Court ruling № 138965334, 13.08.2026, Zavodskyi District Court of Zaporizhzhia City

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/5018/26

Провадження №: 1-кс/332/465/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі - секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна, при проведенні досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087030000086 від 30.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 року дізнавач до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого, дізнавач зазначив наступне.

У провадженні СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12026087030000086 від 30.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку ), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.05.2026 до Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що впродовж 21.05.2026 невстановлена особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час продажу мобільного телефону моделі «Айфон 16 PRO» через застосунок «Telegram» заволоділа належними ОСОБА_5 грошовими коштами у загальній сумі 12 600 гривень, які остання перерахувала з банківської карти НОМЕР_1 , на банківський рахунок НОМЕР_2 .

Незважаючи на здійснений ОСОБА_5 переказ грошових коштів, мобільний телефон остання не отримала, після чого зрозуміла, що стала жертвою шахрайства.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що на банківський рахунок з номером НОМЕР_2 здійснювався перерахунок коштів, отриманих кримінально-протиправним шляхом.

Крім того, 30.09.2024 з метою проведення найбільш повного, всебічного і об`єктивного розслідування до управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області надано доручення в порядку ст. 40-1 КПК України, у тому числі, з метою встановлення осіб, на ім`я яких відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 на який потерпілою перераховано грошові кошти, а також встановлення місця зняття грошових коштів.

Згідно із рапортом співробітника управління протидії кіберзлочинам в Запорізькій області отримано наступну інформацію, а саме:

1)банківський рахунок з номером НОМЕР_2 емітований в АТ « БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на який було здійснено переказ грошових коштів 21.05.2026 об 11:07:00 у сумі 12 600 гривень з якого було здійснено переказ на банківські карти:

2)21.05.2026 12:37:50 переказ суми 12 600 гривень на карту НОМЕР_3 емітовану АТ «КРЕДИТ ДНІПРО»

3)21.05.2026 12:43:03 переказ суми 3 7400 гривень на карту емітовану «Монобанк» НОМЕР_4 з якої було здійснено декілька транзакції у м. Київ.

4)Також було здійснено переказ суми 3 559 гривень на карту емітовану «Монобанком» НОМЕР_5 , з якої було здійснено переказ грошових коштів сумою 5000 гривень на карту НОМЕР_6 емітовану «Приватбанк», з якої здійснювалось зняття готівки в банкоматі за № САК 39001 м. Київ пл. Оболонська буд.6.

Таким чином, грошові кошти у безготівковій формі у сумі 12 600гривень, які знаходяться на рахунку або можуть надійти на рахунок, що керується карткою Акціонерного товариства «Банку Кредит Дніпро» (МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) з номером: НОМЕР_2 ,мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-111 від 07.12.2000 року (із змінами та доповненнями) - «арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом».

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінальною провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій. гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-111 від 07.12.2000 року (із змінами та доповненнями) - «арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом».

За таких підстав, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий у клопотанні ставить питання щодо накладення арешту на грошові кошти у сумі 12600 гривень у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на рахунок (рахунки), що керується (керуються) карткою Акціонерного товариства «БАНКУ КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) з номером: НОМЕР_2 який належить гр. ОСОБА_6 та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного рахунку.

Перед початком судового засідання слідчий клопотання підтримав, про що надав заяву , в якій зазначив також про проведення судового засідання за його відсутності, що в порядку ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши надані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтями 85, 86 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026087030000086 від 30.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Із матеріалів клопотання встановлено, що на банківський рахунок з номером: НОМЕР_2 , який належить гр. ОСОБА_6

здійснювався перерахунок коштів, отриманих кримінально-протиправним шляхом в сумі 12600 гривень.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Враховуючи те, що грошові кошти є речовим доказом, тому з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо повного та неупередженого розслідування, що полягає у збереженні речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як можливе приховування, відчуження майна, керуючись засадами розумності та співмірності, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання дізнавача сектору дізнання Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна, при проведенні досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087030000086 від 30.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів на грошові кошти у сумі 12 600 гривень у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на рахунок що керується карткою Акціонерного товариства «БАНКУ КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749, ЄДРПОУ 14352406) з номером: НОМЕР_2 яка відкрита на ім`я ОСОБА_6 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного (вказаних) рахунку (рахунків).

Копію ухвали надіслати до АТ " БАНК КРЕДИТ ДНІПРО " для негайного виконання.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1