Court ruling № 138820005, 05.08.2026, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

05 серпня 2026 р. Справа № 902/1775/25

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1775/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1775/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О.. Призначено попереднє засідання у справі на 07.09.2026 року.

При цьому, 06.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

22.05.2026 року до суду від ТОВ "Факторинг Партнерс" надійшла заява № 902/1775/25 від 21.05.2026 року (вх. № 01-32/750/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 62 670,00 грн у справі № 902/1775/25.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року призначено заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" №902/1775/25 від 21.05.2026 року (вх. № 01-32/750/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1775/25 - до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2026 р. о 12:00 год..

Також, ухвалою суду від 03.08.2026 року ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Факторинг Партнерс" адвоката Арсемікової І.В. у судовому засіданні, яке призначено на 05.08.2026 р. о 12:00 год. та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1775/25, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату представники учасників цієї справи в судове засідання не з`явилися.

Натомість, судом встановлено, що 03.06.2026 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення № 02-1201/6038 від 03.06.2026 року про результати розгляду вимог ТОВ "Факторинг Партнерс" у справі №902/1775/25.

13.07.2026 року до суду від ТОВ "Факторинг Партнерс" надійшла заява (вх. № 01-30/7016/26 від 13.07.2026) про долучення до матеріалів справи документів та електронних доказів.

Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.

Крім того, ухвалою суду від 03.08.2026 року було задоволено клопотання ТОВ "Факторинг Партнерс" № 1-9946 від 08.07.2026 року про витребування доказів у справі №902/1775/25. Зобов`язано Акціонерне товариство "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352, вул. Оленівська, 23, м. Київ, 04080) надати господарському суду:

- інформацію щодо того, чи відкрито на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) платіжну картку з маскованим номером № НОМЕР_2 , а у разі підтвердження - повідомити повний номер зазначеної платіжної картки; документи, що підтверджують зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 грошових коштів у сумі 10 000,00 грн, перерахованих 18.12.2021 року, зокрема банківську виписку або інший документ банку, що підтверджує зазначене зарахування, за період з 18.12.2021 по 27.12.2021 року, із зазначенням дати, часу, суми та реквізитів відповідної платіжної операції (за наявності).

Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Суд, оглянувши наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" про визнання грошових вимог до боржника за відсутності представників учасників цієї справи та за наявними у справі доказами.

Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1775/25 від 21.05.2026 року, 05.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" позичальником яким є ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 3709736 (далі - договір).

Відповідно п. 1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно п. 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн у валюті: Українські гривні.

Відповідно п. 1.3. договору, кредит надається строком на 30 днів з 05.12.2021 (строк кредитування).

Відповідно п. 1.4. договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 04.01.2022.

Згідно п. 1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно п. 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом: 3 750,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

18.12.2021 р. між ТОВ "Авентус Україна" (далі - Кредитодавець та/або ТОВ "Авентус Україна") та позичальником, яким є ОСОБА_1 , (далі - позичальник та/ або відповідач) укладено договір про надання споживчого кредиту № 5237828 (далі - договір).

Відповідно до умов договору, Кредитодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до положень договору: сума кредиту(загальний розмір) складає 10000,00 гривень; строк кредиту становить 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Згідно до умов договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Кредитодавцю з метою отримання кредиту.

Укладення договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

Відповідно до положень Договору, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитодавця аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця та відтиску печатки Кредитодавця, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитодавцю в ІКС /зазначений в цьому Договорі.

Разом з тим, 26.07.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 3709736.

10.02.2023 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Сіті Фінанс" було укладено договір факторингу № ФК 10-02/23, відповідно умов якого ТОВ "Авентус Україна" (первісний кредитор) відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту № 5237828.

01.08.2023 року між ТОВ "Сіті Фінанс" та ТОВ "Факторинг Партнерс" було укладено договір № 01-08/25 відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ "Сіті Фінанс" відступило, а ТОВ "Факторинг Партнерс" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 5237828.

Водночас, загальна сума кредиторських вимог становить 62 670,00 грн та складається з:

- заборгованості за договором № 3709736 в загальному розмірі 39 750,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 28 750,00 грн, заборгованість за комісією 1 000,00 грн;

- заборгованості за договором № 5237828 в загальному розмірі 22 920,00 грн, з яких : заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 12 920,00 грн.

Також, у заяві повідомлено, що ТОВ "Факторинг Партнерс" не є заінтересованою особою відносно боржника - ОСОБА_1 , в розумінні ст. 1 КУзПБ та договір на підставі якого Товариство заявляє свої кредиторські вимоги до боржника, є таким, що не забезпечений заставою (є беззаставним).

Крім цього, у заяві вказано, що ТОВ "Факторинг Партнерс" подано позов до ОСОБА_1 до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області справа №133/1208/26. Станом на 21 травня 2026 року провадження у цій справі не відкрито.

На підставі викладеного, Заявник просить суд визнати кредиторські вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 в розмірі 62 670,00 грн, та 5324,80 грн судового збору за звернення до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-1201/6038 від 03.06.2026 року про результати розгляду вимог ТОВ "Факторинг Партнерс" у справі №902/1775/25, стосовно договору про надання споживчого кредиту № 3709736 вiд 05.12.2021 р., укладеного між ТОВ "Факторинг Партнерс" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, визнає вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" в розмірі 39 750 грн 00 коп. в повному обсязі.

Також, стосовно договору про надання споживчого кредиту № 5237828 вiд 18.12.2021р., укладеного між ТОВ "Факторинг Партнерс" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна, визнає вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" в розмірі 22 920 грн 00 коп. в повному обсязі.

Крім того, у цьому повідомленні вказано, що заява з грошовими вимогами від ТОВ "Факторинг Партнерс" була створена в системі "Електронний Суд" 21.05.2026 року, в зв`язку з чим, 30-денний строк не пропущено.

За змістом завяи ТОВ "Факторинг Партнерс" (вх. № 01-30/7016/26 від 13.07.2026) повідомлені, зокрема, такі обставини.

Для перерахування кредитних коштів за договором № 5237828 від 18.12.2021 року ТОВ "Авентус України" використовувало послуги ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" (код ЄДРПОУ 35442539), яке на момент здійснення операції мало право на надання послуг з переказу коштів без відкриття рахунків.

При цьому, кредитодавець не є розпорядником банківської інформації щодо рахунків Позичальника та не формують банківські виписки, меморіальні ордери чи інші документи банку щодо рахунку отримувача коштів. Відомості про здійснення платіжних операцій фіксуються та зберігаються відповідними надавачами платіжних послуг, які безпосередньо забезпечують виконання переказу коштів на платіжний засіб Позичальника.

Крім того, кредитодавці не отримують та не зберігають повні реквізити платіжних карток позичальників, оскільки, обробка таких даних здійснюється відповідними платіжними сервісами та платіжними установами відповідно до вимог законодавства у сфері платіжних послуг.

Так, на підтвердження перерахування кредитних коштів за договором № 5237828 від 18.12.2021 року Кредитор подав лист ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ", який підтверджує успішне здійснення платіжної операції щодо переказу кредитних коштів Позичальнику. Зазначений документ містить усі істотні реквізити платіжної операції, а саме: ID транзакнії: 1036888418; номер замовлення: 25868292; дату та час прийняття операції: 18.12.2021 о 16:22; суму переказу: 10 000,00 грн (UAH); номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_2 ; статус операції: "Успіх".

Наведені реквізити дозволяють однозначно ідентифікувати платіжну операцію, підтверджують її успішне виконання та фактичне перерахування кредитних коштів Позичальнику за кредитним договором № 5237828 від 18.12.2021 року.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази перерахування грошових коштів за кредитними договорами.

Відсутність у позивача доступу до банківської інформації щодо рахунку відповідача не спростовує факту видачі кредиту, оскільки, такий факт підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Також, на виконання ухвали суду Кредитор подав електронні докази у формі електронних файлів, записаних на оптичному носії (CD-диску), які містять первинні дані платіжної операції, зокрема ID транзакції, дату та час її здійснення, суму переказу, реквізити отримувача та статус операції "Успіх". Зазначені відомості дають можливість однозначно ідентифікувати операцію з перерахування кредитних коштів Боржнику.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 06.05.2026 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1775/25 від 21.05.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1775/25, надійшла до суду 22.05.2026 року за вх. № 01-32/750/26 (сформована в системі "Електронний суд" - 21.05.2026), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 05.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про споживчий кредит №3709736 на описаних вище умовах.

Також, пунктом 6.1. цього договору передбачено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

При цьому, Заявником долучені до кредиторської заяви, зокрема, копії таких документів:

- Додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 року (Графік платежів за договором про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021);

- Паспорт споживчого кредиту № 3709736 (Додаток № 2 до договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021).

- Анкета-заява на кредит № 3709736 від 05.12.2021 року.

Крім того, судом встановлено, що 18.12.2021 року між ТОВ "Авентус Україна" (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про надання споживчого кредиту № 5237828 (копія наявна у справі) на описаних вище умовах.

Водночас, пунктом 2.1. даного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації),виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п. 3.1. договору № 5237828).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п. 10.2. № 5237828).

Разом з цим, Заявником долучені до кредиторської заяви, зокрема, копії наступних документів:

- Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 5237828 від 18.12.2021 року (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит - підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М584669, 18.12.2021 16:21:45);

- Паспорт споживчого кредиту (підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М584669, 18.12.2021 16:21:45).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні : електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 6, 7, 8, 11, 12, 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Згідно п. 11, п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із змісту наявної у справі копії довідки ТОВ "Мілоан" про ідентифікацію Клієнта - ОСОБА_1 , одноразовий ідентифікатор W97382 відправлено Позичальнику 05.12.2021 на номер +380631738302.

При цьому, в Анкеті-заяві на кредит № 3709736 від 05.12.2021 зазначені номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_3 , а також дата та час підписання договору - 05.12.2021 о 08:48:24 год..

Окрім того, із вказаного вище договору про надання споживчого кредиту № 5237828 від 18.12.2021 року, у розділі 11 "Реквізити та підписи сторін" цього договору зазначено, що зі сторони Товариства - ТОВ "Авентус Україна" договір підписано директором Довгаль В.В. , а зі сторони Споживача - ОСОБА_1 , договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М584669, 18.12.2021 16:21:45, що відповідає описаним вище нормам Закону України "Про електронну комерцію".

Отже, зважаючи на викладене, суд, надавши оцінку описаним вище договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 р. та договору про надання споживчого кредиту №5237828 від 18.12.2021 р., дійшов висновку, що останні за свою правовою природою та викладеними у них умовами є кредитними договорами, які укладено у відповідності, зокрема, до Закону України "Про електронну комерцію".

Також, судом встановлено, що згідно наявної у справі копії квитанції № 54е2b31f-43f6-41fe-bdeb-fd01a912ad1c_637743305684895698 від 05.12.2021 року, ТОВ "Мілоан" були перераховані ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000,00 грн за кредитним договором №3709736 від 05.12.2021 р. на платіжну картку № НОМЕР_4 .

Суд також зважає на те, що згідно копії листа № 19344 від 16.01.2026 року, ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім" повідомило на запит ТОВ "Авентус Україна", зокрема, про успішність операції, згідно договору з ТОВ "Авентус Україна" № 087/20-П від 08.07.2020 р., а саме : № Транзакції 1036888418; сума - 10 000,00 грн; дата прийняття - 18.12.2021 16:22; номер замовлення 25868292; номер картки - НОМЕР_2 ; статус - успіх.

Принагідно, суд звертає увагу на те, що згадана вище у цьому листі картка № НОМЕР_2 , вказана у п. 2.1. договору про надання споживчого кредиту №5237828 від 18.12.2021 року, як платіжна картка Споживача № НОМЕР_2 .

Також, лист № 19344 від 16.01.2026 року підписано кваліфікованим електронним підписом ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім".

Крім цього, суд зауважує, що матеріали цієї справи не містять заперечень Боржника щодо отримання кредитних коштів від ТОВ "Мілоан" та від ТОВ "Авентус Україна" по договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 р. та по договору про надання споживчого кредиту № 5237828 від 18.12.2021 р., відповідно.

За змістом п. 53, п. 94 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги", переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, - небанківська фінансова установа, що не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей та має право надавати окремі фінансові платіжні послуги, перелік яких визначений законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про платіжні послуги", якщо платіжна операція ініціюється через надавача послуги з ініціювання платіжної операції, надавач послуги з ініціювання платіжної операції негайно після ініціювання платіжної операції зобов`язаний надати платнику та отримувачу (за потреби) таку інформацію: 1) підтвердження про успішне ініціювання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку платника; 2) відомості (посилання на них), які дають змогу платнику та отримувачу ідентифікувати платіжну операцію, а також отримувачу - ідентифікувати платника, та будь-які відомості, що супроводжують платіжну інструкцію; 3) суму платіжної операції; 4) суму всіх комісійних винагород надавача послуг з ініціювання платіжної операції, які будуть стягнуті з користувача під час виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо).

Надавач послуги з ініціювання платіжної операції також зобов`язаний забезпечити надання відомостей (посилання на них) про платіжну операцію надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника.

Приписами ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до підпунктів 8, 11 п. 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 164 (далі - Положення), документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція) - документ, що підтверджує результат ініціювання операції з використанням платіжного інструменту.

Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

За змістом пунктів 153, 157, 158, 159 Положення, документи за операціями з використанням платіжних інструментів можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Документи за операціями з використанням платіжних інструментів: 1) складаються та друкуються державною мовою; 2) можуть бути складені іншою мовою за домовленістю сторін відповідно до законодавства України або якщо платіжний пристрій дає користувачу технічну можливість здійснити вибір мови.

Паперова квитанція може не оформлятися в разі дотримання однієї з таких умов: 1) розрахунки за товари (послуги) здійснюються держателем на суму до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) держатель відмовився від її отримання; 3) таке право передбачене правилами відповідної платіжної системи (для платіжних інструментів, що використовуються для здійснення операцій у платіжній системі); 4) суб`єктом господарювання надано держателю встановлений законодавством України розрахунковий документ, який містить обов`язкові реквізити, що визначені для квитанції; 5) іншим надавачем платіжних послуг надано держателю документ, який підтверджує ініціювання платіжної операції через цього надавача та містить обов`язкові реквізити, що визначені для квитанції; 6) емітент не надав дозволу на проведення операції з використанням платіжного інструменту.

Документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Згідно п. 10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого Постановою Правління Національного банку України 03.11.2021 № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХХХ******ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Суд, надавши оцінку, згаданим вище квитанції та листу ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий Дім" № 19344 від 16.01.2026 року року, дійшов висновку, що останні містять відомості, передбачені описаними вище нормами законодавства, які вказують про перерахування на картку Боржника - НОМЕР_2 , грошових коштів по договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 р. в сумі 10 000,00 грн та по договору про надання споживчого кредиту № 5237828 від 18.12.2021 р. в сумі 10 000,00 грн.

Отже, зважаючи на описані вище обставини, матеріалами справи підтверджується укладення між ТОВ "МІЛОАН" (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 р. та укладення між ТОВ "Авентус Україна" (Товариство) та ОСОБА_1 (Споживач) договору про надання споживчого кредиту № 5237828 від 18.12.2021 р., а також надання Кредитодавцем/Товаристом кредитів згідно цих договір Позичальнику/Споживачу в загальній сумі 20 000,00 грн.

При цьому, як встановлено судом, 26.07.2024 року між ТОВ "Мілоан" (Клієнт) та ТОВ "Факторинг Партнерс" (Фактор) було укладено договір факторингу № 26-07/2024 (копія наявна у справі), яким передбачені, зокрема такі умови :

Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників для друку згідно Додатку № 4, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників для друку підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 6.1.3.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 14.1.).

26.07.2024 р. між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" обопільно скріплені електронними печатками і підписані через сервіс "Вчасно" Акти приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді та для друку за договором факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 р. (копії наявні у справі).

При цьому, судом встановлено, що ТОВ "Факторинг Партнерс" були перераховані ТОВ "Мілоан" грошові кошти в сумі 3 310 395,81 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 448090005 від 26.07.2024 р., із призначенням платежу : оплата згідно договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 р., без ПДВ.

Згідно наявного у справі Реєстру Боржників для друку від 26.07.2024 р. до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, який підписано та скріплено електронними печатками ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Факторинг Партнерс" у сервісі Вчасно, за порядковим №17314 вказано Боржника - ОСОБА_1 (договір про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 р., загальна сума заборгованості 39 750,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума виданого кредиту; 28 750,00 грн - заборгованість по відсоткам; 1 000,00 грн - заборгованість по комісії).

Також, 10.02.2023 року між ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (Фактор) та ТОВ "Авентус Україна" (Клієнт) було укладено договір факторингу № ФК 10-02/23 (копія наявна у справі), відповідно умов якого ТОВ "Авентус Україна" (первісний кредитор) відступило свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за договором кредиту №5237828.

Так, 10.02.2023 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" та ТОВ "Авентус Україна" обопільно скріплено і підписано Акт приймання-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № ФК 10-02/23 від 10.02.2023 р. (копія наявна у справі).

Водночас, ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" були перераховані ТОВ "Авентус Україна" грошові кошти в сумі 400 000,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 188 від 13.02.2023 р., із призначенням платежу : сума фінансування зг. п. 3.1. договору факторингу № ФК 10-02/23 від 10.02.2023 р., без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами від 10.02.2023 року до договору факторингу № ФК 10-02/23 від 10.02.2023, за порядковим № 1836 вказано Боржника - ОСОБА_1 (договір № 5237828 від 18.12.2021 р., загальна сума заборгованості 22920,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 12 920,00 грн - заборгованість за відсотками).

В подальшому, 01.08.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (Клієнт) та ТОВ "Факторинг Партнерс" (Фактор) було укладено договір факторингу № 01-08/25 (копія наявна у справі), яким передбачені, зокрема такі умови :

Права Вимоги переходять до Фактору у день здійснення фінансування (оплати) на користь Клієнта у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників відповідно до розділу 8 цього Договору (п. 6.2.3.).

За придбання (відступлення) Прав Вимоги, Фактор, у дату укладання цього Договору, сплачує Клієнту плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 926 028,00 (дев`ятсот двадцять шість тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок, без ПДВ, на банківський рахунок Клієнту IBAN: НОМЕР_5 в AT "Райффайзен Банк", код Банку 380805, код за ЄДРПОУ 39508708. При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, щодо кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатком № 1 до даного Договору (п. 7.1.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін, та діє до повного виконання відповідних зобов`язань Сторонами (п.13.1.).

Судом встановлено, що 01.08.2025 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" та ТОВ "Факторинг Партнерс" обопільно скріплені електронними печатками і підписані через сервіс "Вчасно" Акти приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді та для друку за договором факторингу № 01-08/25 від 01.08.2025 р. (копії наявні у справі).

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Факторинг Партнерс" були перераховані ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" грошові кошти в сумі 926 028,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 0542450000 від 01.08.2025 р., із призначенням платежу : оплата згідно договору факторингу № 01-08/25 від 01.08.2025 р., без ПДВ.

Також, згідно наявного у справі Реєстру Боржників для друку до договору факторингу №01-08/25 від 01.08.2025, який підписано та скріплено електронними печатками ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" та ТОВ "Факторинг Партнерс" у сервісі Вчасно, за порядковим № 1741 вказано Боржника - ОСОБА_1 (кредитний договір № 5237828 від 18.12.2021 р., загальна сума заборгованості 22 920,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума виданого кредиту; 12 920,00 грн - заборгованість за процентами).

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України "Про факторинг".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про факторинг", предметом договору факторингу є право грошової вимоги.

Договір факторингу визначає відносини сторін, що виникають у процесі відступлення прав грошових вимог за одним або кількома базовими договорами на підставі одного або кількох правочинів про відступлення права грошової вимоги.

За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про факторинг", договір факторингу укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України щодо форми правочину, на підставі якого здійснюється заміна кредитора в зобов`язанні, та частини першої статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.04.2024 року, на підтвердження набуття своїх прав за правочином, новий кредитор має подати відповідні первинні документи, що засвідчують дійсність переданої вимоги та їх розмір, зокрема, відповідні кредитні та забезпечувальні договори, також платіжні документи (подібна правова позиція наводилася Касаційним господарським судом, зокрема, у постановах від 19.09.2023 у справі № 910/14130/16, від 30.11.2023 у справі № 916/3711/20).

Отже, враховуючи викладене, суд, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку, що Заявник - ТОВ "Факторинг Партнерс" відповідно до описаних вище договорів факторингу та додаткових документів до цих договорів, набуло права вимоги до Боржника - ОСОБА_1 щодо заборгованості, яка виникла на підставі договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 р. в сумі 39 750,00 грн та на підставі договору про надання споживчого кредиту №5237828 від 18.12.2021 р. в сумі 22 920,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема : доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до п. 10, п. 11 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", у договорі про споживчий кредит зазначаються : порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.07.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Судом встановлено, що згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 3709736, який оформлено ТОВ "Мілоан", заборгованість складає в загальній сумі 39 750,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 28 750,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1000,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Тотожна сума заборгованості в розмірі 39 750,00 грн, вказана і у згаданому вище Реєстрі Боржників для друку від 26.07.2024 р. до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 р..

Принагідно, суд звертає увагу на те, що відповідно до даного розрахунку заборгованості, нараховані проценти, а саме :

- в сумі 3 750,00 грн за процентною ставкою 1,25 % (125,00 грн) від суми кредиту 10000,00 грн за кожний день за період з 06.12.2021 року по 14.01.2022 року;

- в сумі 25 000,00 грн за процентною ставкою 5,00 % (500,00 грн) від суми кредиту 10000,00 грн за кожний день за період з 05.01.2022 року по 04.03.2022 року (включно), що узгоджується із умовами пунктів 1.5.2., 1.6. договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 року.

Таким чином, загальна сума нарахованих процентів по вказаному договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 та згідно цього розрахунку заборгованості склала 28 750,00 грн (3 750,00 грн + 25 000,00 грн) та які нараховані до відкриття провадження у справі № 902/1775/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ухвала суду від 04.05.2026 року у цій справі).

Разом з цим, нарахування комісії за надання кредиту в сумі 1 000,00 грн, обумовлено пунктом 1.5.1. договору про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 року.

Отже, беручи до уваги викладене, суд перевіривши розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит № 3709736, дійшов висновку, що визначена у цьому розрахунку та заявлена Заявником до визнання загальна сума заборгованості в розмірі 39750,00 грн, відповідає умовам цього договору та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.

Також, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості за договором №5237828 від 18.12.2021, який оформлено ТОВ "Авентус Україна", заборгованість складає в загальній сумі 22 920,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - основний борг; 12 920,00 грн - заборгованість за процентами.

Слід зазначити, що тотожна сума заборгованості в розмірі 22 920,00 грн, вказана і у вказаному вище Реєстрі Боржників для друку до договору факторингу № 01-08/25 від 01.08.2025 року.

Поряд з цим, із цього розрахунку заборгованості вбачається, що проценти в сумі 12920,00 грн нараховані за процентною ставкою 1,90 % (190,00 грн) від суми кредиту 10000,00 грн за кожний день за період з 18.12.2021 року по 24.02.2022 року (включно), що узгоджується із умовами пунктів 1.5.1., 3.1. договору про надання споживчого кредиту №5237828 від 18.12.2021 року.

Разом з тим, суд зауважує, що проценти в сумі 12 920,00 грн, нараховані до відкриття провадження у справі № 902/1775/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ухвала суду від 04.05.2026 року у цій справі).

Відтак, з огляду на вказане, суд перевіривши розрахунок заборгованості за договором № 5237828 від 18.12.2021, дійшов висновку, що визначена у цьому розрахунку та заявлена Заявником до визнання загальна сума заборгованості в розмірі 22 920,00 грн, відповідає умовам цього договору та наявним у справі доказам, а тому підлягає визнанню.

Крім цього, матеріали справи не містять доказів щодо погашення Боржником заборгованості в загальній сумі 62 670,00 грн (39 750,00 грн + 22 920,00 грн) за договором про споживчий кредит № 3709736 від 05.12.2021 р. та за договором про надання споживчого кредиту № 5237828 від 18.12.2021 р..

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1775/25 від 21.05.2026 року (вх. № 01-32/750/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1775/25 в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 62 670,00 грн заборгованості, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 324,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" № 902/1775/25 від 21.05.2026 року (вх. № 01-32/750/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1775/25, повністю.

2. Визнати грошові вимоги ТОВ "Факторинг Партнерс" (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150; ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 62 670,00 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 5 324,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1775/25.

3. Арбітражному керуючому (керуючій реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/1775/25.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Факторинг Партнерс" - office@factoringp.ua; представникам ТОВ "Факторинг Партнерс" адвокату Мікрюкову С.В.- ІНФОРМАЦІЯ_4 , адвокату Арсеміковій І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.