Court ruling № 138900734, 11.08.2026, Zavodskyi District Court of Zaporizhzhia City

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/4998/26

Провадження №: 1-кс/332/458/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі - секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна, при проведенні досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082030000505 від 05.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 року слідчий звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого, слідчий зазначила наступне.

У провадженні СВ Відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі: Відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНИ в Запорізькій області) перебуває кримінальне провадження № 12026082030000505 від 05.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 19.06.2026 до 13.07.2026, невстановлені особи, у тому числі з числа працівників ФОН ОСОБА_5 , шляхом обману, під приводом надання туристичних послуг, шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами у загальній сумі 867 419 гривень, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частина з яких була перерахована на банківські рахунки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , а частина передана готівкою.

Допитана як потерпіла ОСОБА_6 окрім іншого, пояснила, що на початку січня 2026 року в соціальній мережі «Instagram» вона побачила рекламне оголошення щодо надання туристичних послуг по всьому світу. Перейшовши на сторінку, в описі акаунта вона виявила відповідне посилання, за яким перейшла, після чого була перенаправлена до чату в месенджері «Telegram» з користувачем на ім`я « ОСОБА_7 », який використовував номер телефону НОМЕР_3 . У ході листування вони обговорили можливість організації туристичної поїздки до м. Дубай, однак згодом потерпіла відмовилася від придбання туристичної путівки, у зв`язку з воєнними діями на території Дубаю.

Наприкінці травня - на початку червня 2026 року ОСОБА_6 повторно самостійно звернулася до вказаного користувача в месенджері «Telegram» з приводу організації туристичної поїздки до Республіки Маврикій. У ході спілкування сторони обговорили всі умови туру, який мав розпочатися 21.07.2026. загальна вартість якого становила 867 419 грн. Після цього потерпілій було надіслано договір на надання туристичних послуг для підписання.

Після підписання договору ОСОБА_6 домовилася з ОСОБА_8 про особисту передачу підписаного примірника документа в м. Дніпро за адресою, яку останній повідомив їй під час телефонної розмови.

17.06.2026 потерпіла прибула до м. Дніпро з метою передачі підписаного договору. Під час прямування до місця зустрічі їй через месенджер «Telegram» зателефонував ОСОБА_9 та повідомив, що у зв`язку з певними обставинами не має можливості зустрітися особисто. У зв`язку з цим ОСОБА_6 надіслала йому скановану копію підписаного договору засобами месенджера «Telegram». На даний час точну адресу запланованої зустрічі потерпіла повідомити не може, оскільки не запам`ятала її.

Згідно із умовами договору, потерпіла мала здійснити оплату туристичних послуг у два етапи: спочатку сплатити 50 % вартості туру, а решту суми не пізніше ніж за 21 день до дати початку туристичної поїздки.

Таким чином, потерпіла через касу Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Соборний, 151, здійснила наступні перекази:

-19.06.2026 о 14:16:23 год. переказ у сумі 150 000 грн. на рахунок НОМЕР_2 отримувач ФОП

ОСОБА_5 , код отримувача: 3664904227 (1000 грн. комісія);

-25.06.2026 о 16:37:39 год. переказ у сумі 133 709 грн. на рахунок

НОМЕР_2 отримувач ФОП

ОСОБА_5 , код отримувача: 3664904227 (1000 грн. комісія);

-09.07.2026 о 14:29:17 год. переказ у сумі 50 000 грн. на рахунок

НОМЕР_2 отримувач ФОП

ОСОБА_5 , код отримувача: 3664904227 (500 грн. комісія);

-09.07.2026 о 14:32:31 год. переказ у сумі 100 000 грн. на рахунок

НОМЕР_2 отримувач ФОП

ОСОБА_5 , код отримувача: НОМЕР_4 ОСОБА_10 (1000 грн. комісія);

Крім, того потерпіла повідомила, що 09.07.2026 по 13.07.2026 вона сплатила ще 139 010 грн. на рахунок НОМЕР_2 .

Далі 13.07.2026 в соціальному месенджері «Telegram» ОСОБА_9 надіслав інші банківські реквізити для оплати другої частини туру, а саме НОМЕР_1 , оскільки на попередніх реквізитах вичерпано ліміт. ОСОБА_11 , попрохала свого знайомого на ім`я ОСОБА_12 допомогти здійснити грошові перекази, а сама передала йому кошти готівкою.

-13.07.2026 о 18:10 год. з банківського рахунку НОМЕР_5 здійснено переказ у сумі 194 700 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1 отримувач ФОП ОСОБА_5 , код отримувача: НОМЕР_4 ;

-13.07.2026 о 16:31 год. з банківського рахунку НОМЕР_6 здійснено переказ банківський рахунок НОМЕР_1 отримувач ФОП ОСОБА_5 , код отримувача: НОМЕР_4 .

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що на банківський рахунок НОМЕР_1 , який відкритий в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080), здійснювався перерахунок коштів, отриманих кримінально-протиправним шляхом.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінальною провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій. гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом

Таким чином, грошові кошти у безготівковій формі у сумі 294 700 гривень, які знаходяться на рахунку або можуть надійти на рахунок, з номером: НОМЕР_1 , який відкритий в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080) на ім`я ОСОБА_5 , мають доказове значення у кримінальному провадженні, так як отримані кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-111 від 07.12.2000 року (із змінами та доповненнями) - «арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом».

За таких підстав, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий у клопотанні ставить питання щодо накладення арешту на грошові кошти у сумі 294 700 гривень у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок з номером: НОМЕР_1 , який відкритий в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080), на ім`я ОСОБА_5 та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного рахунку.

Перед початком судового засідання слідчий та прокурор клопотання підтримали, про що надали заяви , в яких зазначили також про проведення судового засідання за їх відсутності, що в порядку ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши надані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтями 85, 86 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026082030000505 від 05.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Із матеріалів клопотання встановлено, що на банківський рахунок з номером: НОМЕР_1 , який відкритий в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080), на ім`я ОСОБА_5 здійснювався перерахунок коштів, отриманих кримінально-протиправним шляхом в сумі 294 700 гривень.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Враховуючи те, що грошові кошти є речовим доказом, тому з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо повного та неупередженого розслідування, що полягає у збереженні речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як можливе приховування, відчуження майна, керуючись засадами розумності та співмірності, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 про арешт майна, при проведенні досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082030000505 від 05.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.

Накласти накласти арешт з метою збереження речових доказів на грошові кошти у сумі 294 700 гривень у будь-якій валюті у безготівковій формі, які знаходяться або можуть надійти на банківський рахунок НОМЕР_7 , який відкритий в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» (МФО 307770. ЄДРПОУ 14360080) на ім`я ОСОБА_5 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного рахунку.

Копію ухвали надіслати до АТ "АКЦЕНТ-БАНК" для негайного виконання.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1