Court ruling № 138965211, 24.07.2026, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City)

Справа № 331/6174/26

Провадження № 1-кс/331/1555/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Олександрівського районного суду м. Запорожжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого дізнавача СД відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087020000105 від 13.07.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший дізнавач СД відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087020000105 від 13.07.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні сектору дізнання Відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12026087020000105 від 13.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням, встановлено, що 12.07.2026 до відділу поліції №2 надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невстановлена особа, шахрайський шляхом, під приводом позики грошових коштів, з використанням банківської карти АТ "БІЗ Банк" № НОМЕР_1 заволоділа грошовими коштами заявниці в сумі 10000 гривень, чим спричинила матеріального збитку.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 пояснила, що 12.07.2026 приблизно о 17:46 на її телефон в месенджер «Телеграм» надійшло повідомлення від її знайомого ОСОБА_6 з проханням надати в борг грошові кошти в сумі 10000 гривень. ОСОБА_5 погодилася надати в борг кошти, та їй було надіслано номер карти емітованої АТ «БІЗ Банк» № НОМЕР_1 , на яку вона в подальшому, а саме 12.07.2026 о 17:48 з власної карти АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 здійснила переказ коштів в сумі 10000 гривень. В подальшому, потерпіла при особистій зустрічі з ОСОБА_6 дізналася про те, що його аккаунт в месенджері «Телеграм» було взламано, та невідомі особи від його імені прохають в борг грошові кошти.

Таким чином, загальну сума збитку складає 10000 гривень.

В ході досудового розслідування встановлено проведення переказів, зокрема: 12.07.2026 о 17:48 з рахунку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_2 на банківську карту АТ «БІЗ Банк» № НОМЕР_1 в розмірі 10000 гривень;

Під час досудового розслідування встановлено, що на банківську карту АТ «БІЗ Банк» № НОМЕР_1 здійснювалося зарахування коштів, отриманих кримінально-протиправним шляхом.

Таким чином, грошові кошти у сумі 10000 гривень, які знаходяться або можуть надійти на рахунок, що керується АТ «БІЗ Банк» (МФО 380281, ЄРДПОУ 33695095) з номером № НОМЕР_1 мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, перетворення, відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти у сумі 10000 гривень, які знаходяться або можуть надійти на рахунок, що керується АТ «БІЗ Банк» (МФО 380281, ЄРДПОУ 33695095) з номером № НОМЕР_1 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаної банківської картки .

Дізнавач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі.

Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

З урахуванням положень ст. 172 та ч. 4 ст. 107 КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні, без здійснення фіксування технічними засобами.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання, долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні підрозділу дізнання Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12026087020000105 від 13.07.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Згідно із п.4 ч.2 ст.40-1 КПК України дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя виходить з того, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлені обґрунтовані підстави вважати, що невстановлена особа шляхом вчинення шахрайських дій, набула право на грошові кошти потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 10 000,00 грн, які були перераховані на рахунок, відкритий у АТ «БІЗ Банк» до якого прив`язана банківська картка № НОМЕР_1 , тобто ці грошові кошти є предметом кримінально протиправних дій, мають значення для встановлення суттєвих обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення.

Підстав вважати, що грошові кошти на вказаному дізнавачем рахунку містять ознаки, передбачені абз.4 ч.3 ст. 170, ч.1 ст. 173 КПК України не встановлено.

Водночас незастосування в даному випадку арешту грошових коштів на вказаному рахунку в межах суми спричиненої потерпілій матеріальної шкоди, може призвести до їх подальшої втрати, використання, передачі, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженню, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

При цьому, клопотання в частині зобов`язання АТ «БІЗ Банк» повернути кошти на банківську картку потерпілої ОСОБА_5 № НОМЕР_2 , не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального законодавства, тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для накладення арешту на майно, розумність та співмірність обмежень права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання дізнавача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого дізнавача СД відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087020000105 від 13.07.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 10 000 гривень, які знаходяться або можуть надійти на рахунок, що керується АТ «БІЗ Банк» (МФО 380281, ЄРДПОУ 33695095) з номером № НОМЕР_1 , із забороною проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю вказаних грошових коштів із вказаної банківської картки.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1