Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21468/25
провадження № 2/753/10948/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Парубець А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення різниці між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та фактично виплаченою пенсією з 15.04.2019 року, компенсації втрати частини доходів за період прострочення виплати з вересня 2021 року по грудень 2025 року,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення різниці між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та фактично виплаченою пенсією з 15.04.2019 року, компенсації втрати частини доходів за період прострочення виплати з вересня 2021 року по грудень 2025 року.
Позовні вимоги з урахуванням уточнень мотивовані тим, що позивач проходив службу в СБ України на посаді заступника начальника Департаменту контррозвідки СБУ, військове звання полковник.
На даний час є військовим пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з серпня 2009 року отримує довічну пенсію за вислугою років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/21389/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 15.04.2019 перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою пенсією та фактично виплаченою.
У жовтні 2021 року на виконання вказаного вище рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, ГУ ПФУ в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії позивача та нарахована заборгованість, яка підлягає виплаті за період з 15.04.2019 року по 08.10.2021 року.
Згідно з розрахунковими даними наданими ГУ ПФУ в м. Києві, реєстр.№ 2600-0202-8/130664 від 11.10.2022 року та № 27848-27618/C-02/8-2600/25 від 19.06.2025 року, заборгованість, яка утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат і підлягає виплаті, складає 347 945,64 грн.
Разом з тим, вказану суму донарахованої пенсії, в порушення зобов`язальної частини судового рішення №640/21389/20, відповідачем до цього часу виплачено мені не було.
26.05.2025 року позивач звернувся з листом до ГУ ПФУ в м. Києві щодо повідомлення розрахунків донарахованих сум мого пенсійного забезпечення, які передбачені до виплати на виконання вказаного вище судового рішення, у тому числі, стосовно нарахування компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків, відповідно до ч. 2 ст.55 Закону України №2262-ХІІ, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що нараховані на виконання рішення суду кошти підлягають виплаті в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, підстави для нарахування компенсації відсутні.
Позивач вважає що у відповідача немає законних підстав для відмови йому в нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, відповідно до ч. 2 ст.55 Закону України №2262-ХІІ, у зв`язку із порушенням строків виплати існуючої пенсійної заборгованості, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду невідомі.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 проходив службу в СБ України на посаді заступника начальника Департаменту контррозвідки СБУ, військове звання полковник.
На даний час ОСОБА_2 є військовим пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з серпня 2009 року отримує довічну пенсію за вислугою років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/21389/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 15.04.2019 перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою пенсією та фактично виплаченою.
У жовтні 2021 року на виконання вказаного вище рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, ГУ ПФУ в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії позивача та нарахована заборгованість, яка підлягає виплаті за період з 15.04.2019 року по 08.10.2021 року.
Згідно з розрахунковими даними наданими ГУ ПФУ в м. Києві, реєстр.№ 2600-0202-8/130664 від 11.10.2022 року та № 27848-27618/C-02/8-2600/25 від 19.06.2025 року, заборгованість, яка утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат і підлягає виплаті, складає 347 945,64 грн.
Разом з тим, вказану суму донарахованої пенсії, в порушення зобов`язальної частини судового рішення №640/21389/20, відповідачем до цього часу виплачено мені не було.
26.05.2025 року позивач звернувся з листом до ГУ ПФУ в м. Києві щодо повідомлення розрахунків донарахованих сум мого пенсійного забезпечення, які передбачені до виплати на виконання вказаного вище судового рішення, у тому числі, стосовно нарахування компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із порушенням строків, відповідно до ч. 2 ст.55 Закону України №2262-ХІІ, однак листом № 27848-27618/C-02/8-2600/25 від 19.06.2025 року, ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що: «Враховуючи те, що нараховані на виконання рішення суду кошти підлягають виплаті в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, підстави для нарахування компенсації відсутні».
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Внаслідок наведеного порушується моє право на належний рівень пенсійного забезпечення.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Жоден Закон України не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави нарахування та виплату громадянам України компенсації втрати частини доходів, яке це передбачено ч. 2 ст.55 Закону України №2262-ХІІ.
Тому, відповідні дії ГУ ПФУ в м. Києві протиправними, оскільки вони вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України та вимогам Закону України №2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно із статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Згідно Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Вказаний підхід до застосування норм права викладено Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 лютого 2019 року у справі № 814/1428/18, від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21, від 21 серпня 2023 року у справі № 460/6767/20, від 19.12.2011 року у справі №6-58цс11, від 11.07.2017 року у справі №21-2003а16, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а.
У випадку бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виплати сум грошового забезпечення позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови покладання на відповідача судовим рішенням чи відповідним нормативно-правовим актом обов`язку здійснити виплату належних позивачу сум.
Так, за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2021 року, яке набрало законної сили, у справі №640/21389/20 на ГУ ПФУ в м. Києві було покладено зобов`язання провести нарахування і виплату вказаної вище суми.
Вказана правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, від 13.03.2020 у справі №803/1565/17.
Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії відповідачем, що встановлено вищевказаними судовим рішенням, тобто з вини органу, який призначає і виплачує пенсію.
Тому, ОСОБА_2 має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.
Відповідно до розрахунку наданого позивачем та перервіреного судом, різниця між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та фактично виплаченою пенсією з 15.04.2019 року становить 347 945 грн. 64 коп. та компенсація втрати частини доходів за період прострочення виплати з вересня 2021 року по грудень 2025 року, а всього 469 107 грн. 31 коп.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку відповідачем не нараховано та виплачена на підставі Законів України №2262-ХІІ та №2050-ІІІ компенсація за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі №640/21389/20, та доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду надано не було, суд вважає, що позов є обґрунтованим та доведеним, в зв`язку з чим підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 4 691 грн. 07 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного та керуючись стст. 133, 137, 141, 178, 274-279, 263-265, 279, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 347 945 грн. 64 коп. в рахунок стягнення різниці між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та фактично виплаченою пенсією з 15.04.2019 року, 121 161 грн. 67 коп. компенсації втрати частини доходів за період прострочення виплати з вересня 2021 року по грудень 2025 року, а всього 469 107 грн. 31 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, (код ЄДРПОУ 42098368)на користь держави 4 691 грн. 07 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту заочного рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня виготовлення його повного тексту, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Повний текст заочного рішення виготовлено 13.08.2026 року.
Суддя :
The court decision No. 138976148, Darnytskyi District Court of Kyiv City was adopted on 05.08.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 753/21468/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: