Decision № 139092549, 17.08.2026, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/1656/26

Провадження № 2/346/2000/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О. П., з участю секретаря Римарук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 як позичальником укладено кредитний договір № 5316257 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «76110». За умов цього кредитного договору відповідачу надано в кредит грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. на строк 360 днів.

30.10.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем (ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») укладено договір факторингу № 30/10/2025, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача.

Відповідно до умов вказаного договору факторингу та Реєстру боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 14.02.2025 року № 5316257 у сумі 23 221 грн. 70 коп., з яких: 4 999 грн. 99 коп. заборгованість за тілом кредиту; 10 876 грн. 71 коп. нараховані проценти первісним кредитором; 4 845 грн. 00 коп. проценти, нараховані позивачем за 102 календарні дні; 2 500 грн. 00 коп. штрафні санкції.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення коштів не виконав, сторона позивача просить стягнути з нього зазначену заборгованість за вказаним кредитним договором та понесені судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати за її відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи належно повідомлялася за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомила, не звернулася із заявою про розгляд справи за її відсутності та не подала відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторона позивача згідна із таким порядком судового розгляду.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд відкладає ухвалення судового рішення на строк по 17.08.2026 року з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.02.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено договір № 5316257 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора «76110». Відповідно до умов цього Договору, первісний кредитор надав відповідачу кредит в розмірі 5 000 грн. 00 коп., строк кредиту - 360 днів (з 14.02.2025 року по 09.02.2026 року). Первісний кредитор свої зобов`язання виконав та зарахував кошти на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

30.10.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем укладено договір факторингу № 30/10/2025. Відповідно до умов вказаного договору та Реєстру боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 14.02.2025 року № 5316257 в загальному розмірі 23 221 грн. 70 коп., що включає тіло кредиту, відсотки первісного кредитора, відсотки позивача та штрафні санкції.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість, яка згідно розрахунку наданого позивачем складається з: 4 999 грн. 99 коп. заборгованість за тілом кредиту; 10 876 грн. 71 коп. нараховані проценти первісним кредитором;

Щодо стягнення штрафу/пені в розмірі 2 500,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також відповідно до п. 6-1 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування заборгованості за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказана сума в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем як кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення такої суми з відповідача.

Що стосується заборгованості за процентами, в розмірі 4 845,0 грн. - суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним

Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування.

Судом також встановлено, що стороною позивача за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. Окрім того, стороною позивача заявлено про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, вартість яких становить 10 000 грн. 00 коп.

Згідно з положенням ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати (крім судового збору), пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує розумність розміру витрат, їх співмірність зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Поряд з тим, представник позивача не брав участі в судових засіданнях, а підготовка позиції по суті спору та складання позовної заяви не потребували значних затрат часу з огляду на типовість таких спорів. Суд, вивчивши документацію, з урахуванням принципів розумності та співмірності, незначної складності справи, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу слід зменшити та стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. 00 коп.

Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 89, 141, 223, 247, 274-279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження юридичної особи: 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за кредитним договором № 5316257 від 14.02.2025 року в розмірі 15 876 (п?ятнадцяти тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (місцезнаходження юридичної особи: 03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) судові витрати в загальному розмірі 7 662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга рішення може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.