Decision № 138973619, 12.08.2026, Mashivka District Court of Poltava Oblast

Справа № 948/609/26

Номер провадження 2/948/585/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до Машівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №286855 від 22.07.2025 року в розмірі 11 388,00 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6 000,00 грн, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 3 888,00 грн, послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту в порядку п.1.4 договору в сумі 1500,00, а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 15 500,00 грн.

Позов мотивований тим, що 22.07.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 286855, за умовами якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 6 000 грн 00 коп. строком на 90 днів, тобто до 19.10.2025 року.

Позивач зазначає, що кредитний договір № 286855 від 22.07.2025 року укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» вказує, що первісний кредитор ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, кредитні кошти у розмірі 6 000 грн 00 коп. були перераховані відповідачу на реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .

У подальшому 19.12.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №286855 від 22.07.2025.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 11 388,00 грн.

26.06.2026 року Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08 год. 20 хв. 12.08.2026 (а.с. 35).

10.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю або, у разі часткового задоволення, відмовити у стягненні комісії та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного розміру (а.с.42-44).

Відзив на позов мотивований тим, що сам по собі договір факторингу не підтверджує переходу права вимоги саме за кредитним договором № 286855, позивач повинен довести що спірний договір включений до Реєстру прав вимоги, та надати акт приймання-передачі документів та надати докази належного повідомлення боржника про відступлення права вимоги. Надана виписки не містить відомостей про рух коштів, дат та алгоритму нарахування процентів. Позивачем не надано відомостей про те, які додаткові послуги були надані відповідачу обмін на сплату комісії. Також заявляє про зменшення роміру витрат на правничу допомогу з огляду на те, що такий заявлений розмір не підтверджується складністю справи даної категорії.

10.07.2026 року від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла відповідь на відзив (а.с.45-49), у якій він позов підтримав, посилаючись на те, що представником позивача до позовної заяви було долучено належним чином засвідчений витяг з реєстру боржників до договору факторингу, оформлений належним чином та який засвідчує набуття позивачем права на грошові вимоги до відповідача за кредитним договором № 286855.

Також зазначив, що відповідач не надав доказів виконання кредитного договору № 286855, первісному чи новому кредитору. Всі нарахування відсотків здійснені в межах погоджених умов кредитного договору.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору, за надання, обслуговування та супроводження фінансового кредиту клієнт зобов`язаний сплатити на користь товариства плату в розмірі 25 % від суми наданого кредиту, що становить 1500,00 грн, та Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку/фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу представник позивача вважає, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір таких витрат, з урахуванням кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката.

У запереченні на відповідь на відзив (а.с.50,51) відповідач покликаючись на те, що позивач фактично повторив доводи позову та не усунув недоліків доказової бази, на які було звернуто увагу у відзиві, а тому просив суд критично оцінити доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, врахувати наведені заперечення при оцінці доказів та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, у разі часткового задоволення, відмовити у стягненні комісії та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до розумного розміру.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно шляхом направлення електронного листа до електронного кабінету сторін (а.с.36-41).

У позовній заяві позивач просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, у випадку неявки у судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів(а.с. 5 на зв.).

Відповідач причини неявки не повідомив.

Суд, відповідно до вимог ст.223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, та, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 22.07.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 286855 (а.с.14-19).

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 286855 ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 6000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором, кредит надається строком на 90 днів, тобто до 19.10.2025 року, строк дії договору становить 90 днів, однак у будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту № 286855 передбачено, що за користування кредитом відповідач зобов`язався сплатити ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» 262,8 % річних від суми кредиту, що становить 0,72 % на добу; тип процентної ставки - фіксована; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом, а датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

З додатку № 1 від 22.07.2025 року до договору фінансового кредиту № 286855 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав документ електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL3978 (а.с.19).

Згідно з довідкою ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір № 286855 від 22.07.2025 року, був ідентифікований ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua (а.с.11).

На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого в межах договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020 року та на підставі платіжної інструкції відправника було здійснено успішний переказ грошових коштів (а.с.26).

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, номер платіжної інструкції A1029473В442088СLY286855Т2552741, платник - ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», дата та час здійснення переказу - 22.07.2025 року о 02 год. 02 хв., сума переказу - 6000 грн 00 коп., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_1 емітент платіжної картки отримувача MONOBANK (UNIVERSAL BANK), призначення переказу: «Видача кредита # 286855 ».

19.12.2025 року у м. Києві між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», як фактором, було укладено договір факторингу № 19122025/1 (а.с.20-23), відповідно до умов якого право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників зі сплати суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року до реєстру включено відповідача ОСОБА_1 , номер договору - 286855, дата укладення договору - 22.07.2025 року, дата закінчення договору - 19.10.2025 року, сума виданого кредиту 6 000 грн 00 коп., загальна сума заборгованості 11 388 грн 00 коп (а.с.9).

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.

Судом установлено, що у матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачем кредитного договору № 286855 від 22.07.2025 року в електронній формі, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором KL3978.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що право вимоги за кредитним договором № 286855 від 22.07.2025 року перейшло від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року.

Відповідач доказів визнання недійсним договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року, припинення зобов`язання, сплати заборгованості або неправильності розрахунку заборгованості суду не надав.

Доказів повернення основної суми боргу за кредитним договором № 286855 від 22.07.2025 відповідач суду не надав.

За таких обставин вимога позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000 грн 00 коп. є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 286855 від 22.07.2025 року та додатку № 1 до договору фінансового кредиту № 286855 від 22.07.2025 року сторони погодили платність користування кредитними коштами, строк кредитування, порядок нарахування процентів та фіксовану процентну ставку у розмірі 0,72 % на добу.

Відповідач доказів сплати процентів, неправильності їх нарахування або припинення відповідного зобов`язання суду не надав.

За таких обставин вимога позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за процентами у розмірі 3888,00 грн є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з п.1.4 Договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, юридичне оформлення Клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. А тому, вимога позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідача 1500 грн - за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вказаний розмір процентів та комісії визначений і графіком погашення заборгованості, який є невід`ємною частиною кредитного договору № 286855 від 22.07.2025.

У постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином, із відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 286855 від 22.07.2025 року у загальному розмірі 11 388,00 грн.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі, тобто у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн 00 коп.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано довіреність на адвоката Пархомчука С.В., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Пархомчука С.В., договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, акт про отримання правової допомоги від 23.06.2026 року, рахунок № 23.06.2026-14 від 23.06.2026 року та платіжну інструкцію № 3546 від 23.06.2026 року (а.с.6,7,55-57).

Згідно з договором № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09.04.2026 року, його укладено між ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.

Суд враховує, що справа є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, справа не містить складних фактичних чи правових питань, а заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15500 грн 00 коп. є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи та характером наданих послуг.

Водночас факт надання позивачу професійної правничої допомоги та її оплату підтверджено матеріалами справи.

З огляду на характер спору, його складність, ціну позову, типовість заявлених вимог, обсяг виконаної представником роботи, розгляд справи без участі представника позивача у судовому засіданні, критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності судових витрат, та те, що відповідач заявив клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 286855 від 22.07.2025 року у загальному розмірі 11 388,00 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Львівська, буд.23,офіс 703, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 43561872.

Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С. М. Косик