Decision № 139464359, 03.09.2026, Dolyna District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №: 345/2500/26

Провадження №: 2/343/879/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання Бойків В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за кредитним договором № 4147500 від 06.11.2020 року в розмірі 47 845,00 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 06 листопада 2020 року між ТзОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 в електронному варіанті було укладено договір про надання кредиту № 4147500, для підписання якого відповідачці надано одноразовий ідентифікатор, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний нею при укладанні кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 7 000,00 грн. шляхом перерахування цих коштів на картковий рахунок відповідачки. 29 жовтня 2025 року між ТзОВ «Алекскредит» та ТзОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу № 29/10-2025, у відповідності до якого ТзОВ «Алекскредит» відступило, а ТзОВ «Секвоя Капітал» набуло право вимагати повернення коштів за кредитним договором № 4147500 від 06.11.2020 року. В подальшому, ТзОВ «Секвоя Капітал» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» на підставі договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року належне йому право вимагати повернення коштів за вищевказаним договором. Відповідачка кредитні кошти не повернула у повному обсязі та не виконала інші грошові зобов`язання, тому в неї наявна заборгованість за кредитним договором № 4147500 від 06.11.2020 року в розмірі 47 845,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами 40 845,00 грн. Вказані дії відповідачки свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Представник відповідачки згідно ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1140186 від 28.05.2026 року (а.с. 73) адвокат Серафій Х.В. подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 91-95), в якому просила в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що договір про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, укладений між ТзОВ «Алекскредит» та відповідачкою, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора «PS4147500», однак, доказів на підтвердження ідентифікації відповідачки не надано, відсутні належні, достатні, допустимі та достовірні докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення саме відповідачці на підтвердження пропозиції щодо укладення договору у формі електронного правочину, або його отримання та використання саме відповідачкою в інформаційно-телекомунікаційній системі при підписанні електронного договору одноразовим ідентифікатором, як це передбачено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Довідка, видана ТзОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 року, про проведення операції з переказу коштів відповідачці в сумі 7 000,00 грн., не є первинним документом, у ній не вказані дані, які можуть ідентифікувати відповідачку, що не підтверджує факт перерахування кредитних коштів на рахунок саме ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні докази того, що ТзОВ «ФК «Елаєнс» має ліцензію на право надання фінансових послуг. Що стосується відступлення прав вимоги, то наданий позивачем витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 року містить підписи сторін, які підтверджують перехід права вимоги від клієнта (ТзОВ «Алекскредит») до фактора (ТзОВ «Секвоя Капітал»), у додатках № 1 та № 2 до договору факторингу не міститься будь-якої інформації про передачу ТзОВ «Секвоя Капітал» прав вимоги серед інших боржників і до відповідачки за кредитним договором № 4147500 від 06.11.2020 року. Те ж саме і з витягом з реєстру прав вимог до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року. Більш того, факторами не було надіслано відповідачці письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги з визначеною грошовою вимогою, яка підлягає виконанню та зазначенням фактора, якому має бути здійснено платіж. Що стосується попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідачка понесла або очікує понести в зв`язку із розглядом справи, то вони становлять 6 000,00 грн.

