Court ruling № 139539787, 31.08.2026, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/9127/26

4-с/308/24/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Іванова А.П.,

за участю секретаря судового засідання Боти ОІ.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» - Іваницьких Юлії Володимирівни, на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича, заінтересована особа: ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» в особі представника Іваницьких Юлії Володимирівни звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.06.2026.

Скарга мотивована тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2010 у справі № 2п-4138/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 219 528,64 грн, а також судові витрати у розмірі 120 грн та 1 700 грн державного мита.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.12.2021 у справі № 2-4138/10 замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», видано дублікати виконавчих листів та поновлено пропущений строк для їх пред`явлення до виконання.

11.07.2024 Відділом державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 75509139 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4138/10, виданого 05.04.2024 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 221 348,64 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2025 у справі № 2-4138/10 замінено стягувача ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» на його правонаступника ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» у відкритому виконавчому провадженні № 75509139.

17.06.2026 заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжегою М.Р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», мотивовану тим, що розшук майна боржника результату не дав, майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, а також тим, що відповідно до актового запису про смерть № 635 від 15.06.2015 боржник помер.

Скаржник вважає зазначену постанову протиправною, посилаючись на те, що сама лише смерть боржника не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу. За наявності відомостей про смерть боржника державний виконавець зобов`язаний вирішувати питання про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а не про повернення виконавчого документа стягувачу.

Державний виконавець не вчинив жодних дій, спрямованих на встановлення кола спадкоємців боржника (не звертався до органів нотаріату, Спадкового реєстру тощо), а тому не з`ясував, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.

Станом на час звернення зі скаргою стягувачу не надходило повідомлень від спадкоємців боржника про прийняття спадщини, а тому передбачений ст. 1281 ЦК України строк пред`явлення вимог до спадкоємців не сплив.

З огляду на викладене скаржник просив суд:

1. визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.06.2026;

2. визнати протиправною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.06.2026, винесену заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжегою Максимом Ростиславовичем.

Від Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на скаргу, у якому заявник заперечує проти її задоволення. Вказує, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 75509139 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4138/10, виданого 05.04.2024 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» заборгованості у розмірі 221 348,64 грн; постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 11.07.2024.

У межах виконавчого провадження державним виконавцем 13.02.2025, 09.10.2025 та 11.03.2026 виносилися постанови про арешт коштів боржника, відкритих на ім`я боржника рахунків не встановлено.

13.02.2025 винесено постанову про розшук транспортного засобу боржника автомобіля марки MERCURY, моделі COUGAR, 1988 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; 05.05.2026 на вказаний транспортний засіб накладено арешт.

Згідно з відповідями на запити державного виконавця: відомості про доходи боржника в органах ДПС України та Пенсійного фонду України відсутні, боржника знято з обліку; рахунків як фізичної особи-підприємця не відкрито; нерухоме майно за боржником не зареєстроване; відомості про реєстрацію за боржником сільськогосподарської техніки (за даними ОСОБА_2 ) відсутні; актуальні земельні ділянки за боржником не значаться, а раніше зареєстрована за ним земельна ділянка у 2014 році поділена та переоформлена на інших осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заявник зазначив, що з огляду на викладене та керуючись п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» 17.06.2026 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що розшук майна боржника результату не дав; відомості про смерть боржника (актовий запис № 635 від 15.06.2015) наведено додатково, з метою інформування стягувача. З огяду на викладене просив суд відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ ЮНІОН» у повному обсязі.

Заявник в судове засідання не з`явився про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Представник відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на розгляд скарги не з`явився, повідомлялася належним чином

Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи. Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок примусового виконання рішень судів, є Закон України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин першої, другої статті 18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2010 у справі № 2п-4138/10 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у розмірі 219 528,64 грн та судові витрати.

У подальшому в порядку процесуального правонаступництва стягувачем послідовно визнавалися ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП», а на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 75509139, відкрите 11.07.2024 на підставі виконавчого листа № 2-4138/10 від 05.04.2024.

