Decision № 139429092, 02.09.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

________________________

Справа № 947/25701/26

Провадження № 2/947/6013/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 30.12.2019 у розмірі 120 504,41 грн та судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.12.2019 відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач отримав вказані кошти, однак в порушення умов договору зобов`язання за договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, проценти за їх користування не сплатив. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість, яка в добровільному порядку не погашена.

Станом на 20.06.2026 відповідач має заборгованість у розмірі 120 504,41 грн, яка складається з: 93303,29 грн - заборгованість за кредитом; 27 201,12 грн - заборгованість по відсоткам.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням прав позивача.

З метою захисту своїх майнових прав позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відзив на позовну заяву

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Також пояснив, що зазначена заборгованість виникла через арешт рахунку виконавцем 12.03.2025 року в виконавцем проваджені ВП 77960272. Вказане виконавче провадження постановою від 13.07.2026 ВП № 77960272 закрито. Підставою закінчення виконавчого провадження - п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (скасування рішення, яке підлягало виконанню постанова Верховного суду № 520/724/16-ц від 20.05.2026 року про скасування постанови Одеського апеляційного суду від 05.12.2024 року).

Припинено чинність арешту коштів боржника накладеного за постановою приватного виконавця про арешт коштів боржника ВП 77960272 від 12.05.2025 року. Вказані обставини дають можливість добровільно погасити заборгованість у найкоротшій термін.

При цьому відповідач просить суд повернути позивачу судові витрати по справі у розмірі 1331,20 грн (50%) судового збору з державного бюджету, а також згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України просить розстрочити виконання рішення строком на 3 місяці.

В обґрунтування зазначив, що на даний час він перебуває за межами України в Іспанії, З вересня 2023 року в Іспанії було припинено виплату матеріальної допомоги для українців. Оскільки на момент розгляду справи їх дохід мінливий та нерегулярний, і тому сплатити всю суму заборгованості одним платежем відповідач не в змозі, тому звертається з клопотанням про визначення порядку виконання рішення розстрочення сплати заборгованості рівними частинами протягом 3 місяців.

Відповідь на відзив

Позивач повторно навів аргументи, викладені у позовній заяві, та просив позовні вимоги задовольнити. При цьому просив суд не брати до уваги відзив на позов.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 29.09.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до особистого електронного кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд».

за зареєстрованою адресою відповідачки.

10.07.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

03.08.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Інші заяви/клопотання, письмові пояснення від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надійшли.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини справи

Установлено, що 30.12.2019 ОСОБА_1 підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач отримав вказані кошти, однак в порушення умов договору зобов`язання за договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, проценти за їх користування не сплатив. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість, яка в добровільному порядку не погашена.

Станом на 20.06.2026 відповідач має заборгованість у розмірі 120 504,41 грн, яка складається з: 93303,29 грн - заборгованість за кредитом; 27 201,12 грн - заборгованість по відсоткам.

Сторонами не оспорюється та визнаються факт укладання 30.12.2019 кредитного договору, отримання відповідачем у користування від позивача кредитних коштів та існування непогашеної заборгованості за кредитним договором у розмірі 120 504,41 грн, яка складається з: 93303,29 грн - заборгованість за кредитом; 27 201,12 грн - заборгованість по відсоткам.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 82 ЦК України, суд визнає вказані обставини встановленими та такими, що не потребують доказуванню.

Відповідач у відзиві на позов просив розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці рівними частинами. При цьому послався на те, що наразі перебуває за межами України в Іспанії. З вересня 2023 року в Іспанії припинені виплати матеріальної допомоги для українців. Оскільки на момент розгляду справи їх дохід мінливий та нерегулярний, і тому сплатити всю суму заборгованості одним платежем відповідач не в змозі.

Доказів до відзиву сторона відповідача не долучила.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, доведено доказами по справі та визнається сторонами у справі 30.12.2019 ОСОБА_1 підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач отримав вказані кошти, однак в порушення умов договору зобов`язання за договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, проценти за їх користування не сплатив. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість, яка в добровільному порядку не погашена.

Станом на 20.06.2026 відповідач має заборгованість у розмірі 120 504,41 грн, яка складається з: 93303,29 грн - заборгованість за кредитом; 27 201,12 грн - заборгованість по відсоткам.

Виходячи з норм ч. 1 ст. 82 ЦК України, суд визнає вказані обставини встановленими та такими, що не потребують доказуванню.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в пановому обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн покладаються на відповідача.

Водночас, відповідно до п.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи, що відповідач до початку розгляду справи визнав позовні вимоги в повному обсязі, 50% сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1331,20 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Щодо розстрочення виконання рішення суду

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці. Водночас доказів на підтвердження заявлених аргументів стороною відповідача не надано.

Суд бере до уваги аргументи відповідача щодо поважності причин невиконання своїх зобов`язань, що вплинуло на його платоспроможність, та вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що нормами статті 435 ЦПК України передбачені умови та порядок вирішення питання щодо відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання.

Отже питання відстрочення виконання рішення суду може бути вирішено на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст.ст.509, 510, 546, 625, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 12, 77, 78, 81, 141, 142, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 30.12.2019 станом на 20.06.2026 у розмірі 120504 (сто двадцять тисяч п`ятсот чотири) гривні 41 копійку, з яких: 93 303,29 грн - заборгованість за кредитом; 27201,12 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривні 20 копійок.

Повернути Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок, відповідно до платіжного доручення від 20.06.2026 № 6005315594194.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

У задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, рахунок НОМЕР_1 , МФО №307770.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 02.09.2026.

Суддя Ю. А. Скриль