Decision № 139200519, 01.05.2026, Shostka City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 589/426/26

Провадження № 2/589/1605/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Прачук О.В.,

з участю секретаря судового засідання Носовської В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1

-про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «СК «Уніка» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку суброгації в сумі 33 560,60 грн та судових витрат. В обґрунтування позову посилається на те, що 21 листопада 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента» було укладено договір добровільного комплексного страхування транспорту № 001427/4100/0000115, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «SKODA KODIAQ», д.н. НОМЕР_1 . 16 жовтня 2023 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «MITSUBISHI LANGER», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «SKODA KODIAQ», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2023 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Розмір страхового відшкодування, виплаченого позивачем на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспорту склав 108 825,37 грн. На виконання умов договору страхування та на підставі страхового акта № 13892361108, позивач визнав випадок страховим та здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 108 825,37 грн шляхом оплати вартості відновлювального ремонту на рахунок ФОП ОСОБА_3 . На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «MITSUBISHI LANGER», д.н. НОМЕР_2 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у АТ "СГ "ТАС". 05 січня 2024 року АТ «СГ «ТАС» виконало свої зобов`язання та сплатило на користь ПРАТ «СК «УНІКА» страхове відшкодування в розмірі 75 264,77 грн. Оскільки розмір фактичних збитків перевищує ліміт виплати за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 33 560,60 грн, а також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, прохав розглянути справу без його участі.

Відповідач про день, час і місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, але в судове засідання жодного разу не з`явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, клопотань, про розгляд справи у його відсутності не надавав.

Зважаючи на вказане, суд, згідно положень ст. 280 ЦПК України, ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до наступного:

Судом встановлено, що 21 листопада 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сингента» було укладено договір добровільного комплексного страхування транспорту № 001427/4100/0000115, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «SKODA KODIAQ», д.н. НОМЕР_1 . (а.с.14-16).

16 жовтня 2023 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «MITSUBISHI LANGER», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «SKODA KODIAQ», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. (а.с.31-34)

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2023 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с.35-36)

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком страхового відшкодування від 20.10.2023 вартість страхового відшкодування склала 108 825,37 грн. (а.с.66)

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «MITSUBISHI LANGER», д.н. НОМЕР_2 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у АТ "СГ "ТАС". (а.с.30)

У зв`язку зі зверненням страхувальника до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування, копія якої наявна в матеріалах справи, останнім згідно умов договору страхування було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідні страхові акти, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, в розмірі 108 825,37грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 119996 від 23.10.2023. (а.с.67)

Оскільки особою відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є страхова компанія винуватця, то Позивач 02 листопада 2023 року звернувся до ПрАТ "Страхова група «ТАС» з заявою №34658 на виплату страхового відшкодування на суму 108 825,37грн. (а.с.70)

В подальшому, 05 січня 2024 року ПрАТ "Страхова група «ТАС» перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до Платіжної інструкції №12093 у розмірі 75 264,77грн. (а.с.72)

Таким чином, ПрАТ "Страхова група "ТАС" виконало свої зобов`язання, виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі, визначеному у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З метою досудового врегулювання спору, 18.04.2025 відповідачу було направлено досудову вимогу № 34658 щодо добровільного відшкодування завданих збитків. (а.с.73-74)

Оскільки судом встановлено, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «MITSUBISHI LANGER», д.н. НОМЕР_2 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у АТ "СГ "ТАС", яке виплатило позивачу страхове відшкодування в межах ліміту в розмірі 75 264,77 грн, то наявна різниця між фактичними витратами на відновлення майна та сумою, виплаченою страховиком становить 33 560,60 грн, яка підлягає стягненню з винної особи на підставі ст. 1194 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

При цьому, нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 147/66/17.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 754/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2021 у справі №760/15471/15-ц в аналогічних правовідносинах зроблено висновок про те, що за вимогами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Суд враховує і правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом встановлено отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 75 264,77 грн. Предметом спору є відшкодування недостатньої суми страхового відшкодування у розмірі 33 560,60 грн.

За змістом статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та керуючись наведеними нормами матеріального права, суд дійшов висновку, що у зв`язку з виплатою ПрАТ «СК «Уніка» потерпілому страхового відшкодування, що полягало в оплаті вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, до позивача перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди власнику застрахованого автомобіля за договором добровільного страхування.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПрАТ «СК «Уніка», яке виплатило страхове відшкодування та до якого перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, в порядку суброгації, різницю між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, у розмірі 33 560,60 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 328 грн 00 коп. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» суму майнової шкоди в розмірі 33 560 грн 60 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» судовий збір у розмірі 3 328 грн 00 к.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (ЄДРПОУ 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени,6, літ.В).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.В.Прачук