Court ruling № 139688313, 11.09.2026, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

"11" вересня 2026 р. №300/5102/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) 14.07.2026 звернувся в суд із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації (далі відповідач, Управління соціального захисту населення), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 8 190,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 8 845,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 9 670,00 грн;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату позивачу невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 8 190,00 грн;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату позивачу невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року, передбачену частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 8 845,00 грн;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату Позивачу невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року, передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що становить 9 670,00 грн;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації провести повний перерахунок Позивачу невиплачених щорічних разових грошових допомог до 5 травня 2020-2022 років на банківський рахунок, відкритий на ім`я Позивача: BAN: НОМЕР_1 , РНОКП: НОМЕР_2 . Банківська установа отримувача: ПАТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299.

Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на переконання позивача, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу передбаченої частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічної разової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, до 5 травня 2020 року в розмірі 8 190,00 грн, до 5 травня 2021 року в розмірі 8 845,00 грн, до 5 травня 2022 року в розмірі 9 670,00 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом уточнення складу відповідачів в цій справі відповідно до заявлених позовних вимог та зазначенням передбачених пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України необхідних відомостей про них (а.с.32-34).

Позивач, 21.07.2026 сформував у підсистемі "Електронний суд" заяву, яку отримано судом 22.07.2026, в якій обґрунтував належного відповідача за зверненими позовними вимогами, яким є Управління соціального захисту населення Рожнятівської районної державної адміністрації (а.с.79-81).

Далі, відповідачем скеровано клопотання, яке отримано судом 11.08.2026 про заміну первісного відповідача - Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а.с.104, 105).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 у задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації від 11.08.2026 про заміну неналежного відповідача у справі №300/5102/26 відмовлено. Витребувано в Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації підтвердження звернення позивача із заявами до Управління соціального захисту населення Рожнятівської районної державної адміністрації щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2020, 2021 та 2022 роки (а.с.110-114).

На виконання ухвали суду, Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації 28.08.2026 сформувало у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи заяву про долучення документів до матеріалів справи (а.с.117-123). Відповідач зазначив, що на підставі наказу управління соціального захисту населення Калуської РДА від 14.06.2022 №37 "Про організацію роботи щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2022 році" відповідно до поданих списків РТЦК та СП ОСОБА_1 було виплачено разову грошову допомогу, як учаснику бойових дій, яка виплачувалася у 2022 році відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в сумі 1491,00 гривень. Інформація щодо звернення позивача із заявами до управління соціального захисту населення Рожнятівської РДА у 2020,2021 роках відсутня.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Позивач на виконання вимог цієї ухвали 10.09.2026 сформував у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи заяву про поновлення процесуального строку. У поданій заяві позивач зазначив, що у 2020 2022 роках не володів достовірною інформацією, яка давала б можливість встановити, чи здійснювалося уповноваженими державними органами нарахування належної позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, у якому саме розмірі таке нарахування здійснювалося, яким органом воно проводилося та чи відповідав фактичний стан здійснення виплати вимогам законодавства. Додатковою обставиною, яка ускладнювала встановлення фактичного механізму здійснення спірних виплат та належного суб`єкта відповідних правовідносин, на переконання ОСОБА_1 , була реорганізація органів соціального захисту населення. Зокрема, на час виникнення частини спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Рожнятівської районної державної адміністрації, функції якого, пов`язані з реалізацією державної політики у сфері соціального захисту населення, у зв`язку з адміністративно територіальною реформою були передані Управлінню соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації. За доводами позивача, останній не мав безпосереднього доступу до внутрішніх облікових даних органів соціального захисту та не міг самостійно встановити, чи було передано його особову справу та чи включено його до відповідних списків на виплату, оскільки заходи з передачі документації здійснювалися виключно суб`єктами владних повноважень. Одночасно, позивач зазначив, що у 2022 році виникло питання співвідношення встановленого постановою Кабінету Міністрів України №540 розміру допомоги для учасників бойових дій 1 491 грн із положеннями частини п`ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". При цьому, ОСОБА_1 наголошує, що твердження про фактичну виплату позивачу 1 491,00 грн, є позицією відповідача, а фактичне отримання позивачем зазначених коштів та достатність наданих відповідачем доказів такої виплати є предметом спору та підлягають оцінці судом.

Також, позивач зазначив, що саме після отримання листа Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації №1357/01-04 від 10.07.2026 позивач отримав можливість встановити фактичні обставини, пов`язані з нарахуванням та здійсненням спірних виплат, і дійшов висновку про необхідність судового захисту свого права.

Досліджуючи обставини виконання вимог ухвали від 08.09.2026 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд вказує на таке.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Верховний Суд в постанові від 11.11.2021 у справі №260/611/21 зазначив, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Верховний Суд в постанові від 20.12.2023 по справі №420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 по справі № 990/12/24.

Оцінивши наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду доводи, суд дійшов висновку, що такі доводи не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Зокрема, суд зазначає, що відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин) щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до відповідного органу для виплати такої допомоги у повному розмірі.

Таке звернення, серед іншого, дає можливість з`ясувати обставини, пов`язані з виплатою зазначеної допомоги, зокрема встановити, який саме орган уповноважений здійснювати відповідну виплату, з огляду на реорганізацію Управління соціального захисту населення Рожнятівської районної державної адміністрації, а також з`ясувати факт перебування позивача на відповідному обліку та наявність підстав для здійснення виплати.

При цьому, суд наголошує, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

У цьому контексті суд зазначає, що вказані позивачем причини пропуску не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, шестимісячний строк звернення до суду пропущено. Оскільки поважних причин позивач не вказує та матеріали позову не містять доказів наявності таких обставин, підстави для задоволення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій, підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись статями 122, 123, 169, 240, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення певних дій - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.