Court ruling № 139412839, 02.09.2026, Mukachevo City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 306/1413/26

2/303/3259/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02 вересня 2026 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення,-

в с т а н о в и в:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 31, ч. 3 ст. 41 ЦПК України від Свалявського районного суду Закарпатської області надійшла на розгляд цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про виселення.

12.08.2026 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судової справи визначено головуючого суддю Заболотного А.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 року.

Ухвалою від 13.08.2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

18.08.2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в якій вона, зокрема, просить суд продовжити визначений ухвалою від 13.08.2026 року строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 19.08.2026 року продовжено позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.08.2026 року, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Із матеріалів справи встановлено, що копію ухвали від 19.08.2026 року, якою продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, отримано позивачем 19.08.2026 року (21 год. 54 хв.), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету.

Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 19.08.2026 року вважається врученою позивачу 20.08.2026 року.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Таким чином, перебіг встановленого ухвалою суду п`ятиденного строку розпочався 21.08.2026 року та закінчився 26.08.2026 року включно.

Станом на день постановлення цієї ухвали жодних заяв до суду від позивача ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали від 19.08.2026 року не надходило.

Слід нагадати, що ухвалою від 13.08.2026 року позовну заяву залишено без руху з таких підстав:

1) враховуючи відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 для відстрочення сплати судового збору, роз`яснено, що судовий збір має бути сплачений на загальних підставах із зазначенням реквізитів та необхідного до сплати розміру судового збору;

2) роз`яснено про необхідність виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України;

3) роз`яснено про необхідність виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В подальшому, 18.08.2026 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в якій вона, зокрема, просила суд продовжити визначений ухвалою від 13.08.2026 року строк для усунення недоліків позовної заяви. Крім того, у поданій до суду 18.08.2026 року заяві ОСОБА_1 повторно просила суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою від 19.08.2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі залишено без задоволення та продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, вимоги, що зазначені ухвалі від 13.08.2026 року та ухвалі від 19.08.2026 року позивачем ОСОБА_1 не виконані. При цьому, вимоги, відображені в п.п. 2, 3, взагалі залишилися без жодного реагування.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У підсумку слід зазначити про те, що вимоги ухвали від 13.08.2026 року, якою позовну заяву було залишено без руху, із врахуванням ухвали від 19.08.2026 року, якою продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, позивачем не виконані.

При цьому, враховується те, що позивачу в повній мірі надано можливість реалізації наданих їй ЦПК України процесуальних прав на усунення недоліків позовної заяви.

Таким чином, станом на момент вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви вимоги ухвали від 13.08.2026 року, якою позовну заяву було залишено без руху, із врахуванням ухвали від 19.08.2026 року, якою продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, позивачем не виконані, а тому відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України така позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2026 року у справі № 576/3024/24.

В свою чергу повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний