Decision № 139232449, 25.08.2026, Centralnyi District Court of Mykolaiv City

Справа № 490/9847/24

н\п 2/490/3782/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 29170,09 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що що 13.11.2018 року відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

У зв`язку з невиконанням прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором у відповідача станом на 10.10.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 29170,09 грн, яку сторона позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

04.11.2024 року матеріали справи передано для розгляду судді.

Ухвалою судді від 05.11.2024 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.01.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.

24 січня 2025 року Центральним районним судом міста Миколаєва у справі №490/9847/24 ухвалено заочне рішення яким позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості було задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.11.2018 року у розмірі 29170 (двадцять дев`ять тисяч сто сімдесят) гривень 09 копійок, що складається з наступного: 17955,07 грн - заборгованість за кредитом; 11215,02 грн - заборгованість по відсоткам. Також вказаним заочним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

07.05.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кушка О.М. подав до суду заяву, в якій переглянути заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.01.2025 року по справі №490/9847/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та скасувати його, призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.05.2026 року було прийнято вищезазначену заяву до розгляду та призначено судове засідання для розгляду заяви на 27.05.2026 року.

18.05.2026 року представник АТ «Акцент-Банк» - Шкапенко О.В. подав до суду заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, так як в даній заяві, відповідно до ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не вбачається зазначення відповідачем доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть стати підставою для скасування заочного рішення. Розгляд заяви просив проводити без його участі.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 27.05.2026 року було частково задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кушки О.М., про перегляд заочного рішення. Скасовано заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 24.01.2025 року по справі №490/9847/24 та відкликано раніше видані виконавчі листи щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.11.2018 року у розмірі 29170 (двадцять дев`ять тисяч сто сімдесят) гривень 09 копійок, що складається з наступного: 17955,07 грн - заборгованість за кредитом; 11215,02 грн - заборгованість по відсоткам, а також про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. Також зазначеною ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 27.05.2026 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про скасування заочного рішення від 27.05.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась ухвала про скасування заочного рішення. Вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду 29.06.2026 року неврученим.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові №922/1714/18 від 17.04.2019 року, яка, з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судом, неотримання судових повісток особою, які направлялися за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є свідомими, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про час розгляду справи суд вважає належним.

Крім того, копія ухвали суду від 27.05.2026 року доставлена до електронного кабінету представника відповідача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 28.05.2026 року, що підтверджується інформацією з АСДС (довідка про доставку електронного документу).

За правилами п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.11.2018 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг №б/н, відповідно до умов якого позивачем видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному договором. Договір укладений шляхом підписання позичальником анкети-заяви №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк».

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами. Будь-яких інших відомостей, зокрема, щодо отриманої суми кредиту, процентної ставки, умов та ставок за якими нараховуються штрафи, строку кредитування та іншого - в даній анкеті-заяві не вказано.

Дані обставини, як факт написання анкети-заяви та укладення договору з позивачем, так і факт отримання ним кредитної картки з відкритим на неї кредитним лімітом, відповідач не оспорив.

Крім того, 13.11.2018 Гречиним особисто підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Згідно із Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка»: ліміт кредиту складає до 100000,00 грн, строк кредитування 240 місяців, мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб надання кредиту - встановлення кредитного ліміту, пільгова процентна ставка - 0,000001%, базова ставка складає 3,9% на місяць (46,8% на рік) або 3,7% в місяць (44,4% річних), тип процентної ставки фіксована, членський внесок за участь у GoldКлубі 20,00 грн, виходячи з суми кредиту 25000,00 грн загальні витрати за кредитом складають 85459,96 грн або 95561,72 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 110459,96 грн або 120561,72 грн, реальна річна процентна ставка складає 58,23% річних або 56,44% річних; порядок повернення кредиту: щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості, але не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів та не більше залишку заборгованості, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту: 7,8% у місяць або 7,4 у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості.

До позовної заяви банк також додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», а також Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD».

Тарифами користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», передбачено, що пільговий період складає до 55 днів, розмір обов`язкового щомісячного платежу - 5% від заборгованості (не менше 100 грн, не менше суми нарахованих процентів плюс штраф, якщо він виник, але не більше залишку заборгованості), базова процентна ставка на залишок заборгованості в місяць (після закінчення пільгового періоду) складає 3,9% для картки «Універсальна», 3,7% для картки «Універсальна GOLD», ефективна процентна ставка - для картки «Універсальна» - 58,23%, для картки «Універсальна GOLD» - 56,44%, також встановлено розмір комісій за вчинення банківських операцій.

Суд враховує, що зазначені Тарифи не містять особистого підпису відповідача.

З довідки за картками, складеної АТ «Акцент-Банк» вбачається, що ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки:

- № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2024 року;

- № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Як вбачається з довідки за лімітами АТ «Акцент-Банк» ОСОБА_1 13.11.2018 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5700,00 грн, який в подальшому було збільшено. 27.01.2024 року було встановлено остаточний розмір кредитного ліміту на картку у розмірі 18000,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за підрахунками позивача, в зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань, у ОСОБА_1 виникла заборгованість станом на 10.10.2024 року в розмірі 29170,09 грн, яка складається з наступного: 17955,07 грн - заборгованість за кредитом; 11215,02 грн - заборгованість по відсоткам.

Дані обставини, як факт підписання анкети-заяви та укладення договору з позивачем, так і факт отримання ним кредитної картки з відкритим на неї кредитним лімітом, відповідач не оспорив.

Таким чином, між сторонами укладено договір, на підставі якого виникли договірні правовідносини.

Що стосується характеру договору та виниклих правовідносин, суд зазначає таке.

Позивач за заявою відповідача відкрив йому картковий рахунок, надав відповідачу доступ до даного рахунку через видану йому банківську кредитну картку, та відкрив на даний картковий рахунок кредитування у вигляді визначеного кредитного ліміту.

З даного договору у відповідача виникло право користування картковим рахунком, кредитною карткою і кредитними коштами, які позивач зарахував на відкритий картковий рахунок. Також з даного договору у відповідача виникли грошові зобов`язання перед позивачем по поверненню використаних кредитних коштів на умовах договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що у разі якщо за договором позичальник зобов`язувався повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Вказаними вище доказами позивачем у достатній мірі доведений факт отримання відповідачем вищезазначеного кредиту.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також жодних заперечень щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими у розмірі заборгованості 29170,09 грн, яка складається з наступного: 17955,07 грн - заборгованість за кредитом; 11215,02 грн - заборгованість по відсоткам.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 "Ковач проти України", "Мельниченко проти України", "Чуйкіна проти України").

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, стягує з відповідача понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 3028,00 гривень, які підтверджуються платіжним дорученням №6005315447081 від 10.10.2024 року.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.11.2018 року у розмірі 29170 (двадцять дев`ять тисяч сто сімдесят) гривень 09 копійок, з яких: 17955,07 грн - заборгованість за кредитом; 11215,02 грн - заборгованість по відсоткам

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін