Decision № 139083597, 19.08.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/14176/26

Провадження № 2/127/4034/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без викликe (без повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі АТ «А-БАНК», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 грудня 2016 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

На підставі зазначеної Анкети-заяви відповідачу було встановлено кредитний ліміт на банківський рахунок та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

Позивач зазначає, що відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердила свою згоду з тим, що зазначена Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг в А-Банку, які розміщені на офіційному вебсайті Банку, складають кредитний договір між сторонами.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором виконало належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту на її рахунок.

Відповідач, у свою чергу, належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26 квітня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 72 509,39 грн, з яких: 49 995,46 грн заборгованість за кредитом; 22 513,93 грн заборгованість за процентами; пеня 0,00 грн; штраф 0,00 грн.

Позивач вказує, що неодноразово вживав заходів щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та здійснення телефонних дзвінків із вимогами виконати зобов`язання за кредитним договором, однак заборгованість відповідачем не погашена.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 грудня 2016 року в розмірі 72 509,39 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Відповідно до положень частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача подав позовну заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника банку та не заперечував проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а відповідно до статті 78 цього Кодексу допустимими є докази, одержані з дотриманням встановленого законом порядку.

За правилами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що 19 грудня 2016 року відповідач ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що відповідач підтвердила ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, погодилася з ними та приєдналася до них, а також погодилася з тим, що Анкета-заява, Умови та Правила надання банківських послуг і відповідні Тарифи Банку у сукупності визначають умови договірних відносин між нею та Банком.

Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання банківських послуг та кредитування.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Надані суду Анкета-заява, Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи Банку, довідки щодо встановлених кредитних лімітів, довідки щодо платіжних карток та банківська виписка по рахунку у своїй сукупності підтверджують факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання відповідачем кредитної послуги та користування нею.

При цьому суд бере до уваги, що відповідач власноруч підписала Анкету-заяву, якою підтвердила приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодження з умовами банківського обслуговування.

З наданих Банком документів також вбачається, що кредитний ліміт був встановлений на рахунок відповідача, а за рахунком здійснювалися операції, що підтверджує фактичне отримання та використання відповідачем кредитних коштів.

Таким чином, судом встановлено не лише факт підписання відповідачем Анкети-заяви, а й фактичне виконання Банком своїх зобов`язань за договором та користування відповідачем наданим кредитом.

Суд також враховує, що у цій справі позивачем надано не лише загальне посилання на розміщені в мережі Інтернет Умови та Правила, а документи, що підтверджують договірне оформлення відносин сторін, встановлення кредитного ліміту, відкриття та обслуговування рахунку, видачу платіжної картки, а також фактичний рух коштів за рахунком.

Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду про необхідність оцінювати надані банком документи щодо укладення кредитного договору та погодження його умов у їх сукупності.

Разом із тим суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду у справах щодо кредитних правовідносин сформульовано висновок про те, що сам по собі витяг із Умов та Правил, розміщених на вебсайті банку, за відсутності доказів погодження позичальником саме відповідної редакції таких умов не завжди може підтверджувати погодження істотних умов кредитного договору. Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 336/8516/15-ц.

Водночас обставини цієї справи є відмінними, оскільки надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують приєднання відповідача до договірних умов, отримання кредитної послуги та подальше користування кредитним рахунком, а відповідач не подала до суду жодних доказів на спростування факту укладення договору, отримання кредиту чи правильності нарахування заборгованості.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

Натомість відповідач належним чином не виконувала обов`язок щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування ним, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість.

Згідно з пунктом 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, проценти за його використання та інші передбачені договором платежі.

Пунктом 2.1.1.5.6 Умов та Правил передбачено обов`язок позичальника на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту та інших боргових зобов`язань у разі порушення умов договору.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що станом на 26 квітня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 72 509,39 грн, яка складається з 49 995,46 грн заборгованості за тілом кредиту та 22 513,93 грн заборгованості за процентами.

При цьому позивач не заявляє до стягнення пеню та штраф, оскільки відповідні суми у розрахунку зазначені як 0,00 грн.

Наданий розрахунок узгоджується з даними банківської виписки щодо руху коштів за рахунком та іншими доказами, наданими Банком, а відповідачем його правильність не спростована.

З огляду на викладене суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору та наявність у неї обов`язку повернути Банку суму фактично отриманого кредиту і сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором.

Умовами кредитного договору сторони погодили сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 46,80 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Таким чином, нарахування Банком процентів за користування кредитом відповідає погодженим сторонами умовам договору.

Суд бере до уваги, що станом на дату розрахунку позивачем заявлено до стягнення виключно заборгованість за кредитом та процентами. Будь-яких вимог про стягнення штрафних санкцій, які могли б підлягати оцінці з огляду на спеціальне правове регулювання, позивач не заявляє.

Верховний Суд у справах за позовами АТ «Акцент-Банк» також виходить із необхідності перевірки судом процесуальних та матеріально-правових підстав вимог Банку; зокрема, у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 546/1283/23 Верховний Суд зазначив щодо застосування правил представництва у малозначній справі за позовом АТ «Акцент-Банк».

Оскільки відповідач не надала суду доказів виконання кредитного зобов`язання у повному обсязі, не спростувала факту отримання кредитної послуги, розміру встановленого кредитного ліміту, здійснених за рахунком операцій та розрахунку заборгованості, суд вважає позовні вимоги доведеними.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини та наведені норми матеріального права, у відповідача виник обов`язок виконати кредитне зобов`язання, а у позивача право вимагати його належного виконання.

Враховуючи, що відповідач допустила порушення договірного зобов`язання, а доказів належного виконання такого зобов`язання суду не надано, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 72 509,39 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК» підлягають задоволенню у повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.

Висновок про задоволення позову відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи, дослідженим доказам та положенням статей 525, 526, 527, 530, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, а також нормам цивільного процесуального законодавства.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 грудня 2016 року в розмірі 72509,39 грн та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 11, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 грудня 2016 року станом на 26 квітня 2026 року у розмірі 72 509 (сімдесят дві тисячі п`ятсот дев`ять) гривень 39 копійок, з яких: 49 995,46 грн заборгованість за кредитом; 22 513,93 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська,11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 19.08.2026

Суддя: