення про призначення ОГД приймається Головним управлінням НГУ протягом трьох місяців з дня отримання документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов.

Відповідно до ч. 1 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Згідно з пунктом 4 статті 16-1 Закону №2011-XII, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за

умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пункт 2 ст. 16-4 Закону №2011-XII визначає, що одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Таким чином, вищевказані норми чітко визначають коло осіб, які мають право на отримання ОГД, а також умови за яких така виплата не призначається.

Водночас, суд зазначає, що умовами виплати одноразової грошової допомоги на момент смерті військовослужбовця є належність до певної категорії осіб, передбачених п. 1 Постанови №168 та загибель в період дії воєнного стану.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №160/14225/23.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Так, судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 особистого розпорядження на випадок загибелі (смерті) до матеріалів особової справи у відділення кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 не надавав.

При цьому, у грудні 2025 року до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з відповідними письмовими заявами про виплату ОГД звернулися члени сім`ї: дружина ОСОБА_1 (а.с. 85), син ОСОБА_2 (а.с. 100), батько ОСОБА_3 (а.с. 116), син ОСОБА_9 (а.с. 105), які до заяв додали необхідний перелік документів, визначений п. 7 Порядку та умов, у зв`язку із чим, рішенням комісії Головного управління Національної гвардії України, доведеним до Військової частини НОМЕР_1 НГУ листом від 27.03.2026 №27/13/3-19793-2026 (а.с. 123), було призначено членам сім`ї, батькам загиблого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, у наступних розмірах: дружині ОСОБА_1 (1/4 частини) 3 750 000 грн; синові ОСОБА_9 (1/4 частини) 3 750 000 грн; синові ОСОБА_2 (1/4 частини) 3 750 000 грн; батькові ОСОБА_3 (1/4 частини) 3 750 000 грн.

Суд зазначає, що в даному випадку ОСОБА_3 є батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , тобто відноситься до переліку осіб, яким у відповідності до пункту 4 статті 16-1 Закону №2011-XII та постанови КМУ 168 призначається ОГД, подав усі необхідні документи, а тому комісія Головного управління НГУ Міністерства внутрішніх справ правомірно прийняла рішення щодо віднесення його до кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Щодо доводів позивача про ухилення батьком ОСОБА_4 від своїх обов`язків, то суд такі відхиляє, оскільки такі в матеріалах справи відсутні. Зокрема, суду не надано судового рішення, яке набрало законної сили, що могло б підтвердити факт ухиляння ОСОБА_3 від виконання обов`язку щодо утримання свого сина ОСОБА_4 за його життя або ж факт позбавлення батьківських прав.

При цьому, такий факт може встановлюватись в межах цивільного судочинства, а не в межах публічно-правового спору адміністративним судом.

З огляду на наведене, суд вважає, що підстави для відмови ОСОБА_3 були відсутні, а тому його правомірно включено в список осіб, яким призначено одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168, у зв`язку із загибеллю старшого солдата ОСОБА_4 .

Решта доводів на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), яка діє як законний представник малолітньої дитини: ОСОБА_2 , до Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, 01601, вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 00024) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасникам справи рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.