Court ruling № 138764136, 04.08.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/11136/26

Провадження № 2/638/8488/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.01.2020 у розмірі 38703,79 грн.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року по справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання учасники справи не з`явились, представник позивача подав клопотання закриття провадження у зв`язку із відмовою від позову та повернення суми сплаченого судового збору, оскільки відповідачем задоволені вимоги позивача після пред`явлення позову.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

За правилами ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Статтею 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Сторона може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника (ч.1 ст. 58 ЦПК України).

Згідно з ч.1, 2 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Cудом перевірено повноваження представника позивача та не встановлено наявності обмежень щодо права на відмову від позову.

Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження по справі, суд приймає до уваги вільне волевиявлення сторони позивача щодо цього, відповідність заяви вимогам законодавства, повне розуміння передбачених законодавством наслідків таких дій, та вважає, що підстав для відмови у задоволенні заяви, яка ґрунтується на законі та не порушує будь-яких прав та інтересів, не має. Сторона позивача вільно розпорядилась предметом спору і процесу саме таким способом, що унеможливлює подальший розгляд справи за суттю позовних вимог, а тому вважає за можливим задовольнити заяву про відмову від позовних вимог та закрити провадження у справі.

Щодо повернення суми сплаченого судового збору суд зазначає наступне.

Правові засади розподілу судових витрат та порядок повернення судового збору у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначені уст. 142 ЦПК України та Законі України «Про судовий збір».

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У ч. ч. 1, 3, 6 ст. 142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У випадках, встановлених частинами третьою п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої ст. 141 цього Кодексу.

Таким чином, при закритті провадження у справі судовий збір за клопотанням особи, яка його сплатила, повертається з державного бюджету в розмірі 50 відсотків та лише за умови укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову або визнання позову відповідачем до початку розгляду справи. Також передбачено, що якщо позивач не підтримує своїх позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, то судові витрати за заявою позивача підлягають стягненню з відповідача та суд вирішує таке питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження.

Зі змісту заяви представника позивача про закриття провадження у справі вбачається, що заборгованість, яка була предметом позову, відповідачем перед позивачем повністю сплачена після пред`явлення позову, тому позивач подав заяву про закриття провадження у цій справі, тобто у даному випадку позивач фактично не підтримав своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, що відповідно до ст. 142 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не є підставою для повернення з державного бюджету судового збору у повному обсязі та у такому випадку законодавством передбачено інший порядок вирішення питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, заява представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору у повному обсязі не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч.1,3 ст.142 ЦПК України та п.5 ч.1 ст.7, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» судом вирішується питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову або суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Керуючись п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України,-

постановив:

Провадження по цивільній справі за Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити, у зв`язку із відмову позивача від позовних вимог.

У задоволенні заяви представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору відмовити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Є.В.Невеніцин