17.06.2026 заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжегою М.Р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», мотивовану тим, що розшук майна боржника результату не дав, а також тим, що боржник помер (актовий запис про смерть № 635 від 15.06.2015).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник фізична особа (крім визначених законом винятків) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку. За змістом наведеної норми підставою для повернення виконавчого документа є саме недосягнення протягом року результату оголошеного поліцією розшуку боржника фізичної особи або належного йому транспортного засобу, а не відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, і не факт смерті боржника.

Із матеріалів справи вбачається, що в мотивувальній частині оскаржуваної постанови державний виконавець послався на недосягнення результату розшуку майна боржника, відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, та на факт смерті боржника; обставини щодо здійснення поліцією розшуку транспортного засобу боржника та безрезультатності такого розшуку саме протягом року в тексті оскаржуваної постанови не наведені, а вперше на це заявник послався лише у відзиві на скаргу.

Оскільки законність постанови державного виконавця оцінюється судом виходячи з мотивів, викладених безпосередньо в оскаржуваному рішенні станом на момент його ухвалення, суд не приймає до уваги доводи, наведені заявником додатково лише під час судового розгляду, як такі, що не спростовують невідповідність застосованої норми фактичним обставинам, зазначеним у самій постанові.

Крім того, суд враховує, що встановлення державним виконавцем факту смерті боржника самостійно по собі не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Частиною 1 статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Відповідно до частини 1 статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника лише тоді, коли воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до частин 13 статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, у визначені цією статтею строки; якщо кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини, він має право пред`явити вимоги протягом шести місяців з дня, коли дізнався про це. Аналогічний правовий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (п. 7.2), відповідно до якого зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, а строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника та порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281, 1282 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 55, частин 1, 2 статті 442 ЦПК України, частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у тому числі внаслідок смерті) державний або приватний виконавець, сторона чи заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником; відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 цього Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення до суду з такою заявою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі смерті боржника, якщо виконання його обов`язків у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункти 7879) зазначено, що в разі смерті фізичної особи сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні; якщо виконавче провадження було закінчено (або виконавчий документ повернуто) без урахування цих вимог, відповідне рішення може бути оскаржене в судовому порядку, а в разі задоволення скарги може вирішуватися питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

Оскільки правовідносини щодо стягнення присудженої судовим рішенням грошової заборгованості не є нерозривно пов`язаними з особою боржника та входять до складу спадщини, такі правовідносини допускають правонаступництво. З матеріалів виконавчого провадження, наведених у відзиві заявника, не вбачається, що державний виконавець після отримання відомостей про смерть боржника вчиняв дії, спрямовані на встановлення кола його спадкоємців, зокрема шляхом звернення до органів нотаріату або Спадкового реєстру; доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин державний виконавець, встановивши факт смерті боржника, не перевірив, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво, та передчасно вирішив питання про повернення виконавчого документа стягувачу.

Із наданих суду матеріалів не вбачається, що після встановлення факту смерті ОСОБА_1 державним виконавцем були вжиті належні та достатні заходи для з`ясування питання щодо можливості правонаступництва.

Таким чином, судом встановлено, що державний виконавець, встановивши факт смерті боржника, не вжив належних заходів для з`ясування питання щодо можливості правонаступництва у відповідних правовідносинах.

За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність дій державного виконавця, які полягали у передчасному винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки до її винесення державним виконавцем не було належним чином з`ясовано питання щодо можливості правонаступництва боржника та не вжито передбачених законом заходів, необхідних для забезпечення належного виконання судового рішення.

Відтак наявні правові підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.06.2026 у виконавчому провадженні № 75509139 та визнання неправомірною і скасування зазначеної постанови.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 268, 447453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу - задовольнити.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.06.2026 у виконавчому провадженні № 75509139.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Венжеги Максима Ростиславовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.06.2026 у виконавчому провадженні № 75509139.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов