Decision № 139511549, 03.09.2026, Nosivka District Court of Chernihiv Oblast

Провадження номер 2/741/116/26

Єдиний унікальний номер 741/1026/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретарів судового засідання Кузьменка І.С., Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 95378,43 грн та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 липня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» кредитний договір № 30507-07/2024, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого товариство надає клієнту кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

27 листопада 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27112024/2, відповідно до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар файненс груп» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 27112024/2 від 27.11.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34200 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16200 грн - сума заборгованості за відсотками; 6000 грн - сума заборгованості за штрафом.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.11.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 30507-07/2024 від 29.07.2024 у розмірі 34200 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

24 липня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» договір позики № 7732657, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повенути таку суму коштів та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та інші платежі, пов`язані з виконанням договору.

11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 9 від 11.12.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13437,33 грн, з яких: 3133,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3533,30 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 6770,33 грн - сума заборгованості за процентами за прострочену позику.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 11.12.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 7732657 у розмірі 13437,33 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

05 вересня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики № 73726329, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14 червня 2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 42 від 24.01.2025 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20532 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 900 грн - сума заборгованості за відсотками, 5832 грн - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою, 1800 грн - комісія за надання позики.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 73726329 у розмірі 20532 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Крім того, 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» кредитний договір № 00-9938027, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених кредитним договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.

19 березня 2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Макс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.03.2025 до договору факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12102,30 грн, з яких: 4200 грн - залишок по тілу кредиту, 6152,30 грн - залишок за відсотками; 1750 грн - штрафні санкції згідно умов договору.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.03.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 00-9938027 у розмірі 12102,30 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Також 14 вересня 2024 року ОСОБА_1 уклав із товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» кредитний договір № 00-9963657, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених кредитним договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.

19 березня 2025 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Макс кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 19.03.2025 до договору факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15106,80 грн, з яких: 7200 грн - залишок по тілу кредиту, 4906,80 грн - залишок за відсотками; 3000 грн - штрафні санкції згідно умов договору.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.03.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 00-9963657 у розмірі 15106,80 грн, яку позивач і просив стягнути судовим рішенням.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2025 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 02 вересня 2025 року.

Протокольною ухвалою суду від 02 вересня 2025 року задоволено клопотання відповідача про надіслання на визначену ним адресу копії позовної заяви з додатками та відкладено судове засідання до 03 грудня 2025 року.

26 вересня 2025 року представником позивача Макаровою Л.В. подано до суду клопотання про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 146-150).

30 вересня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий в інтересах відповідача ОСОБА_1 , представником відповідача адвокатом Зачепіло Зоряною Ярославівною, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» у повному обсязі, указує, що відповідач не погоджується з нарахованою сумою заборгованості, уважає її необрунтованою, оскільки стороною позивача не надано належних доказів перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 згідно з договорами. Позивачем не надано доказів, зокрема первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредитів, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів неможливо. Тобто позивачем не доведено факт видачі кредитних коштів у заявленому розмірі, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованостей.

Щодо переходу права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК « ЄАПБ» представник відповідача вважає, що до позивача не перейшло право вимоги, адже договір про відступлення прав вимоги між товариствами укладено 14.06.2021, у той час як договір позики - 05.09.2024, тобто на 3 роки пізніше. Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог, тому відповідач уважає, що до позивача не перейшло право вимоги за договором позики № 73726329 від 05.09.2024.

Щодо переходу права вимоги від ТОВ «Маніфою» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» представник вілдповідача вказує, що договір факторингу між цими товариствами № 1101/2024 укладено 11.01.2024, а договір позики № 7732567 між ТОВ «Маніфою» та відповідачем 24.07.2024, тобто на півроку раніше, ніж договір факторингу, тому вважає, що до позивача не перейшло право вимоги за договором позики № 7732567 від 24.07.2024.

Крім того, відповідач уважає незаконним стягнення з нього комісії в сумі 1800 грн за договором позики № 73726329 від 05.09.2024, оскільки вона не відповідає принципам розумності та справедливості. Фінансові установи не мають права вимагами від споживачів будь-яких платежів за послуги, які не є самостійною послугою. Нарахування комісії є допустимим лише у випадку, коли вона стягується за конкретну, окремо визначену послугу, яка надається клієнту. Позивачем не надано жодних доказів, за які саме послуги булла нарахована комісія, з тексту самого договору неможливо визначити, за що саме стягується плата в сумі 1800 грн.

Крім того, представник відповідача зазначає, що позивач вимагає від відповідача повернення суми заборгованості по тілу кредитів за догорами позики № 00-9938027 від 24.07.2024 у розмірі 4200 грн та № 00-9963657 від 14.09.2024 - у розмірі 7200 грн, попри те, що умовами вказаних договорів визначено тіло кредитів 3500 грн та 6000 грн, відповідно. Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували збільшення первісно встановленого тіла кредитів, або ж додаткових угод до кредитних договорів, виписок з рахунку або інших документів, які б свідчили про правомірність стягнення суми, що перевищує суми тіла кредитів. Зважаючи на відсутність належних доказів щодо правомірності визначення позивачем розміру заборгованості за тілом кредитів, та, як наслідок, необгрунтованість розрахунків нарахованих відсотків, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за вказаними договорами позики представник відповідача уважає недоведеними.

Крім того, ОСОБА_2 , посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та введений на території України воєнний стан, указує, що нарахування штрафів за кредитними договорами № 30507-07/2024 у розмірі 6000 грн, № 00-9938027 у розмірі 1750 грн, № 00-9963657 у розмірі 3000 грн суперечить чинному законодавству, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

08 жовтня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача ОСОБА_3 , у якій вона просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, уважає відзив відповідача безпідставним, указує, що кредитні договори між первісними кредиторами та ОСОБА_1 були укладені в електронній формі та підписані позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний ним під час заповнення заявки на отримання кредитів. Товариствами було перераховано грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була особисто зазначена позичальником для перерахування коштів. Отже, позивачем доведено факт укладення кредитних договорів відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги є законними й обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Відповідач правом споживача відмовитися в односторонньому порядку від укладених договорів протягом 14 днів з моменту отримання копії примірника договору не скористався. Крімт того, представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач не заперечує оформлення кредитних договорів, однак не згодний з нарахуванням заборгованості за ними. Відповідно до наданих первісними кредиторами детальних розрахунків заборгованості по кредитних договорах відповідач здійснював сплату в добровільному порядку, тобто здійснював дії, направлені на погашення заборгованості, що свідчить про те, що він усвідомлював форму оформлення договору, погодився з його умовами, отримав кредитні кошти та намагався сплатити кредит. Власних розрахунків заборгованості відповідачем не подано. Заперечуючи отримання кредитних коштів, відповідач не подав належних доказів своїх тверджень, а саме: підтвердження того, що карткові рахунки йому не належать та що кредитні кошти не зараховувались на його карткові рахунки, попри те, що мав безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних.

Щодо переходу права вимоги за кредитними договорами представник позивача зазначає, що він є законним та таким, що підповідає законодавству.

Також представник позивача указує, що заборгованість за договорами була нарахована первісними кредиторами на підставі умов кредитних договорів та в подальшому дані нарахування було відступлено ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу, тому проценти за кредитними договорами є правомірно нарахованими відповідно до істотних умов договорів.

Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року клопотання представника позивача Макарової Л.В. про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів було задоволено, поновлено позивачеві строк на подання клопотання про витребування доказів та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 картки банку (рахунку), відкритих на дати укладення кредитних договорів; інформацію щодо належності ОСОБА_1 картки банку (рахунку) № НОМЕР_1 ; інформації щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів за кредитними договорами; виписок по картці банку (рахунку) № НОМЕР_1 за відповідні періоди. Розгляд справи відкладено до 09 березня 2026 року.

07 січня 2026 року судом отримані з АТ КБ «ПриватБанк» витребувані докази.

Протокольною ухвалою суду від 09 березня 2026 року розгляд справи відкладено до 18 травня 2026 року у зв`язку з неявкою сторін.

18 травня 2026 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із зайнятістю головуючого судді Крупини А.О. у розгляді іншої цивільної справи, розгляд справи призначено на 04 серпня 2026 року.

04 серпня 2026 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із зайнятістю головуючого судді Крупини А.О. у розгляді іншої цивільної справи, розгляд справи призначено на 03 вересня 2026 року.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явилася, у відповіді на відзив просила суд судові засідання проводити без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце проведення судових засідань сповіщалися належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 238, т. 1), довідками про доставку електронних листів (т. 1 а. с. 239, 240, т. 2 а. с. 40, 41), про причини неявки до суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення судового засідання не подали.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом установлено, що 29 липня 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 30507-07/2024 (т. 1, а. с. 13-16), відповідно до розділу 1 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 12000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.2). Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 29.07.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 25.11.2024.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Згідно з п. 1.4.1. кредитного договору денна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.6. кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457-08хх-хххх-8341 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору видача кредитів клієнту-фізичній особі товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт товариства: https://suncredit.com.ua.

Відповідно до п. 2.14. кредитного договору перед укладенням договору про надання фінансового кредиту товариство надає клієнту інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій товариства з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається товариством клієнту за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою в Законі України «Про споживче кредитування», у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Клієнт, натискаючи кнопку «Погоджую», підтверджує ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту, заявкою, проектом договору про надання фінансового кредиту.

Пунктом 2.15. кредитного договору передбачено, що клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

Згідно з п. 2.16. кредитного договору у випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле.

Відповідно до п. 2.17. кредитного договору введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору).

Відповідно до п. 7.1 цього договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W1092».

Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W1092» відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, у якому вказано основні істотні умови кредитування, аналогічні умовам, вказаним у кредитному договорі (т. 1, а. с. 11-12), а також графік платежів за кредитним договором (т. 1, а. с. 17).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 30507-07/2024 від 29.07.2024, здійсненим ТОВ «Стар файненс груп» встановлено, що станом на 27 листопада 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає: 12000 грн - тіло кредиту, 16200 грн - відсотки, 6000 грн - штрафи (разом 34200 грн). ОСОБА_1 здійснено оплат за відсотками на суму 36 грн. Заборгованість за відсотками нарахована за період з 29.07.2024 по 25.11.2024 (тобто за 120 календарних днів).

27 листопада 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 27112024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар файненс груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (п. 1.1. договору) (т. 1, а. с. 182-186).

Відповідно до п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання договору факторингу № 27112024/2 ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 27 листопада 2024 року підписали акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 27112024/2 від 27 листопада 2024 року, яким підтверджено факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості від боржників (т. 1, а. с. 187).

Із витягу з Реєстру боржників від 27.11.2024 до Договору факторингу № 27112024/2 від 27 листопада 2024 року встановлено, що у вказаному реєстрі під номером 5916 містяться відомості про боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 30507-07/2024, загальна сума заборгованості - 34200 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16200 грн - сума заборгованості за відсотками, 6000 грн - сума заборгованості за штрафом (т. 1, а. с. 188).

Оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 27112024/2 від 27 листопада 2024 року на суму 2855447,59 грн підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті АТ «Універсал Банк» від 29.11.2024 № 554 (т. 1, а. с. 189).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 30507-07/2024 від 29 липня 2024 року станом на 30 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 34200 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16200 грн - сума заборгованості за відсотками, 6000 грн - сума заборгованості за штрафом (т. 1, а. с. 22).

На підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «Стар файненс груп» своїх зобов`язань з надання кредитних коштів за кредитним договором № 30507-07/2024 позивачем надано повідомленням ТОВ «Пейтек» від 18.07.2025 про успішний переказ коштів на суму 12000 грн від ТОВ «Стар файненс груп» на платіжну картку 29.07.2024 об 11:40:20, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 178).

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 29 грудня 2025 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , по рахунку № НОМЕР_2 29.07.2024 було зарахування коштів на суму 12000 грн (т. 2, а. с. 1-2). Також АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 27.07.2024 по 27.08.2024, відповідно до якої 29 липня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано 12000 грн. При цьому, інші зарахування на картку 29 липня 2024 року відсутні (т. 2, а. с. 3-5).

Також судом установлено, що 24 липня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7732657 (т. 1, а. с. 26-31), відповідно до п. 2.1. якого за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.

Параметри позики (п. 2.3. договору):

2.3.1. тип позики: довгострокова;

2.3.2. мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

2.3.3. сума позики: 7000 грн;

2.3.4. строк позики: загальний строк до 12 жовтня 2024 року (80 днів), строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком;

2.3.5. дата надання позики: 24 липня 2024 року;

2.3.5. дата повернення позики: 12 жовтня 2024 року.

Процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики (п. 2.4. договору):

2.4.1. акційна процентна ставка, фіксована: 1,35000 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1. цього договору;

2.4.2. базова процентна ставка, фіксована: 1,5000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору;

2.4.3. основна процентна ставка, фіксована: 1,5000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено розділом 3 цього договору.

Пунктом 2.5. передбачено, що позика надається позичальнику за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.

Указаний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором j88003.

Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «j88003» відповідач підписав паспорт позики, у якому вказано основні істотні умови кредитування, аналогічні умовам, вказаним у договорі позики (т. 1, а. с. 34-36).

З листа сервісу онлайн платежів iPay.ua від 13.12.2024 № 2782_241213102313 вбачається, що 24.07.2024 о 09:35:27 на картку № НОМЕР_1 здійснено платіж у сумі 7000 грн (т. 1, а. с. 41).

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 29 грудня 2025 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , по рахунку № НОМЕР_2 24.07.2024 було зарахування коштів на суму 7000 грн (т. 2, а. с. 1-2). Також АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 24.07.2024 по 24.08.2024, відповідно до якої 24 липня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано 7000 грн. При цьому, інші зарахування на картку 24 липня 2024 року відсутні (т. 2, а. с. 3-5).

24 серпня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору позики № 7732657 від 24 липня 2024 року, яку підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором w04867 (т. 1, а. с. 37). За цією угодою сторони погодили продовжити строк позики шляхом встановлення строку користування позикою за цією додатковою угодою (п. 1). Основні параметри позики в межах дії цієї додаткової угоди (п. 2):

сума позики станом на дату укладення цієї угоди: 7000 грн;

строк користування позикою за цією додатковою угодою: загальний строк до 12 листопада 2024 року (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком;

дата повернення позики: 12 листопада 2024 року;

загальні витрати за позикою в межах строку позики за цією додатковою угодою: 2450 грн;

процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики за цією додатковою угодою: базова процентна ставка, фіксована: 1,00000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою; основна процентна ставка, фіксована: 1,0000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду за цією додатковою угодою; денна процентна ставка за цією додатковою угодою становить 0,43750% та розраховується за наступною формулою (відповідно до ч. 4 ст 8 Закону України «Про споживче кредитування») ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100% = (2425 грн / 7000 грн) / 80 днів х 100%, де:

- ДПС денна процентна ставка;

- ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом (загальні витрати за позикою за цією додатковою угодою);

- ЗРК загальний розмір кредиту (загальна сума позики за цією додатковою угодою);

- t строк кредитування у днях (загальний строк позики за цією додатковою угодою).