Представником позивача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 17) керівником Лановим Є.М. подано відповідь на відзив (а.с. 75-82), в якій зазначено про те, що у відповідності до п. 7.9 договору про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, сторони погодили, що договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на сайті кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст.ст. 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання позичальником цього договору відбувається шляхом акцептування ним оферти (пропозиції укласти електронний договір), яка відповідно до п. 2.30 Правил надання кредиту ТзОВ «Алекскредит» містить усі істотні умови договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) позичальника щодо включення до цього договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові позичальника, типу кредиту, мети отримання кредиту, порядку та умови надання кредиту, основної суми кредиту, кінцевої дати виконання договору. Акцептування оферти здійснюється шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13 Правил). У розділі 7 договору № 4147500 від 06.11.2020 року наведено стандартні умови електронного договору, які не свідчать про порушення прав позичальника чи про неналежне інформування. Навпаки, зазначені положення підтверджують, що позичальник був ознайомлений із договором та правилами на сайті, розумів їх зміст та добровільно погодився виконувати умови (п. 7.2); електронна форма договору має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ з підписами сторін, що прямо відповідає вимогам законодавства (п. 7.3); сторони визначили, що всі питання, не врегульовані договором чи правилами, регулюються чинним законодавством України (п. 7.4); позичальник на момент укладення договору підтвердив, що умови йому зрозумілі, відповідають його інтересам, укладення відбулося без обману, тиску чи тяжких обставин, надані дані є достовірними, відсутні будь-які обмеження щодо укладення правочину (п.п. 7.5.17.5.4); позичальник надав згоду на обробку персональних даних та був повідомлений про мету такої обробки оцінку платоспроможності та захист прав кредитодавця (п. 7.5.5); кредитодавець до укладення правочину надав інформацію про фінансову послугу, у тому числі інформацію за ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги…», а також роз`яснив права споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» (п.п. 7.5.6, 7.5.8); позичальнику було повідомлено, що вартість послуг третіх осіб встановлюється самими такими особами, а кредитодавець не включає такі витрати у розрахунок реальної річної ставки (п. 7.5.7); позичальник отримав інформацію про фінансову послугу в обсязі, достатньому для правильного розуміння її суті, без будь-якого нав`язування (п. 7.5.9). Таким чином, наведені положення договору підтверджують добровільність укладення правочину, належне інформування позичальника та дотримання кредитодавцем вимог законодавства при наданні фінансової послуги. Порядок укладення договору передбачає багаторівневу ідентифікацію, надання повної та достовірної інформації, обов`язкове ознайомлення з усіма істотними умовами, а також особисте підтвердження кожного етапу через одноразовий ідентифікатор, що свідчить про те, що позичальник свідомо погодився з умовами договору та мав можливість ознайомитись зі всією необхідною інформацією до укладення правочину. До моменту укладення вказаного кредитного договору на мобільний номер позичальника, підтверджений під час реєстрації та закріплений у його особистому кабінеті в інформаційно-комунікаційній системі товариства, було сформовано та відправлено одноразовий ідентифікатор код підтвердження «PS4147500». Застосування зазначеного ідентифікатора забезпечило автентифікацію відповідачки та засвідчило її волевиявлення щодо акцепту оферти, що, у свою чергу, призвело до належного підписання та укладення електронного договору між первісним кредитором та ОСОБА_1 . Щодо перерахування кредитних коштів в розмірі 7 000,00 грн., то згідно п. 1.4 договору про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника. Станом на дату перерахування коштів (06.11.2020 року) ТзОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» перебувало у статусі платіжної установи з ліцензією на надання платіжних послуг (вид послуги переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків). Між ТзОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТзОВ «Алекскредит» було укладено Договір № 41346335 від 18.10.2017 року про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів. Отже, як небанківська установа ТзОВ «Алекскредит» звернулося до платіжної установи, яка мала відповідну ліцензію на надання платіжних послуг, для перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки. Довідка ТзОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 02.11.2024 року є належним і допустимим доказом фактичного перерахування кредитних коштів відповідачці, адже містить усі обов`язкові реквізити електронного документа, що забезпечує автентичність і цілісність документа та підтверджує його юридичну силу, містить унікальні ідентифікаційні дані транзакції, що унеможливлює підробку або сумнів у достовірності операції. Щодо відступлення прав вимоги за договором про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, то у відповідності до ДСТУ 2732:2023, прийнятого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 25.05.2023 року № 121, передбачено, що службовий документ це офіційний документ, який юридична особа створила або отримала у процесі діяльності, відповідним чином зареєструвала та/або засвідчила. Витяг зі службового документа оформлюється у тому разі, якщо немає потреби в копії всього документа. При цьому витяг оформлюється на загальному бланку підприємства з дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з наказу», «витяг з протоколу» тощо; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки. Враховуючи, що додаток № 1 до Договору факторингу № 29/10-2025 року від 29.10.2025 року та додаток № 1 до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року містять у собі інформацію щодо великої кількості боржників, що становить таємницю фінансової послуги до позовної заяви долучено саме витяги, в яких містяться лише дані відповідачки. Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року в справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. З огляду на викладене, саме по собі неотримання повідомлення про відступлення права вимоги, на що посилається представник відповідачки, не припиняє зобов`язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

02 липня 2026 року представником відповідачки адвокатом Серафій Х.В. через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення (а.с. 103-106), в яких вона зазначила про те, що укредитному договорі № 4147500 від 06.11.2020 року міститься графік платежів, у якому чітко зазначено періоди оплати, дати початку та закінчення кожного періоду, суми платежів, проценти за користування кредитом, а також базову та спеціальну процентні ставки. З 06.11.2020 року по 20.11.2020 року діють лояльні (покращені) умови кредитування. Сума кредиту 7 000,00 грн. Проценти за користування кредитом 1 421,00 грн. З розрахунку заборгованості, наданої позивачем на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2026 року, вбачається, що відповідачка сплатила 1 421,00 грн. Більш того, у розрахунку наведено зовсім інші суми, ніж передбачені графіком платежів, а також первісним кредитором розраховано кредит поза межами строку дії кредитного договору. Окрім того, сума, яку позивач вимагає по сплаті кредиту згідно розрахунку становить 48 370,00 грн., а відповідно до позовних вимог 47 845,00 грн. Довідка від 02.11.2024 року про проведення операції з переказу коштів на суму 7 000,00 грн., як вже зазначалося у відзиві на позов, не є первинним документом, оскільки в ній не вказані дані, які можуть ідентифікувати особу відповідачки, не підтверджує факту перерахування кредитних коштів на рахунок саме ОСОБА_1 , так як у кредитному договорі відсутні реквізити банківської картки останньої, що не дає підстави вважати, що карта, на яку здійснено переказ, належить відповідачці.

В судове засідання представник позивача керівник Лановий Є.М. не з`явився, в позовній заяві та у відповіді на відзив висловив прохання про розгляд даної справи за відсутності представника позивача.

В судове засідання відповідачка та її представник Серафій Х.В. не з`явилися, остання подала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, вказавши, що позов не визнають та просять відмовити у його задоволенні (а.с. 109).

Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 06 листопада 2020 року між ТзОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого товариство надало відповідачці кредит на споживчі цілі в розмірі 7 000,00 грн. в безготівковій формі шляхом перерахунку на картковий рахунок, строком до 19.05.2021 року включно, що підтверджується договором про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, додатком № 1 до цього договору графіком платежів та паспортом споживчого кредиту від 06.11.2020 року, підписаними ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором «PS4147500» (а.с. 30-32,54-55).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 06.11.2020 року, строк кредитування за лояльними (покращеними) умовами складає 14 днів, за загальними умовами кредитування 194 дні, з яких базовий період 14 днів, спеціальний період 180 днів.

Пунктами 1.7.2, 1.7.3 вказаного кредитного договору передбачено, що у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом протягом 14 календарних днів з 06.11.2020 року по 20.11.2020 року (включно) (базовий період) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45 % (акційна ставка) або ставка за програмою лояльності. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 06.11.2020 року по 20.11.2020 року (включно) 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка); спеціальний період з 21.11.2020 року по 19.05.2021 року (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка).

Згідно довідки в системі Fondy № 297595119, виданої 02.11.2024 року ТОВ «ФК «Елаєнс», 06.11.2020 року було видано кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 49).

Як встановлено з договору факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 року та додатків до нього, акту прийому-передачі Документів до вказаного договору, платіжної інструкції № 339 від 30.10.2025 року на суму 2 000 000,00 грн., витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29.10.2025 року (а.с. 18,22,33-39,56), право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 4147500 ТзОВ «Алекскредит» відступило ТзОВ «Секвоя Капітал» на суму заборгованості 47 845,00 грн.

В подальшому, ТзОВ «Секвоя Капітал» відступило право грошової вимоги до ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору на ту ж суму ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», що підтверджується договором факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року, додатками до цього договору, актом прийому-передачі Документів за даним договором факторингу, платіжною інструкцією № 1118 від 05.11.2025 року на суму 2 071 261,13 грн. та витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року (а.с. 19,23,40-47,57).

З наданого ТзОВ «Алекскредит» детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року (а.с. 121-123) вбачається, що борг ОСОБА_1 по даному договору станом на 29.10.2025 року складає 48 370,00 грн. з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 41 370,00 грн. заборгованість за несплаченими відсотками, нарахованими включно по 18.06.2021 року.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 06.11.2020 року відповідачка підписала електронний договір про надання кредиту № 4147500 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримала від ТзОВ «Алекскредит» кредитні кошти в сумі 7 000,00 грн. на свій картковий рахунок, а також вчинила конклюдентні дії, що свідчать про визнання нею договору про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, внісши 23.11.2020 року платіж на погашення заборгованості за відсотками по цьому договору на суму 1 421,00 грн.

ТзОВ «Алекскредит» надало відповідачці можливість користуватися кредитними коштами, однак остання не дотрималася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань.

Суд погоджується з тим, що відповідачка ОСОБА_1 не дотрималася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, внаслідок чого за нею правомірно числиться заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7 000,00 грн.

Що стосується стягнення з відповідачки 40 845,00 грн. нарахованої первісним кредитором ТзОВ «Алекскредит» заборгованості за відсотками, що заявлені позивачем до стягнення, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно п. 3.1 договору про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, кінцевою датою виконання договору є 19.05.2021 року включно. Таким чином, строк кредитування сплив 19 травня 2021 року.

Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб.

Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За таких обставин, відсутні підстави для нарахування відповідачці відсотків за користування кредитними коштами за період з 20.05.2021 року по 18.06.2021 року.

Разом з тим, суд погоджується з розрахунком заборгованості за відсотками в розмірі 35 070,00 грн. (3 570,00 грн. + 31 500,00 грн.), нарахованими з дня отримання кредиту (06.11.2020 року) по кінцеву дату виконання договору (19.05.2021 року включно), оскільки як передбачено п.п. 1.7.2 та 1.7.3 договору про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року, відсотки за користування кредитом спочатку нараховувалися за лояльних умов кредитування за ставкою 1,45 % (акційна ставка) протягом 14 календарних днів, тобто до 20.11.2020 року (101,50 грн. х 14 днів = 1 421,00 грн., що сплачені відповідачкою 23.11.2020 року), тоді нарахування відсотків здійснювалося на загальних умовах кредитування за базовою ставкою 1,70 % протягом 30 днів (119,00 грн. х 30 днів = 3 570,00 грн.), а в подальшому за спеціальною ставкою 3,00 % до закінчення строку дії договору, що становить 150 днів (210,00 грн. х 150,00 грн. = 31 500,00 грн.).

При цьому, суд критично оцінює доводи представника відповідачки у відзиві на позов про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо укладення спірного кредитного договору, часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення, підтвердження відповідачкою пропозиції про укладення договору, оскільки договір про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року містить відмітку «Підпис за допомогою одноразового ідентифікатору PS4147500». Одноразовий ідентифікатор, яким підписано договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», а тому належними і допустимими доказами підтверджено факт укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та ТзОВ «Алекскредит». Також про факт підписання та часткового виконання відповідачкою вказаного договору свідчить і те, що з метою погашення кредиту вона сплатила первісному кредитору кошти в сумі 1 421,00 грн., що не заперечується представником відповідачки у наданих нею додаткових поясненнях від 02.07.2026 року.

Не заслуговують уваги також посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано первинних банківських документів, що підтверджують зарахування коштів саме на рахунок ОСОБА_1 , оскільки у довідці № 297595119, виданій 02.11.2024 року ТОВ «ФК «Елаєнс», зазначено про перерахунок коштів у сумі 7 000,00 грн. (погоджена позичальником сума кредиту) на належний відповідачці картковий рахунок за № НОМЕР_1 , що також підтверджується довідкою 20.1.0.0.0/7-260714/71277-БТ від 15.07.2026 року та випискою за договором № б/н за період з 06.11.2020-16.11.2020 (а.с. 125-127), наданими АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02.07.2026 року про витребування доказів.

З даних документів встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 06.11.2020 року було здійснено зарахування переказу на суму 7 000,00 грн., якими відповідачка користувалася, отже у суду відсутні підстави ставити під сумнів те, що відповідні кошти були перераховані саме на виконання досягнутих первісним кредитором та боржником домовленостей щодо отримання кредиту.

Також безпідставним вважає суд посилання представника відповідачки на відсутність доказів наявності у ТзОВ «ФК «Елаєнс» ліцензії на право надання фінансових послуг, оскільки відсутність в матеріалах справи таких доказів не спростовують факту перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів і користування ними останньою.

Твердження адвоката Серафій Х.В. про те, що у додатках № 1 та № 2 до договорів факторингу не міститься будь-якої інформації про передачу від клієнта до фактора прав вимоги до інших боржників, зокрема, і до відповідачки за кредитним договором № 4147500 від 06.11.2020 року, суд також не приймає до уваги з тих підстав, що факт правонаступництва, за яким до ТзОВ «Секвоя Капітал», а тоді до ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» перейшло право кредитора за договором про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року підтверджується дослідженими доказами, зокрема, актами прийому-передачі Документів за договорами факторингу № ДФ-29/10-2025 від 29.10.2025 року та № ДФ-31102025 від 31.10.2025 року, в яких зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв документи, якими підтверджується дійсність та наявність грошових прав вимог до боржників, а також витягами з Реєстру боржників до вказаних договорів факторингу, підписаними і скріпленим печатками клієнта і фактора, де вказується боржник ОСОБА_1 , заборгованість якої за кредитним договором № 4147500 від 06.11.2020 року на момент відступлення прав вимоги складає 47 845,00 грн.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмови в позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 істотно порушила умови договору про надання кредиту, укладеного з первісним кредитором ТзОВ «Алекскредит», своєчасно кредит не погашала та не повернула позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з неї на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» слід стягнути заборгованість за договором про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року в розмірі 42 070,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 35 070,00 грн.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір № 43657029/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року, укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» та адвокатським бюро «Сергія Пошелюзного», додаткову угоду № 4147500 до вказаного договору від 27.03.2026 року та акт надання послуг № 4147500 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.03.2026 року, відповідно до яких загальна вартість наданих послуг становить 6 000,00 грн. (а.с. 20,27-29,48).

Виходячи з викладеного, оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 87,93 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідачки відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 275,80 грн.

Також з відповідачки на користь позивача слід стягнути 87,93 % сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що був сплачений згідно платіжної інструкції в національній валюті № 4147500 від 10.04.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 8), який становитиме 2 341,05 грн.

На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,530,536,610,625,611,626,638,1048-1050,1054,1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту № 4147500 від 06.11.2020 року в розмірі 42 070,00 грн. (сорок дві тисячі сімдесят гривень), а також 2 341,05 грн. (дві тисячі триста сорок одну гривню і 05 копійок) відшкодування сплаченого судового збору та 5 275,80 грн. (п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять гривень і 80 копійок) витрат за надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» професійної правової допомоги адвокатським бюро «Сергія Пошелюзного».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», що знаходиться за адресою: 07406, Київська область м.Бровари вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029.

Відповідачка: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 31.10.2005 року.

Суддя: