Decision № 138767751, 05.08.2026, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/11807/25

Провадження № 2/466/1167/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свита А.І.

з участю представника позивача Іваницьких Ю.В.

представника відповідача Детинича П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

16 грудня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21 січня 2024 року в розмірі 90668,16 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.01.2024 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК, мобільний додаток monobank сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів Відповідач підписала Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank" шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.

п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг Monobank, Відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % місяць з першого дня користування кредитом. п. 3 Запевнення визнав, що умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в Договорі та Тарифах. Та беззастережно погодився із тим, що: Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; Про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє мене шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів Відповідач отримав кредит у розмірі 30000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Після підписання заяви відповідач взяла на себе зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотрималася даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а також Тарифами.

На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за Договором станом на 21.10.2025 року становить 90668.16 грн., в тому числі: 1. Загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 90668.16 грн.; заборгованість за пенею 0 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0 грн.

Станом на день подачі позовної заяви відповідач продовжує ухилятися від належного виконання зобов`язань за договором про надання банківських послуг, відтак Банк змушений звернутися до суду.

16 січня 2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що з позовними вимогами вона не згідна, оскільки вона не є належним відповідачем по справі, виходячи з то, що вона не встановлювала мобільний додаток monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, не проходила жодної реєстрації у відповідності до довідки про етапи її проходження, не надавала будь якого пакета документів, не підписувала Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Зазначає, що 13 січня 2024 року у період часу 312:15:16- 12:15:58 год., ОСОБА_3 , яки є її племінником, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою АДРЕСА_1 ,отримавши доступ до її мобільного телефону марки «Хiaomi» моделі «Redmi10» із встановленою сім картою, із номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який добровільно вона дала йому для здійснення послуги щодо налаштування пристрою, останній увійшовши до її особистого кабінету в додатку Інтернет-банкінгу «Monobank» таким чином отримавши доступ до банківського рахунку, відкритого у АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 на її ім`я, шляхом обману та зловживаючи довірою(шахрайство), на грунті довірливих відносин, діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, незаконне умисно, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на збагачення за рахунок чужого майна, заволодів грошовими коштами від її імені, таким чином вчинивши шляхом обману та зловживання довірою шахрайство. Дізнавшись про протиправні дії ОСОБА_3 , вона звернулась в поліцію про шахрайство з використанням її персональних даних. Поліцією було відкрите кримінальне провадження за її заявою та проведено відповідні слідчі дії, встановлено особу злочинця та доведено його вину. Вироком Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2024 року у справі 461/2011/25 ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України. У вироку зазначено, що саме ОСОБА_3 шахрайським способом заволодів грошовими коштами з банківської карти ОСОБА_4 , оформленої на її ім`я. ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні щодо неї шахрайських дій, внаслідок чого заволодів коштами ОСОБА_5 від її імені. За протиправних дій ОСОБА_3 у зв`язку з непогашенням кредитних коштів утворилась заборгованість в сумі 90668,16 грн., яка є наслідком його протиправних дій, в силу чого він повинен бути залучений у справі в якості відповідача та нести цивільно-правову відповідальність за збитки, заподіяні АТ «Універсал Банку».

03 лютого 2026 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_6 надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг була підписана Відповідачем 12.01.2024 року, тобто до подій, що сталися 13.01.2024, на які вона посилається як на підставу відсутності її волевиявлення. Таким чином, наведені докази свідчать про наявність волевиявлення Відповідача на укладення договору та користування банківськими послугами до моменту вчинення кримінального правопорушення, встановленого вироком суду. Заборгованість за розстрочкою виникла не внаслідок вчинення кримінального правопорушення 13.01.2024, встановленого вироком суду, а виключно в результаті невиконання Відповідачем договірних зобов`язань взятих на себе 12.01.2024 щодо своєчасної та повної сплати щомісячних платежів, що й стало підставою для настання події дефолту та подальших дій Банку відповідно до умов договору. кримінальне правопорушення не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з виникненням заборгованості за розстрочкою.

Розстрочка була оформлена Відповідачем особисто 12.01.2024, що підтверджується наданими документами.

Натомість кримінальне правопорушення, встановлене вироком суду, було вчинене лише 13.01.2024 року, тобто після укладення договору розстрочки та виникнення у Відповідача договірних зобов`язань.

Отже, розстрочка була оформлена не засудженим, а безпосередньо Відповідачем, за наявності її волевиявлення. Дії обвинуваченого полягали виключно у подальшому незаконному заволодінні грошовими коштами з рахунку Відповідача та жодним чином не впливали на факт укладення договору розстрочки, його умови або обсяг зобов`язань, які виникли у Відповідача ще до вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, заборгованість за розстрочкою виникла внаслідок невиконання Відповідачем умов договору, а не внаслідок злочинних дій третьої особи, що виключає можливість покладення відповідальності за такі зобов`язання на обставини кримінального провадження. Крім того, у кримінальній справі відсутні наявність обставин, які б підтверджували, що послуга з налаштування телефону включала налаштування мобільного додатку «monobank», або що доступ до OTP-пароля був отриманий примусово чи поза волею Відповідача, тому можна дійти висновку, що передання мобільного телефону третій особі та допущення використання OTP-пароля є проявом необачної поведінки Відповідача, яка створила технічну можливість для вчинення засудженим шахрайських дій.

16 лютого 2026 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначає, що з вироку Галицького районного суду м. Львова від 18 березня 2025 року випливає висновок, що ніби вона відкрила банківський рахунок у АТ «Універсал Банк» на її ім`я, однак це не відповідає дійсності, так як всі дії щодо встановлення мобільного додатку monobank та відкриття рахунку здійснив ОСОБА_3 . Крім того, шахрайські дії вчинені відносно неї були 12.01.2024, а не як зазначено у вказаному вироку 13.01.2024. Зазначає, що вона як пересічна особа, не вміє здійснювати формування власного цифрового підпису. Зазначає, що заволодівши відповідно доступом до її мобільного телефону і відповідно доступом до додатку, ОСОБА_3 сформував цифровий електронний підпис самостійно, оскільки таке формування не має додаткового захисту підтвердження особи. Тобто будь хто, маючи доступ до мого мобільного телефону, як це вчинив ОСОБА_3 , сформував підпис, так як єдиний захист формування цифрового електронного підпису в "monobank" є надходження коду на телефон.

23 лютого на адресу суду від представника позивача ОСОБА_6 надійшли пояснення, у яких зазначає, що Картка № 4149390002715349 не є платіжною карткою, емітованою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», отже кредитні кошти у розмірі 60 000,00 грн. були зараховані на платіжну картку відповідача, відкриту в іншій банківській установі. Таким чином, кредитні кошти були фактично перераховані на рахунок відповідача та перебували у її розпорядженні, що свідчить про їх фактичне отримання та можливість використання відповідачем. Також, просимо суд з вернути увагу, що вироком суду встановлено факт шахрайського заволодіння грошовими коштами у розмірі 21 840,00 грн та підтверджено, що саме ця сума була предметом кримінального правопорушення. Водночас у вироку суду відсутні будь-які відомості про отримання відповідачем кредитних коштів за договором розстрочки від 12.02.2024, а також про вчинення шахрайських дій щодо оформлення зазначеного кредиту. Це свідчить про те, що відповідачем не доведено факту отримання кредиту за договором розстрочки від 12.02.2024 шляхом шахрайства, а отже відсутні підстави вважати, що відповідач не є належним позичальником за відповідним кредитним зобов`язанням. Щодо посилання відповідача на те, що цифровий власноручний підпис на екрані смартфону, яким підписана анкета-заява, не схожий на власноручний підпис відповідача у паспорті, зазначене твердження є необґрунтованим та юридично нікчемним.

У судовому засідання, яке відбулося 15 червня 2026 до участі у розгляді даної справи залучено у якості третьої особи ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача Детинич П. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

Судом встановлено, що 12.01.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг ( відкриття поточного рахунку 444111хххххх8485), у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 12.01.2024 року. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 30000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Відповідно до п. 1-5 Анкети заяви вказано, що відповідач просить відкрити поточний рахунок B АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я НОМЕР_3 . Просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом. Підтверджує, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана нею інформація є правдивою. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 027ccbeebf8c23fb2ebf66aa43ec5d2d946d8cb5c3a016e9066е74ecdf675d9654, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Погоджується з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільного за стосунку договір набуває чинність.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 підписала Заяву Клієнта №20.30.0008626158 від 12.01.2024 згідно якої отримала вид кредиту Розстрочка на картку, тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія, ліміт кредиту 60000.00 грн., строк кредиту 24 міс., процентна ставка (фіксована) 0,00001 % на рік., комісія за надання фінансового інструменту визначається за формулою: R*1.9%*N, де: R - сума Кредиту; N - кількість місяців, на які надається сума Кредиту, розмір щомісячного платежу 3640.00 грн.

Згідно п.9 Заяви Клієнта № 20.30.0008626158 від 12.01.2024 сума розстрочки була зарахована на іншу карту відповідача відкриту в банку, а саме на № НОМЕР_4 .

Як видно з виписки про рух коштів по банківській карті № НОМЕР_4 , залученою до участі у якості третьої особи ОСОБА_2 було здійснено зняття готівки та здійснено переказ коштів через банкомат 12.01.2024 на загальну суму 59 599 грн.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що даними коштами заволоділи шахрайським способом, що встановлено вироком Галицького районного суду м. Львова від 18.03.2025, подія якого відбувається 13.01.2024, та сума коштів, якими незаконно заволодів шахрайським способом засуджений ОСОБА_3 становить лише 21840,00 грн.

Отже, як встановлено судом, 12.01.2024 користуючись з невідомих для суду причин карткою відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відносно якої відповідачем не надано суду жодних пояснень щодо вказаного факту щодо неправомірності користуванням вказаною карткою відповідача, ОСОБА_2 здійснила зняття готівки та здійснено переказ коштів через банкомат на загальну суму 59 599 грн, а подія кримінального правопорушення про незаконне заволодіння грошовими коштами відповідача на загальну суму 21840 грн. відбулася 13.01.2024, тобто незаконне списання грошових коштів з рахунку відповідача відбулося 13.01.2024, які відповідач, яка у даному кримінальному провадженні була визнана потерпілою, має право повернути шляхом звернення до суду з позовною заявою до спадкоємців всіх прав та обов`язків засудженого ОСОБА_3 , який помер.

До кредитного договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" вбачається, що станом на 21.10.2025 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 90668,16 грн., яка складається з суми загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 90668,16 грн.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відтак, суд критично оцінює покликання відповідача, викладені у відзиві на те, що між сторонами не було укладено договору про надання банківських послуг, її волевиявлення не було вільним, відсутні докази того, що при підписанні кредитного договору було використано електронний цифровий підпис, те, що відповідачу не встановлювався кредитний ліміт в розмірі 30000,00 грн., розмір відсотків за користування кредитом та строк повернення кредиту, те, що їй взагалі видавались кошти у сумі 30000,00 грн., який відповідно до заяви клієнта №20.30.0008626158 від 12.01.2024 становив ліміт у сумі 60000 грн. та, що розрахунок заборгованості є недостовірним, оскільки такі спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без погодження з Умовами та правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту увійти у додаток неможливо, як і неможливо користуватись карткою без входу у додаток. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток. Відповідач користувався карткою, як вбачається з виписки, отже увійшов у застосунок "Monobank" шляхом попереднього погодження з Умовами та правилами, Тарифом Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, адже лише таким чином можливе подальше розпорядження рахунком та проведення банківських операцій. Тому, укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідача. Можливіть укладення договору таким способом підтвердив і Верховний суд у своїй постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19.

Окрім цього, в матеріалах справи, наявний розширений розрахунок заборгованості, а доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження №0 61-40036св18.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно ст .640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України- відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачем, а розрахунок заборгованості свідчить про користування відповідачем кредитними коштами, та враховуючи, що з боку відповідача у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не наданого жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» слід стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.01.2024 року у розмірі 90668,16 грн.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526,527, 530, 610, 611, 626, 628, 638 - 644, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , з участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 січня 2024 року у розмірі 90668 (дев`яносто тисяч шістсот шістдесят вісім) гривні, 16 копійок, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.08.2026 року

Суддя Р. Б. Єзерський