Decision № 138911071, 12.08.2026, Kalush City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №345/2146/26

Провадження № 2/345/1909/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Миговича О.М. розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТзОВ «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

представник позивача Томилко О.Б. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 120 328,84 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.05.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 296977400 (далі - договір), у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 38 732,00 грн. Проте в порушення умов договору та правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.

В подальшому, 16.09.2025 у відповідно до ст. 1077 ЦК України товариство відступило право вимоги за договором до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - позивач або новий кредитор) за договором факторингу №МВ-ТП/53 (далі - договір факторингу). З метою збереження та не розголошення персональних даних інших осіб, з якими у товариства існують правовідносини, до суду надається витяг з реєстру прав вимог, в якому містяться відомості про право вимоги за договором саме про особу відповідача. Зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість перед позивачем становить: 139 694,21 грн. Проценти за договором після розірвання договору не нараховуються. Проте позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить позивачу. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути частину заборгованості за договором. Зокрема, загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить 120 328,84 грн., з них: заборгованість по кредиту - 38 730,00 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом 79 274,19 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом 2323,92 грн. Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

09.04.2026 Відповідач подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що він не укладав жодного кредитного договору, не погоджував процентну ставку, неустойку та інші умови договору. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи Договір кредитної лінії (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Відповідач стверджує, що Позивачем не підтверджено факту переходу прав вимоги від первісного кредитора до нього, не підтверджено переходу прав вимоги у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. Вважає, що комісія нарахована за незрозумілі, не ідентифіковані та неконкретизовані дії, які мають надаватися безкоштовно. Нараховані відсотки є явно завищені та не відповідають засадам справедливості і розумності.

Щодо стягнення правової допомоги вважає, що таке прохання не підтверджене належними доказами, оскільки до суду не надано платіжного документа із зазначенням ПІБ боржника та номеру кредитного договору, що дозволило б однозначно пов`язати факт оплати з цією справою, не виключаться спроба безпідставного стягнення з відповідача вартості правової допомоги, яка фактично не оплачувалася в зазначеному розмірі.

Представник позивача скористався своїм правом подати відповідь на відзив.

21.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача Дорошенко О.В. подала відповідь на відзив. Зазначила, що 18.05.2025 року Відповідач в особистому кабінеті заповнив заявку на отримання кредитних коштів та зазначив персональні дані, в тому числі дані про електронну пошту та фінансовий абонентський номер, які використовувались в якості логіну при реєстрації особистого кабінету та при укладені кредитного договору, реквізити банківської картки, на котру перераховані Первісним кредитором кредитні кошти на виконання умов кредитного договору.

Тільки користувач (власник персональних даних) може ініціювати передачу цих даних від абонента ідентифікатора до абонента надавача послуг, оскільки при проходженні даної процедури використовуються логіни та паролі. Отже, ніхто, окрім Відповідача, не може ініціювати цей процес. Інформація передається в зашифрованому вигляді відповідно до вимог законодавства України за допомогою зареєстрованого в системі фінансового мобільного номера абонента. В нашому випадку, Відповідач, укладаючи Договір, пройшов спрощену процедуру верифікації (п. 4.9 Договору), тим самим підтвердив актуальність та належність його персональних даних, в тому числі і фінансового мобільного номеру НОМЕР_1 , який був вказаний останнім при заповненні заяви на отримання кредиту. Від системи BankID НБУ було отримані відповідні підтвердні дані про Відповідача, які зазначені ним у заявці. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку, яку зазначив сам позичальник. Комісія та відсотки нараховані відповідачу у відповідності до умов укладеного договору. Що стосується відступлення прав вимоги, то суду надані документи, які в повному обсязі підтверджують такий факт. Просили позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.

18.05.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 на підставі заявки останнього було укладено договір кредитної лінії № 296977400.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 33000 грн 00 коп. (тридцять три тисячі грн. нуль коп.). Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів (п.2.2.договору).

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 18.05.2025 (що є датою надання Кредиту).

Згідно 2.4. договору другий та решта Траншів за Договором можуть бути надані Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового Траншу за Договором збільшує Загальний розмір Кредиту на суму такого Траншу.

Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Нарахування процентів та інших платежів за користування кредитом здійснювалося з дати фактичного надання першого траншу до дня повного погашення заборгованості або до моменту припинення дії договору з будь-яка підстав (п. 7.1. п.7.3, 8.2., 9.2.1.2. Договору).

Проценти нараховуються Позичальнику за кожний день користування кредитом, відповідно до встановленої договором процентної ставки. Процентна ставка визначена Договором як фіксована та застосовується з розрахунку 365 днів у році, незалежно від високосності року (п. 8.10. Договору).

П. 8.1. 8.2. передбачено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

Проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою та не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору.

Пунктом 7. Договору встановлена кінцева дата повернення кредиту 17.06.2030.

Відповідно до п. 8.3. договору Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

20.05.2025 сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору № 296977400. Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 3 081 грн 00 коп. (три тисячі вісімдесят одна грн. нуль коп.). Після надання Траншу відповідно до цієї Додаткової угоди сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, разом із сумою Траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 36 081,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Безготівковий переказ цього та інших Траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами Платіжної картки Позичальника НОМЕР_2. Не зважаючи на вказане вище, Кредитодавець може на вибір Позичальника також здійснювати надання Траншів за Договором за реквізитами Платіжної карти вказаної безпосередньо в Договорі чи за реквізитами Платіжних карток вказаних в інших додаткових угодах до цього Договору (за наявності).

02.07.2025 сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору № 296977400. Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 1 552 грн 00 коп. (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дві грн. нуль коп.). Після надання Траншу відповідно до цієї Додатковоїугоди сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, разом із сумою Траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 37 632,16 грн.

Відповідно до п. 1.3. Безготівковий переказ цього та інших Траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами Платіжної картки Позичальника НОМЕР_2. Не зважаючи на вказане вище, Кредитодавець може на вибір Позичальника також здійснювати надання Траншів за Договором за реквізитами Платіжної карти вказаної безпосередньо в Договорі чи за реквізитами Платіжних карток вказаних в інших додаткових угодах до цього Договору (за наявності).

20.07.2025 сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору № 296977400. Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 1 099 грн 00 коп. (одна тисяча дев`яносто дев`ять грн. нуль коп.).

Після надання Траншу відповідно до цієї Додаткової угоди сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, разом із сумою Траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 38 730,73 грн.

Відповідно до п. 1.3. Безготівковий переказ цього та інших Траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами Платіжної картки Позичальника НОМЕР_2. Не зважаючи на вказане вище, Кредитодавець може на вибір Позичальника також здійснювати надання Траншів за Договором за реквізитами Платіжної карти вказаної безпосередньо в Договорі чи за реквізитами Платіжних карток вказаних в інших додаткових угодах до цього Договору (за наявності).

Судом встановлено, що 18.05.2025 відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 296977400 від 18.05.2025, в якому містяться основні умови кредитування, які знайшли своє відображення у вказаному кредитному договору.

Згідно з довідками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ОСОБА_1 було здійснено успішні перекази грошових коштів на рахунок отримувача, а саме:

- 18.05.2025 перерахування коштів у розмірі 33 000,00 грн. на картку № НОМЕР_2;

- 20.05.2025 перерахування коштів у розмірі 3081,00 грн. на картку № НОМЕР_2;

- 02.07.2025 перерахування коштів у розмірі 1552,00 грн. на картку № НОМЕР_2 ;

- 20.07.2025 перерахування коштів у розмірі 1099,00 грн. на картку № НОМЕР_2;

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» скерувало на адресу суду лист, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та надало виписку по вказаному рахунку, з якої встановлено, що 18.05.2025 на рахунок відповідача надійшли кошти у розмірі 33 000,00 грн., 20.05.2025 - у розмірі 3081,00 грн., 02.07.2025 у розмірі 1552,00 грн., 20.07.2025 у розмірі 1099,00 грн.

25.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/53, за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 16.09.2025 на виконання договору факторингу № МВ-ТП/53 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 296977400від 18.05.2025 на суму 84 278,45 грн.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на електронну адресу відповідача направляло повідомлення про відступлення права вимоги за договором № 296977400від 18.05.2025 до ТОВ «Таліон Плюс».

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 296977400від 18.05.2025 складеним ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за період з 18.05.2025 по 16.09.2025 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 38 732,00 грн.

ТОВ «Таліон Плюс» на електронну адресу відповідача направляло повідомлення про дострокове розірвання договору № 296977400 від 18.05.2025 з 10.02.2026 та необхідність оплати всієї суми заборгованості у розмірі 139 694,21 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 296977400 від 18.05.2025 складеним ТОВ «Таліон Плюс» за період з 16.09.2025 по 09.02.2026 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 139 694,21 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Застосовані норми права.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з приписами ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору № 296977400 від 18.05.2025, та додаткових угод, а також отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі, визначеному договором, та додатковими угодами.

У вказаному договорі, додаткових угодах, а також паспорті споживчого кредиту визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, з чим відповідач погодився, підписавши їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Що стосується відступлення прав вимоги, то суду надані документи, які в повному обсязі підтверджують такий факт, зокрема 25.03.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/53, за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 16.09.2025 на виконання договору факторингу № МВ-ТП/53 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 296977400 від 18.05.2025 на суму 84 278,45 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором наданим первісним кредитором встановлено, що відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за цим Договором на загальну суму 12 252,00 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання. Даних про належне виконання відповідачем умов кредитного договору суду не представлено. Зазначене підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими. Так, якщо в кредитному договорі Товариство не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які Товариством встановлена комісія за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (нарахування комісії за оформлення кредиту) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». До схожих висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що підстав для нарахування комісії в позивача також не було.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 38 730,00 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 79 274,19 грн, а всього у сумі 117 994,92 грн., необхідно задовольнити та стягнути вказані кошти з відповідача на користь позивача, в той же час, у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 17.03.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 610,75 грн.

2662,4 грн х 117 994,92 грн. / 120 328,84 грн. = 2 610,75 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, ордер про надання правничої допомоги від 02.12.2024, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, додаткову угоду № 2963 від 12.03.2026 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2026 та платіжна інструкція від 12.03.2026 про оплату за надання правової допомоги.

Оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку, що з позивача на користь відповідача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 668,97 грн. (5000,00 грн. х 117 994,92 грн. / 120 328,84 = 4 903,01 грн.) в межах задоволених судом вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 512, 526, 536, 614, 625-628, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1078, 1079, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 17, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 259, 264-265, 268, 280-282, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження: вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39700642, заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 994,92 грн. а також 2 610,75 гривень сплаченого судового збору та 4 903,01 грн за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: