Court ruling № 139205641, 25.08.2026, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 906/960/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.08.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3

про зобов`язання виплачувати пенсію

встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов`язання виплачувати пенсію.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.08.2026 справу № 906/960/26 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025, справу розподілено судді Неверовській Л.М.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №820/5586/16).

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, норми господарського процесуального законодавства закріплюють право юридичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їхня справа віднесена до юрисдикції господарського суду.

У статті 20 ГПК України закріплено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

За приписами вказаної норми господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, перелік яких наведений у ч. 1 ст. 20 ГПК України.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Суд встановив, що позовна заява подана фізичною особою до юридичної особи, за змістом позовної заяви спір виник не у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Спір у цій справі, з урахуванням приписів ст. 20 ГПК України, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, тому, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Спори з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) щодо виключення з військового обліку, відмови у такому виключенні або невнесення відповідних відомостей до електронного реєстру розглядаються окружними адміністративними судами.

За приписами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

За викладених обставин, відмова господарського суду у відкритті провадження у справі не позбавляє позивача права на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб і в порядку встановленому Конституцією України та законами України, зокрема шляхом подання відповідної позовної заяви до суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства або адміністративного суду за правилами адміністративного судочинства, залежно від обраного відповідно до чинного законодавства способу судового захисту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 20, 45, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження у справі № 906/960/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана суддею 25.08.2026.

Суддя Неверовська Л. М.