Decision № 139614565, 24.07.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/10841/25

Провадження № 2/369/4523/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвокат Лебідь К.В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 511260-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 29.09.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 511260-КС-001 про надання кредиту.

29.09.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 511260-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3615, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено.

Відповідно до умов Договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , вказану при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідач свої зобов`язання за Договором кредиту належним чином не виконує у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість за Договором № 511260-КС-001 від 29.09.2024 року про надання кредиту в розмірі 33 960 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 12 000 грн; суми прострочених платежів по процентах 13 560 грн; суми заборгованості по штрафам 6 000 грн, суми прострочених платежів за комісією 2 400 грн.

Оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості та судовий збір 2 422 грн 40 коп. Окрім цього просив суд витребувати в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 29.09.2024 року (дата видачі кредиту) по 19.01.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.07.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також витребувано в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 29.09.2024 року (дата видачі кредиту) по 19.01.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, разом з тим, в позовній заяві просила суд розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, надісланими йому рекомендованими листами з повідомленням за місцем проживання, однак листи повернулися на адресу суду, а також повідомлявся оголошення про виклик на сайті суду.

За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не подав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позовну заяву, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Судом встановлено, що 29.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 511260-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 29.09.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 511260-КС-001 про надання кредиту.

29.09.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 511260-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Позивачем було надіслано ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3615, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає відповідачу кредит в розмірі 12 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Згідно п. 2.2, п. 2.3, п. 2.4, п. 2.5, п. 2.12, п. 2.13 Договору кредиту строк, на який надається кредит - 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом в день 1%, фіксована; тип кредиту - кредит, комісія за видачу кредиту 2 400 грн, дата видачі кредиту 29.09.2024; дата повернення кредиту 19.01.2025.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 12 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яка була вказана позичальником при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Крім того, факт отримання відповідачем кредитних коштів від позивача підтверджується випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 29.09.2024 року, наданою АТ КБ ПриватБанк.

Також відповідно до листа АТ КБ ПриватБанк від 08.09.2025 року за № 20.1.0.0.0/7 АТ КБ ПриватБанк було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 та згідно довідки про рух коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки за період з 29.09.204 по 19.01.2025 року підтверджується зарахування коштів.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Договором кредиту у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилася заборгованість за вказаним Договором, яка становить 33 960 грн, з яких:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 12 000 грн;

- суми прострочених платежів по процентах 13 560 грн;

- суми заборгованості по штрафам 6 000 грн;

- суми прострочених платежів за комісією 2 400 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.

Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. ст.1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань за Договором кредиту та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем, заперечень щодо розрахунку сум заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідачем порушені умови Договору кредиту та вимоги чинного законодавства України, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Договором кредиту, яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту 12 000 грн; прострочених платежів по процентах 13 560 грн; суми прострочених платежів за комісією 2 400 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по штрафам у розмірі 6 000 грн, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №8384 від 16.06.2025 року при зверненні до суду з вищевказаним позовом позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп.

У зв`язку з частковим задоволенням позову (82,3%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1993 грн 60 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 511260-КС-001 від 29.09.2024 року в розмірі 27 960 грн (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят) грн, з яких:

- сума прострочених платежів по тілу кредиту 12 000 грн;

- сума прострочених платежів по процентах 13 560 грн;

- сума прострочених платежів за комісією 2 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1 993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі України, 26 офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 . .

Повний текст рішення складено 24 липня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК