Decision № 138900538, 10.08.2026, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/36135/25

2/760/11660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Фіцай О.Л.,

при секретарі Скомаровській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» (м. Київ, вул. Польова, 24), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним, та таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Небилиця Артем Вікторович, звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 вересня 2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем № 20461 від 28.07.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 106762492 від 01.06.2013 року у розмірі 29 006 (двадцять дев`ять тисяч шість) гривень 72 копійки за період з 06 серпня 2018 року по 01 червня 2021 року.

Позивач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у зв`язку з чим є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача було позбавлено можливості заперечити проти заявленої заборгованості, оскільки його не було повідомлено про наміри вчинення виконавчого напису; в оскаржуваному виконавчому написі не міститься розрахунку заборгованості, а отже неможливо встановити період та порядок її нарахування; заборгованість не є безспірною, а її розмір з позивачем не погоджувався. Крім того, виконавчий напис вчинено на підставі пункту 2 Переліку документів, який на час його вчинення був визнаний нечинним, та на підставі документів, які не можуть бути використані для вчинення виконавчого напису, а саме кредитного договору, який нотаріально не посвідчений, та виписки з рахунку, яка не підтверджує безспірність заборгованості.

На підставі викладеного позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення, виконавчий напис № 20461, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем від 28.07.2021 року, щодо стягнення заборгованості з позивача, та стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 05 серпня 2026 року, не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, жодних заперечень, заяв чи клопотань суду не надали.

Відповідно до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не надав суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін .

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оскільки в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи із такого.

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, який може захистити це право в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 для вчинення виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Положеннями ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до положень п. 3.5 глави 16 цього Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав та обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати своє право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з врахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує до того часу, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник має право оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис № 20461 від 28.07.2021 року вчинено на підставі документів, які не підтверджують безспірність заборгованості боржника, оскільки він не містить розрахунку заборгованості, який дозволяв би встановити період та порядок її нарахування, а наданий стягувачем розрахунок є відображенням односторонніх арифметичних дій кредитора і не може бути доказом безспірності грошових вимог до боржника. Доказів того, що позивача було повідомлено про наявність та розмір заборгованості й погоджено її розмір, матеріали справи не містять.

Крім того, оскаржуваний виконавчий напис вчинено на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тоді як зазначений пункт постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконним та нечинним. Кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, нотаріально не посвідчений, а виписка з рахунку боржника не підтверджує безспірності заборгованості.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру суми боргу, який підлягає стягненню за виконавчим написом, та у безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 256-258 Цивільного кодексу України, ст.ст. 50, 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 76, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» (м. Київ, вул. Польова, 24), треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним, та таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем від 28.07.2021, зареєстрований в реєстрі за № 20461, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Смарт Фінанс».

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Смарт Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень двадцять копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя О.Л. Фіцай