Проценти за користування позикою нараховуються згідно з розрахунком, затвердженим сторонами при укладенні цієї додаткової угоди щодо продовження строку позики, що є її невід`ємною частиною Додаток № 1 (п. 3).

ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором w04867 додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до договору позики № 7732657 від 24.07.2024, в якому міститься:

1) розрахунок за додатковою угодою № 1 від 24.08.2024, з якого вбачається, що сума позики складає 7000 грн, строк користування позикою за цією додатковою угодою: 1-ий розрахунковий період до 23.09.2024 (30 днів) застосовується базова процентна ставка 1,00000% на день; 2-ий розрахунковий період до 12.11.2024 (50 днів), основна процентна ставка, фіксована 1,00000% на день. Денна процентна ставка: 0,43750 % (розрахунок денної процентної ставки зазначено у п. 2 цієї Додаткової угоди) (т. 1, а. с. 38-39);

2) графік обов`язкових платежів за цією додатковою угодою, в якій указано, що значення реальної річної процентної ставки та загальної вартості позики розраховано згідно з методикою розрахунку, встановленою Національним банком України (т. 1, а. с. 39, зворот - 40).

Із розрахунку заборгованості за договором 7732657 від 24 липня 2024 року, здійсненим ТОВ «Маніфою» встановлено, що станом на 12 листопада 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 13437,33 грн, з яких: 3133,70 грн - заборгованість за сумою кредиту, 10303,63 грн - заборгованість за процентами. ОСОБА_1 здійснено погашення тіла кредиту на суму 3866,30 грн, за процентами - на суму 3038,70 грн. Заборгованість за відсотками нарахована за період з 24.07.2024 по 12.11.2024.

11 січня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою» укладено договір факторингу № 11-01/2024 (т. 1, а. с. 196-199).

За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формуються згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованість до боржників, клієнт зобов`язаний передати факторові інформацію згідно з реєстром боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 4 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 5).

Пунктом 9.8. договору передбачено, що до договору додаються наступні додатки, що складають його невід`ємну частину:

- додаток №1 форма реєстру боржників;

- додаток № 2 форма акта прийому-передачі реєстру боржників;

- додаток № 3 форма акта прийому передачі документації;

- додаток № 4 форма надання інформації з реєстру боржників в електронному вигляді;

- додаток № 5 форма акта прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді;

- додаток № 6 форма акту повернення права вимоги заборгованості.

11.12.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою» укладено додаткову угоду № 10 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 (т. 1, а. с. 200).

11.12.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою» укладено акт прийому-передачі реєстру боржників № 9 за договором факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 9 від 11.12.2024 в кількості 5072, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників № 9 від 11.12.2024 передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (т. 1, а. с. 201).

Із витягу з Реєстру боржників № 9 від 11.12.2024 встановлено, що у вказаному реєстрі під номером 4849 містяться відомості про боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7732657, загальна сума заборгованості - 13437,33 грн, з яких: 3133,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3533,30 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 6770,33 грн - сума заборгованості за процентами за прострочену позику (т. 1, а. с. 202).

Оплата за відступлення прав вимоги згідно додаткової угоди від 11.12.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 на суму 1911320,78 грн підтверджується копією платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» від 11.12.2024 № 569 (т. 1, а. с. 203).

14.06.2021 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу №14/06/21 (том 1, а. с. 60-62).

За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора інформацію згідно реєстру боржників в електронному виді за формою, наведеною в додатку № 5 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 6).

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказуються в таких реєстрах боржників.

Пунктом 9.10 договору передбачено, що до договору додаються наступні додатки, що складають його невід`ємну частину:

- додаток №1 форма реєстру боржників;

- додаток № 2 форма акту приймання-передачі реєстру боржників;

- додаток № 3 форма повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором;

- додаток № 4 форма акту прийому передачі документації;

- додаток № 5 форма надання інформації з реєстру боржників в електронному вигляді;

- додаток № 6 форма акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді.

28.07.2021 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладена додаткова угода № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 про те, що сторони погодили внести зміни до п. 1.3. договору та викласти його в наступній редакції: «Клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства» (том 1, а. с. 63).

13.06.2022 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладена додаткова угода № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 про те, що сторони домовились викласти пункт 9.1. договору в наступній редакції: «9.1. Даний договір» вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін. Договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік» (том 1, а. с. 64).

24.01.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладена додаткова угода № 47 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 щодо загальної суми прав вимоги, що відступаються згідно реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 року та ціну продажу згідно реєстру боржників № 42 від 24 січня 2025 (том 1, а. с. 65).

05.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 73726329, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 273318 (п. 29 договору) (том 1, а. с. 53-56).

За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі («Позику»), на погоджений умовами договору строк (далі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів передбачено у п. 2 договору, згідно з яким:

- сума позики 12000 грн (п. 2.1. договору);

- строк позики (строк договору) 30 днів (п. 2.2. договору);

- процентна ставка / день 0,25% (фіксована);

- дата надання позики 05.09.2024;

- дата повернення позики (останній день) 04.10.2024;

- процентна ставка / день, % - 0,75%;

- процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % - 2,70%; пеня % / день - 2,70%; орієнтовна річна процентна ставка 1186,17 %; орієнтовна загальна вартість позики 14700 грн (п. 2.4. договору).

Пунктом 4 договору передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.

У пункті 29 договору зазначений рахунок ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

05.09.2024 відповідачем підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 27318 Додаток №1 до договору позики Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (том 1, а. с. 56, зворот-100).

АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 29 грудня 2025 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , по рахунку № НОМЕР_2 24.07.2024 було зарахування коштів на суму 12000 грн (т. 2, а. с. 1-2). Також АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 05.09.2024 по 05.10.2024, відповідно до якої 05 вересня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано 12000 грн. При цьому, інші зарахування на картку 05 вересня 2024 року відсутні (т. 2, а. с. 8-9).

24.01.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено акт прийому-передачі реєстру боржників № 42 від 25 січня 2025 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників № 42 від 24.01.2025, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників, і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників № 42 від 24.01.2025 передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (том 1, а. с. 66).

З витягу з реєстру боржників № 42 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 вбачається, що ОСОБА_1 є боржником за договором позики № 73726329 від 05.09.2024, загальна сума заборгованості становить 20532,00 грн, з яких:

- 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 900 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 5832 грн - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою;

- 1800 грн - комісія за надання позики (том 1, а. с. 67).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 73726329 від 05.09.2024 за період з 24.01.2025 по 30.04.2025, складеного ТОВ «ФК «ЄАПБ», станом на 30.04.2024 заборгованість за договором позики не погашена, залишок заборгованості складає 20532 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900 грн - сума заборгованості за відсотками; 5832 грн - сума заборгованості по процентах за понадстрокове користування позикою; 1800 грн - комісія за надання позики (том 1, а. с. 68).

30 серпня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9938027, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором (том 1, а. с. 74-78).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що сума ліміту кредитної лінії складає 3500 гривень, тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична), цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3 договору строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 25 серпня 2025 року.

Згідно з п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Нарахування процентів здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі суми кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 1.6. договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 700 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п. 3.5. цього договору.

Відповідно до п. 3.5. договору позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме 25 серпня 2025 року.

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу (п. 6.4 договору).

Відповідно до п. 2.8. договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 30 серпня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 3500 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 7.11. договору сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.

Позичальник ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Макс Кредит», 30.08.2024 о 13:08:42 йому на номер телефону НОМЕР_3 надіслано одноразовий ідентифікатор 63263, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит» (а. с. 82).

Указаний договір кредитної лінії підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 63263. Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 63263 відповідач підписав графік платежів, який є невід`ємним додатком № 1 до договору кредитної лінії (том 1, а. с. 79).

АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 29 грудня 2025 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , по рахунку № НОМЕР_2 30.08.2024 було зарахування коштів на суму 3500 грн (т. 2, а. с. 1-2). Також АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 30.08.2024 по 30.09.2024, відповідно до якої 30 серпня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано 3500 грн (т. 2, а. с. 11, зворот-13).

19 березня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти, а ТОВ «Макс Кредит» відступити право грошової вимоги за укладеними договорами згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (том 1, а. с. 95-97).

Платіжною інструкцією № 22588 від 28 березня 2025 року підтверджується, що за відступлення права вимоги за договором факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило товариству з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» 988491,81 грн (том 1, а. с. 216).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників клієнта від 19 березня 2025 року (том 1, а. с. 224).

Згідно з витягом з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9938027 від 30 серпня 2024 року в сумі 10352,30 грн, з яких: 4200 грн - залишок по тілу кредиту; 6152,30 грн - залишок по відсотках; 1750 грн - штрафні санкції (том 1, а. с. 225).

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-9938027 від 30 серпня 2024 року, складеним ТОВ «Макс Кредит», за період з 30.08.2024 по 19.03.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена та становить 10352,30 грн, з яких: 3500 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 6152,30 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 700 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями; 1750 грн - штрафні санкції (том 1, а. с. 219-220).

Крім того, 14 вересня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-999963657, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у формі кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором (том 1, а. с. 85-89).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що сума ліміту кредитної лінії складає 6000 гривень, тип кредиту - кредитна лінія (безвідклична), цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3 договору строк дії кредитної лінії 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування 09 вересня 2025 року.

Згідно з п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.

Нарахування процентів здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів у розмірі суми кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 1.6. договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 1200 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п. 3.5. цього договору.

Відповідно до п. 3.5. договору позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення кредиту, а саме 09 вересня 2025 року.

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за цим договором, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу (п. 6.4 договору).

Відповідно до п. 2.8. договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 14 вересня 2024 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6000 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з п. 7.11. договору сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.

Позичальник ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Макс Кредит», 14.09.2024 о 14:54:41 йому на номер телефону НОМЕР_3 надіслано одноразовий ідентифікатор 58513, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Макс Кредит» (том 1, а. с. 93).

Указаний договір кредитної лінії підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 58513. Також за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 58513 відповідач підписав графік платежів, який є невід`ємним додатком № 1 до договору кредитної лінії (том 1, а. с. 90).

АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів у своїй відповіді від 29 грудня 2025 року повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , по рахунку № НОМЕР_2 14.09.2024 було зарахування коштів на суму 6000 грн (т. 2, а. с. 1-2). Також АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 14.09.2024 по 14.10.2024, відповідно до якої 14 вересня 2024 року на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано 6000 грн (т. 2, а. с. 10-11).

19 березня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти, а ТОВ «Макс Кредит» відступити право грошової вимоги за укладеними договорами згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (том 1, а. с. 221-223).

Платіжною інструкцією № 22588 від 28 березня 2025 року підтверджується, що за відступлення права вимоги за договором факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило товариству з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» 988491,81 грн (том 1, а. с. 226).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників клієнта від 19 березня 2025 року (том 1, а. с. 224).

Згідно з витягом з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу № 19032025-МК/ЄАПБ від 19 березня 2025 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-9963657 від 14 вересня 2024 року в сумі 12106,80 грн, з яких: 7200 грн - залишок по тілу кредиту; 4906,80 грн - залишок по відсотках; 3000 грн - штрафні санкції (том 1, а. с. 215).

Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-9963657 від 14 вересня 2024 року, складеним ТОВ «Макс Кредит», за період з 14.09.2024 по 19.03.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена та становить 12106,80 грн, з яких: 6000 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 4906,80 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 1200 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями; 3000 грн - штрафні санкції (том 1, а. с. 210).

Так, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч. 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно з приписами ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Як слідує з матеріалів справи, договір про надання фінансового кредиту № 30507-07/2024 від 29.07.2024 , договір позики № 7732657 від 24.07.2024, договір позики № 73726329 від 05.09.2024, кредитний договір № 00-9938027 від 30.08.2024, кредитний договір № 00-9963657 від 14.09.2024 містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, у них зазначено суми кредитів/позик, дати їх видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Указані договори підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.

Крім того, у договорах сторони погодили суми кредитів/позик, строки кредитування/позики, розмір процентної ставки за 1 день користування позиченими коштами.

За вказаних обставин, суд уважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та первісними кредиторами вищевказаних договорів. Доказів протилежного відповідачем до суду не подано.

При укладенні цих договорів відповідач сам надав відомості, які його ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, номер банківської картки. Саме на вказаний ним номер телефону первісними кредиторами було надіслано одноразові ідентифікатори, якими відповідач скористався, увівши їх у відповідне поле на сайті товариств, тим самим підписав кредитні договори.

Із доказів, поданих стороною позивача та витребуваних судом доказів, наданих АТ КБ «ПриватБанк», суд робить висновок, що первісними кредиторами було виконано свої зобов`язання за договорами в повному обсязі, надано відповідачеві грошові кошти відповідно до умов укладених договорів.

Щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 30507-07/2024 від 29.07.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар файненс груп».

Так, ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за цим договором.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 30507-07/2024 від 29.07.2024.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача за кредитним договором № 30507-07/2024 від 29.07.2024 позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 30507-07/2024 від 29.07.2024, здійсненим ТОВ «Стар файненс груп», відповідно до якого станом на 27 листопада 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає: 12000 грн - тіло кредиту, 16200 грн - відсотки, 6000 грн - штрафи (разом 34200 грн). ОСОБА_1 здійснено оплат за відсотками на суму 36 грн. Заборгованість за відсотками нарахована за період з 29.07.2024 по 25.11.2024 (тобто за 120 календарних днів) (а. с. 179-180, т. 1).

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови укладеного кредитного договору, суми отриманих кредитних коштів не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу за договором № 30507-07/2024 від 29.07.2024 у сумі 12000 грн.

Вирішуючи питання про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд виходить з того, що позивач, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за договором № 30507-07/2024 від 29.07.2024 у сумі 16200 грн.

Так, умовами кредитного договору № 30507-07/2024 від 29.07.2024 сторонами погоджено сплату процентів за ставкою 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується в межах строку кредитування, тобто в межах 120 днів.

Однак, 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Указана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Оскільки кредитний договір № 30507-07/2024 укладений між сторонами 29 липня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), то вони повинні були ураховувати положення чинного на момент укладення договорів законодавства щодо максимального розміру денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 % в день. А тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі 1,5 % в день є нікчемними, оскільки відсоткова ставка, встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору. Тому суд вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за відсотками, ураховуючи умови договору та норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства, які встановлюють максимальний розмір денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1 %.

Таким чином, виходячи із суми кредиту у розмірі 12000 грн, процентної ставки у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом та строку кредитування тривалістю 100 днів, заборгованість відповідача по відсотках за кредитним договором № 30507-07/2024 від 29.07.2024 становить 14364 грн (12000 грн * 1%*120 днів - 36 грн (сплачених відповідачем).

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 6000 грн № 30507-07/2024 від 29.07.2024.

Щодо стягнення заборгованості за договором позики № 7732657 від 24.07.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Маніфою».

У справі встановлено, що 24 липня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7732657, який підписано позичальником відповідно до вимог ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилався на особистий телефонний номер відповідача. На спростування вказаних обставин стороною відповідача доказів не подано. Даний факт не заперечувався відповідачем.

Договір позики містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, РНОКПП, номер та серію паспорта, дату його видачі, адресу реєстрації, адресу проживання, номер мобільного телефону заявника, номер банківської картки, адресу електронної пошти. Відповідач засвідчив, що всі його персональні дані є правильно викладеними та достовірними та надав згоду товариству на наступне використання цих даних.

Крім цього, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 частково погашав кредитну заборгованість, а саме сплатив на погашення тіла кредиту 3866,30 грн, на погашення процентів - 3038,70 грн. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року). Отже, указаний договір є укладеним та дійсним. Крім того, позивачем доведено факт надання та отримання відповідачем кредитних коштів.

Заперечуючи проти стягнення заборгованості за вказаним договором позики, представник відповідача посилалася на відсутність доказів переходу права вимоги за вказаним договором до позивача. Однак, суд уважає такі доводи сторони відповідача безпідставними з огляду на таке.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором позики № 7732657 від 24 липня 2024 року до ОСОБА_1 , а саме:

- договір факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, укладений ТОВ «ФК «ЄАПБ» з первісним кредитором ТОВ «Маніфою»;

- додаткову угоду № 10 від 11 грудня 2024 року до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року;

- акт прийому-передачі реєстру боржників № 9 за договором факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року;

- витяг з реєстру боржників № 9 від 11 грудня 2024 року до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року;

- копію платіжної інструкції № 569 від 11 грудня 2024 року про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «Маніфою» 1911320,78 грн за відступлення прав вимоги згідно з ДУ № 10 від 11.12.2024 до договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року.

Договір факторингу від 11 січня 2024 року та додаткова угода до нього від 11 грудня 2024 року, укладені між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладені між фінансовими установами договір факторингу та додані до нього письмові докази є належним доказом переходу до позивача права грошової вимоги до боржника. Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 7732657 від 24 липня 2024 року.

ОСОБА_1 не надав суду докази, які б підтверджували погашення ним існуючої заборгованості за договором позики в повному обсязі на рахунок первісного кредитора.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконав умови укладеного договору позики, суму отриманих коштів у повному обсязі не повернув, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 7732657 від 24 липня 2024 року в розмірі 13437,33 грн, з яких: 3133,70 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3533,30 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою, 6770,33 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.

Щодо стягнення заборгованості за договором позики № 73726329 від 05.09.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Як вказано вище, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Ураховуючи вищевикладені норми законодавства та правові позиції ВС, суд уважає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не доведено набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 73726329 від 05.09.2024, укладеним між останнім та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Так, договір факторингу № 14/06/21 укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 14.06.2021. Предмет договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 визначений у розділі 1. Відповідно до п. 1.1. за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Натомість договір позики № 73726329 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено 05.09.2024, тобто після укладення договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Установлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Отже, зважаючи на те, що предметом договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, договором не передбачено право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), відсутні підстави стверджувати про те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права кредитора в зобов`язанні за договором позики № 73726329 від 05.09.2024, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , та про те, що відбулася заміна первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та нового ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З огляду на викладене, суд уважає безпідставними позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за договором позики № 73726329 від 05.09.2024 у розмірі 20532 грн.

Що стосується договорів кредитної лінії № 00-9938027 від 30.08.2024 та № 00-9963657 від 14.09.2024, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс кредит», то ТОВ «ФК «ЄАПБ» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за цими договорами.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договорами кредитної лінії кредитної лінії № 00-9938027 від 30.08.2024 та № 00-9963657 від 14.09.2024.

Суд уважає доведеними обставини отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними договорами кредитної лінії, а також те, що взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти (кредити) не повернув, нараховані відсотки не сплатив, у зв`язку з чим у нього виникли заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Жодних доказів на спростування фактів отримання кредитних коштів, користування наданими кредитними коштами відповідач суду не надав, як і не надав доказів належного виконання кредитних зобов`язань на користь первісних кредиторів.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості за основною сумою боргу, яка підлягає стягненню з відповідача за договором кредитної лінії № 00-9938027 від 30.08.2024, укладеним між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 , суд ураховує, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4200 гривень. Однак, зі змісту кредитного договору та детального розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором судом встановлено, що сума кредиту (тобто тіло кредиту), яка була надана відповідачеві за вказаним договором, становить 3500 грн.

Пунктами 1.6., 3.5. вищевказаного кредитного договору визначено, що за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити в останній день повного погашення кредиту одноразову комісію у розмірі 20 % від суми кредиту, що складає 700,00 гривень.

Включення в тіло кредиту суми одноразової комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 20,00 % та передбачена п. 1.6. Договору, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитувнаня» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами. Отже, вона є самостійною складовою розміру заборгованості за кредитним договором.

На підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору № 00-9938027 від 30.08.2024 у розмірі понад 3500 грн є недоведеними, а тому стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3500 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за договором кредитної лінії № 00-9938027 від 30.08.2024, укладеним між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем, у сумі 6152,30 грн та оцінивши розрахунок заборгованості, наданий позивачем (а. с. 83-84, т. 1), суд уважає, що нарахування процентів відбувалося в межах строку кредитування, відповідно до визначеної в п. 1.5.1. кредитного договору процентної ставки 0,94% за день та розміру кредиту в сумі 3500 грн, що узгоджується із вимогами Закону України «Про споживче кредитування». Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками по кредитному договору № 00-9938027 від 30.08.2024 у розмірі 6152,30 грн.

Вирішуючи питання стягнення штрафних санкцій, нарахованих за вищевказаним договором, у розмірі 1750 грн, суд ураховує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 1750 грн за кредитним договором № 00-9938027 від 30.08.2024.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості за основною сумою боргу, яка підлягає стягненню з відповідача за договором кредитної лінії № 00-9963657 від 14.09.2024, укладеним між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 , суд ураховує, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 7200 гривень. Однак, зі змісту кредитного договору та детального розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором судом встановлено, що сума кредиту (тобто тіло кредиту), яка була надана відповідачеві за вказаним договором, становить 6000 грн.

Пунктами 1.6., 3.5. вищевказаного кредитного договору визначено, що за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити в останній день повного погашення кредиту одноразову комісію у розмірі 20 % від суми кредиту, що складає 1200,00 гривень.

Включення в тіло кредиту суми одноразової комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 20,00 % та передбачена п. 1.6. Договору, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитувнаня» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами. Отже, вона є самостійною складовою розміру заборгованості за кредитним договором.

На підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору № 00-9963657 від 14.09.2024 у розмірі понад 6000 грн є недоведеними, а тому стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за договором кредитної лінії № 00-9963657 від 14.09.2024, укладеним між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем, у сумі 4906,80 грн та оцінивши розрахунок заборгованості, наданий позивачем (а. с. 94, т. 1), суд уважає, що нарахування процентів відбувалося в межах строку кредитування, відповідно до визначеної в п. 1.5.1. кредитного договору процентної ставки 0,94% за день та розміру кредиту в сумі 6000 грн, що узгоджується із вимогами Закону України «Про споживче кредитування». Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками по кредитному договору № 00-9963657 від 14.09.2024 у розмірі 4906,80 грн.

Вирішуючи питання стягнення штрафних санкцій, нарахованих за вищевказаним договором, у розмірі 3000 грн, суд ураховує, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 3000 грн за кредитним договором № 00-9963657 від 14.09.2024.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість:

- за договором про надання фінансового кредиту № 30507-07/2024 від 29.07.2024 в розмірі 26364 грн, яка складається із 12000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 14364 грн заборгованості за відсотками;

- за договором позики № 7732657 від 24.07.2024 в розмірі 13437,33 грн, яка складається із 3133,70 грн заборгованості за основною сумою боргу, 3533,30 грн заборгованості за відсотками за користування позикою, 6770,33 грн заборгованості за відсотками за прострочену позику;

- за договором кредитної лінії № 00-9938027 від 30.08.2024 у розмірі 9652,30 грн, яка складається із 3500 грн заборгованості за основною сумою боргу, 6152,30 грн заборгованості за відсотками;

- за договором кредитної лінії № 00-9963657 від 14.09.2024 у розмірі 10906,80 грн, яка складається із 6000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 4906,80 грн заборгованості за відсотками;

а всього 60360,43 грн.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1916,42 грн грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 63,29 %).

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 639, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись ст. ст. 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольними частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість:

- за договором про надання фінансового кредиту № 30507-07/2024 від 29.07.2024 в розмірі 26364 грн, яка складається із 12000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 14364 грн заборгованості за відсотками;

- за договором позики № 7732657 від 24.07.2024 в розмірі 13437,33 грн, яка складається із 3133,70 грн заборгованості за основною сумою боргу, 3533,30 грн заборгованості за відсотками за користування позикою, 6770,33 грн заборгованості за відсотками за прострочену позику;

- за договором кредитної лінії № 00-9938027 від 30.08.2024 у розмірі 9652,30 грн, яка складається із 3500 грн заборгованості за основною сумою боргу, 6152,30 грн заборгованості за відсотками;

- за договором кредитної лінії № 00-9963657 від 14.09.2024 у розмірі 10906,80 грн, яка складається із 6000 грн заборгованості за основною сумою боргу, 4906,80 грн заборгованості за відсотками,

а всього стягнути заборгованості на суму 60360 (шістдесят тисяч триста шістдесят) грн 43 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1916 (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять) грн 42 коп. у рахунок повернення коштів по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА