Decision № 138908334, 11.08.2026, Kamin-Kashyrskyi District Court of Volyn Oblast

Справа № 157/783/26

Провадження № 2/157/590/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101750410683708 від 20.06.2025 у розмірі 6039 грн 69 коп., а також судові витрати у розмірі 2662 грн 40 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 20.06.2025 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101750410683708 щодо надання відповідачці кредиту в розмірі 4800 грн строком на 60 місяців (тобто до 19.06.2030 року) зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Банк свої зобов`язання виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору.

Станом на 24.04.2026 заборгованість відповідачки за кредитним договором склала суму 6039,69 грн, що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 4353,28 грн, загального залишку заборгованості за процентами 1561,72 грн та загального залишку заборгованості за пенею 124,69 грн.

Позивачем проводилось інформування відповідача про наявну заборгованість шляхом повідомлення за допомогою телефонних дзвінків та SMS-повідомлень, письмово вимоги не направлялись, оскільки договором їх направлення не передбачено.

Ухвалою судді від 01.05.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 20 та 23 травня 2026 року подала до суду пояснення, у яких зазначила, що добровільно частково здійснила два платежі в розмірі 1800 грн та 1100 грн в рахунок оплати заборгованості та має намір повністю сплатити заборгованість з 6-8 червня. Також вказала, що сума судових витрат у розмірі 2600 грн є для неї надмірною та фінансово обтяжливою. Просить врахувати її матеріальне становище, факт часткового погашення заборгованості та зменшити розмір судових витрат.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути за відсутності представника АТ «А-Банк», про що також до позовної заяви додане клопотання, у якому представник зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у поданих поясненнях просила справу розглянути за її відсутності на підставі наявних матеріалів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з витягом з Державного реєстру банків скорочене найменування Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» АТ «А-БАНК» (а.с. 21).

Судом встановлено, що 02.06.2023 ОСОБА_1 власноручним підписом підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-БАНК» (а.с. 17), в якій погодилася з тим, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

В анкеті-заяві відповідачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

До кредитного договору позивачем додано копії Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» (а.с. 8), заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101750410683708 від 20.06.2025 (а.с. 9), таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (а.с. 10 зворот 11), які підписані відповідачкою 20.06.2025 електронним підписом, заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, підписаною відповідачкою цифровим власноручним підписом 02.06.2023 (а.с. 17 зворот 19).

У заяві від 20.06.2025 про надання послуги «Швидка готівка» ОСОБА_1 просила надати їй в АТ «А-БАНК» кредит за послугою «Швидка готівка» на зазначених нижче умовах. Зокрема, сума кредиту 4800 грн, строк кредиту 60 місяців зі строком повернення до 19.06.2030, процентна ставка (фіксована) 85% на рік, розмір щомісячного платежу 350,49 грн, денна процентна ставка становить 0,19%. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155124922004. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 21018,20 грн. У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Меморіальний ордер № ...455 від 20.06.2025 (а.с. 13), виписка по картці за періоди 20.06.2025 - 01.07.2025 (а.с. 15) підтверджують, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, протягом цього часу відповідачка активно користувалася кредитними коштами, що свідчить про погодження ОСОБА_1 з умовами укладеного договору.

Суд зауважує, що ця виписка є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачкою кредитними коштами та неналежне виконання нею своїх обов`язків з погашення кредиту.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У наданих позивачем розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101750410683708 від 20.06.2025 (а.с. 12 зворот) та виписці по кредиту від 24.04.2026 № N20.00.0002524669 (а.с. 14) визначено, що станом на 24.04.2026 року боржник має заборгованість перед АТ «А-БАНК», яка становить 6039,69 грн, і складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 4353,28 грн, в тому числі 4123,07 грн залишок заборгованості за тілом кредиту, 230,21 грн залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); загального залишку заборгованості за процентами в розмірі 1561,72 грн, в тому числі 39,04 грн залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість, 1522,68 грн залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість; 124,69 грн заборгованість за пенею.

Отже, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачкою факт укладення кредитного договору в електронній формі, виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту, а також неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Обґрунтування позивача у позові про те, що на правовідносини з укладення споживчого договору поширюються норми спеціального ЗУ «Про споживче кредитування», а не Цивільного кодексу України, не узгоджуються з нормами законодавства, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 статті 4 ЦК України). Ця норма закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Суд дійшов висновку, що пеня 124,69 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню кредитодавцем.

Щодо тіла кредиту на нарахованих відсотків:

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства. Із розрахунку заборгованості встановлено, що з 20.06.2025 до 24.06.2026 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою, що не перевищує 1% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством.

Однак, суд здійснює перерахунок заборгованості відповідачки за відсотками за користування кредитом із врахуванням сплачених відповідачкою сум, які позивачем зараховувались на сплату пені. Оскільки судом встановлено, що умови договору, які передбачають сплату пені підлягають списанню, сума кошів, яка сплачена відповідачкою і була зарахована позивачем на сплату пені, згідно з умовами договору підлягає зарахування на погашення відсотків за кредитом та, в разі залишку, - на погашення тіла кредиту.

Відповідно до пункту 6 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 20.06.2025 розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожен календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку / 360 днів (умовно) на рік.

За період з 20.06.2025 до 08.09.2025 (81 день), з урахуванням річної ставки 85% від розміру кредиту 4800 грн, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 915,46 грн (4800 х 85% / 360 х 81). У зв`язку зі сплатою відповідачкою 09.09.2025 на користь позивача 1221,08 грн, як погашення заборгованості, ці кошти повинні була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом станом на 09.09.2025 становив 4494,38 грн (4800 + 915,46 1221,08), відсотки 0 грн.

У період з 09.09.2025 до 02.11.2025 (55 днів), з урахуванням річної ставки 85% від розміру кредиту 4494,38 грн, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 583,64 грн (4494,38 х 85% / 360 х 55). У зв`язку зі сплатою відповідачкою 21.10.2025 на користь позивача 1,62 грн та 03.11.2025 -1000 грн, як погашення заборгованості, ця сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом станом на 03.11.2025 становив 4076,40 грн (4494,38 + 583,64 1,62 1000), відсотки 0 грн.

У період з 03.11.2025 до 24.04.2026 (173 дні), з урахуванням річної ставки 85% від розміру кредиту 4076,40 грн, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 1665,10 грн (4076,40 х 85% / 360 х 173).

Відповідачка у своїх поясненнях стверджує, що здійснила два платежі 1800 та 1100 грн, однак доказів щодо цих обставин не долучила. Тому суд вважає доведеними оплати, що зазначені у розрахунку банку.

Загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором від 20.06.2025 становити 5741,50 грн, з яких 4076,40 грн розмір основного кредиту та 1665,10 грн - нараховані відсотки за користування кредитом. Враховуючи сукупний розмір кредиту 4800 грн та здійснення позичальником протягом користування кредитом погашення у розмірі 2222,70 грн, такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним, пропорційним діям відповідачки, що були спрямовані на виконання зобов`язання, та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням встановлених обставин та підтверджуючих ці обставини документів суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 5650,95 грн.

Позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з нормами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачка у своїх поясненнях просить врахувати її матеріальне становище та зменшити розмір судових витрат, проте не надає жодних доказів скрутного матеріального становища, тому суд стягує судовий збір у розмірі визначеному ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи, що позов задоволено на 95,06 % (5741,50 х 100% : 6039,69), з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача частково сплачений ним судовий збір у розмірі 2530,88 грн (2662,40 грн х 93,56%).

Керуючись ст. 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 525, 526, 610, 625, 629, 631, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101750410683708 від 20.06.2025 у розмірі 5741 (п`ять тисяч сімсот сорок одна) гривня 50 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» частково сплачений судовий збір у розмірі 2530 (дві тисячі п`ятсот тридцять) гривень 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