Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №348/2508/26
Провадження №1-кс/348/480/26
03 вересня 2026 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні - слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026091200000276 від 17.08.2026, погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, с. Чорний Потік, Надвірнянського району Івано-Франківської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 громадянина України, з повною середньою освітою, працюючого водієм ТОВ «Данабус», одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
в с т а н о в и в:
До слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 02.09.2026 надійшло клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування у кримінальному провадженні № 12026091200000276 від 17.08.2026 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В обґрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2026 о 17 год. 10 хв. заступник начальника - начальник СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області підполковник поліції ОСОБА_7 , оперуповноважений СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , оперуповноважений СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції ОСОБА_9 , оперуповноважений СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції ОСОБА_10 , які у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, на виконання доручення слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні № 62026140150000525 від 05.06.2026 за ч. 5 ст. 407 КК України про встановлення місця перебування та забезпечення прибуття до слідчого для проведення процесуальних дій підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , прибули на службовому автомобілі марки «Тоуota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до вищевказаного населеного пункту та направилися за місцем проживання підозрюваного.
На під`їзді до вказаної адреси працівниками поліції було виявлено ОСОБА_11 , який рухався по проїжджій частині вулиці Богдана Хмельницького неподалік свого домоволодіння та побачивши службовий автомобіль різко змінив маршрут свого руху, після чого почав бігти за межі території свого домоволодіння у напрямку лісового масиву, що позаду його житлового будинку.
З метою виконання своїх службових обов`язків працівниками поліції в ході переслідування було затримано ОСОБА_11 неподалік його житлового будинку.
Надалі на місце події, а саме на вул. Богдана Хмельницького в с. Чорний Потік, Надвірнянського району, прибули місцеві жителі, в тому числі рідна сестра ОСОБА_11 . ОСОБА_12 . В свою чергу працівниками поліції вказаним особам, згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» було пред`явлено для ознайомлення службові посвідчення та повідомлено про те, що із ОСОБА_11 проводяться процесуальні дії.
Незважаючи на це, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що поліцейський ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, діючи умисно, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс декілька цілеспрямованих ударів руками по голові ОСОБА_7 , чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що поліцейський ОСОБА_9 є працівником правоохоронного органу та перебуває при виконанні своїх службових обов`язків, діючи умисно, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівникові поліції, підійшов до службового автомобіля марки «Тoyota Camry», відчинив водійські двері автомобіля та умисно наніс один цілеспрямований удар рукою по голові ОСОБА_9 , який перебував на водійському сидінні, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.
Своїми умисними діями, які виразились у умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_1 .
28.08.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, підтверджується протоколами допиту потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , рапортами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , протоколами огляду відеозаписів, протоколом впізнання особи за фотознімками, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення злочину; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомо про можливе місце їх перебування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні нібито форс мажорні чи поважні обставини, а також може симулювати хворобу.
З метою забезпечення виконання процесуальних рішень у вказаному провадженні, а також з метою запобігти спробам ОСОБА_5 ухилитися від слідства і суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, стосовно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки останній вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до п`яти років.
Відповідно до приписів ст. 181 КПК України; домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не являється за можливе.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На теперішній час запобігти вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливо.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити. Прокурор вказав на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення та на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання та обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Вказав, що не завдавав нікому тілесних ушкоджень. З 2022 року він проживає у будинку тещі по АДРЕСА_1 , разом з останньою, тестем, дружиною та малолітньою донькою. Також він піклується про свою бабусю, яка перенесла інсульт та проживає сама за місцем його реєстрації, а інших родичів немає. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо клопотання, вказав, що прокурором не доведено вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, долучені рапорти є неналежними доказами, наявне упереджене ставлення слідчого, протоколи допиту потерпілих містять факти упередженого ставлення до підозрюваного, з долученої копії протоколу огляду відеозаписів вбачається, що працівники поліції представилися вже після закінчення конфлікту. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки він має маленьку дитину, є єдиними годувальником, навчається у ВНЗ, та має право на звернення зі скаргами до слідчого судді. Зазначив, що ОСОБА_5 проживає по АДРЕСА_1 , тому домашній арешт можливо застосувати саме за цією адресою.
Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 1, 2 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
Слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 1 - 5, 7 ст. 194 КПК).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК одним із видів запобіжних заходів є домашній арешт.
Згідно ч. 1, 2, 5, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Електронні засоби контролю можуть застосовуватися: 1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок; 2) працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12026091200000276, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.
28 серпня 2026 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке цього дня йому оголошено та отримано ним.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, на переконання слідчого судді, підтверджується дослідженими фактичними даними, які містяться у протоколах огляду відеозаписів, протоколах допиту потерпілих, протоколах впізнання особи за фотознімками, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , а також у інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Письмове повідомлення про підозру вручено відповідно до вимог 278 КПК України.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлена підозра є обґрунтованою (не є явно необґрунтованою) і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, що визначені у ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Згідно п. 36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п. 58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови», заява №9190/03).
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для тримання під домашнім арештом підозрюваного, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, наступне.
ОСОБА_5 пред`явлено підозру у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до п`яти років. Він одружений, на цей час навчається і працевлаштований, виконуючи роботу періодично у вільний час на вихідних, на його утриманні перебуває одна малолітня дитина. Усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушень в разі доведення вини, він може переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення можливого покарання. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у виглядії його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваному відомо про можливе місце перебування свідків, що не виключає можливість їх спілкування, за наслідками якого останні можуть змінити свої покази на користь підозрюваного.
В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначений в клопотанні є неконкретизованим, будь-які обґрунтування існування вказаних обставин відсутні, що на думку слідчого судді носить лише формальний характер.
Наведені вище фактичні дані кримінального провадження та особисті обставини ОСОБА_5 у сукупності дають підстави для висновку про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
У підсумки слід зазначити, що стороною обвинувачення наведено достатні та переконливі докази про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: що надані докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими; можливе покарання у виді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров`я; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього утриманця; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.
З урахуванням вище зазначених обставин та положень процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На переконання слідчого судді застосування домашнього арешту у нічний час доби, більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави чи особистого зобов`язання для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять наявність ризиків, про які було зазначено вище. Також можлива організація навчального процесу підозрюваного із застосуванням засобів, які дозволять йому брати участь у такому.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки не встановлено осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваною, покладених на нього обов`язків.
Слідчий суддя, з урахуванням наведених вище обставин, дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки на ОСОБА_5 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, перелік яких наведено у клопотанні слідчого, оскільки прокурором доведено необхідність покладення таких обов`язків з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 22, 131, 132, 176, 177, 178, 181, 309, 372, 395 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 56 (п`ятдесят шість) днів, терміном до 28 жовтня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, що полягає у забороні цілодобово залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 з дати винесення ухвали з 03.09.2026 по 28.10.2026 включно такі обов`язки:
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- допускати працівників поліції до свого житла з метою контролю за поведінкою підозрюваного та надавати їм усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених обов`язків.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою як особи, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала підлягає виконанню Надвірнянським РВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 03.09.2026.
The court decision No. 139463549, Nadvirna District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 03.09.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 348/2508/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: